Житомирський апеляційний суд
Справа №286/3892/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/776/25
Категорія ст.422 КПК України
Доповідач ОСОБА_2
27 листопада 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 29 грудня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 29 грудня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 .
На ОСОБА_6 покладено обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади;
- утримуватись від спілкування з іншими особами у кримінальному провадженні за №12025060500000367 від 28.10.2025, коло яких визначає та повідомляє підозрюваному слідчий або прокурор, з приводу обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали та обов'язків встановлено до 29 грудня 2025 року.
Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , який є сиротою, його молодий вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей і негативних характеризуючих даних, та те, що органом досудового розслідування вже проведено допит свідка, прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання сторони обвинувачення, слідчий суддя належним чином не врахував обставин підозри повідомленої ОСОБА_6 - сприянні особі у ухиленні від мобілізації з корисливих мотивів.
Зауважує, що не враховані в повній мірі ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення підозрюваного та захисника на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, враховуючи серйозність пред'явленої ОСОБА_6 підозри за ч.3 ст.332 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може йому загрожувати, в разі визнання його винним.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є сиротою, його молодий вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а також те, що перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_6 умови його не порушував, що додатково дає підстави для висновку, що застосований ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам.
Крім того, слідчий суддя взяв до уваги, що у даному кримінальному провадженні свідки вже допитані.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_6 умов цілодобового домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 не забезпечить його належну процесуальну поведінку, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з визначенням цілодобового знаходження за місцем проживання було враховано серйозність підозри.
Вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи лише з санкції статті за якою підозрюється ОСОБА_6 неприпустимо.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 29 грудня 2025 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: