Житомирський апеляційний суд
Справа №295/566/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
01 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.,
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін м. Житомирі цивільну справу №295/566/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у м. Житомирі,
У січні 2025 року товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з даним позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 59000,00 грн, з яких: 11800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 47200,00 грн - заборгованість за відсотками. Позов обґрунтовано тим, що 08 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1219-6272. Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 11 800,00 грн. Згідно умов договору, строк кредитування - 300 календарних днів, знижена процентна ставка - 1,20% в день, стандартна процентна ставка - 1,50% в день. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 02.01.2025 року загальна сума заборгованості за договором становить 66 174,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 11 800,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 52 604,40 грн., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1 770,00 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 7 174,40 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 000,00 грн. Оскільки боржником умови договору не виконані, позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором №1219-6272 від 08.06.2023 року в розмірі 59 000,00 грн. та судовий збір.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором 1219-6272 від 08.06.2023 року у розмірі 59 000,00 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, яким: відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо стягнення процентів після 02.04.2024; зменшити розмір стягуваних процентів та санкцій відповідно до ст. 551 ЦК України на 70%; стягнути лише тіло кредиту у розмірі 11 800,00 грн.; розподілити судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1219-6272 від 08.06.2023 року укладеним у належній формі та дійсним, не перевіривши дотримання вимог до електронного підпису та ідентифікації сторін. Позивач не надав доказів використання відповідачем електронного підпису чи одноразового ідентифікатора (SMS-коду, логіну-пароля тощо), що підтверджують волевиявлення позичальника. Суд порушив вимоги ст. 81 ЦПК України, не витребувавши від позивача електронні журнали операцій (лог-файли, IP-адреси, SMS-коди), що підтверджують факт укладення договору. Строк кредитування за договором становив 300 днів (до 02.04.2024), однак суд стягнув проценти за період після цієї дати (станом на 02.01.2025), що суперечить ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Розмір процентів, нарахований позивачем (понад 400% річних), що суперечить принципам добросовісності та справедливості (ст. 3, 13 ЦК України), а також позиції Верховного Суду у постановах від 04.03.2020 р. у справі № 127/16816/19 та від 20.01.2022 у справі № 686/16420/19, де зазначено, що «розмір процентів має бути економічно обґрунтованим та не повинен перетворюватися на приховану форму штрафних санкцій». Такі умови можна кваліфікувати як несправедливі умови договору відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Нарахування процентів у розмірі понад 1,5% на добу фактично робить кредит економічно кабальним, порушує баланс інтересів сторін і суперечить принципу верховенства права.
05 листопада 2025 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Кожушко В.О. подав відзив у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року залишити без змін. У відзиві вказує, що відповідач попередньо ознайомився з договором та правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1219-6272 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. на підтвердження укладання кредитного договору № 1219- 6272 від 08.06.2023 року. Суду було надано електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A9288». Зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. На підтвердження підписання договору, надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису, а саме: 17:48:06 08.06.2023. Звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. У зв'язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1219- 6272 від 08.06.2023 року відповідно до розділу 12 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9288, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. У кредитному договорі № 1219- 6272 від 08.06.2023 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9288. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Крім того, відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф, пеня чи неустойка стосовно - ОСОБА_1 не нараховувались, а одноразова комісія нарахована відповідачу не застосовувалася як санкція за невиконання умов договору. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що за період з 08.06.2023 року по 21.06.2023 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 1.2% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. За період з 22.06.2023 року по 02.04.2024 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,5 % за кожен день користування кредитом, оскільки відповідачем не внесено жодного платежу у рахунок погашення заборгованості. Відповідно до п. 4.9. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02.04.2024 року. Звертає увагу, що після закінчення строку кредитування, а саме після 02.04.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Тобто позивачем нараховувались проценти у відповідності до умов договору, та у строк визначений договором. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 7 174,40 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 000,00 грн. Крім того, відповідно до вищезазначеного розрахунку вбачається, що позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору. Отже, позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору.
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзиву у якій вказує, що позивач у відзиві стверджує, що договір укладено електронно, і посилається на документи (лог-файли, одноразовий ідентифікатор A9288, BankID). Проте надані позивачем матеріали не спростовують доводів відповідача про надмірність нарахувань (процентів та комісій), а також не доводять факту належного перерахування коштів на мою користь у сумі, яку позивач вважає заборгованістю. Відтак висновки позивача щодо підставності повного обсягу вимог є передчасними і необґрунтованими. Вважає обґрунтованим і визнає лише тіло кредиту - 11 800,00 грн. Проценти, комісії, штрафні нарахування є надмірними та такими, що мають бути перевірені судом за своїм обґрунтуванням і відповідністю закону. Позиція позивача, що розмір процента та комісії є погодженими й не суперечать законодавству, не знімає з кредитодавця обов'язку не включати у договори умови, що створюють істотний дисбаланс на шкоду споживачеві. Це прямо передбачено ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»: умови договору визнаються несправедливими, якщо вони, всупереч принципу добросовісності, обумовлюють істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача. З огляду на застосовані позивачем ставки (1,2-1,5 % на день) і фактичну практику їх нарахування, існують підстави вважати відповідні положення договору такими, що створюють непропорційну фінансову тяжкість для відповідача. Просить суд перевірити реальну річну процентну ставку (APR) і обґрунтованість її обчислення позивачем.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення відсотків за користування кредитом, тому в іншій частині судом апеляційної інстанції на законність та обґрунтованість не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» посилається на те, що 08.06.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1219-6272 продукту «На все».
Відповідно до п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Згідно з п.п. 4.1, 4.6, 4.9, 10.2 кредитного договору сума кредиту (розмір кредитного ліміту) становить 11 800,00 грн., дата надання/видачі кредиту 08.06.2023, строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахунку кредиту, дата повернення кредиту - 02.04.2024 року. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою - 1,50% (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору за виключенням строку користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня графіку користування кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів.
На виконання умов договору 08.06.2023 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 11 800,00 гривень шляхом їх перерахування на указаний у кредитному договорі банківський рахунок (картку) НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LigPay, що підтверджується відомостями, наданими АТ КБ «ПриватБанк», та довідкою.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 02.01.2025 борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 66 174,40 грн. та складається із заборгованості за кредитом - 11 800,00 грн., заборгованості за відсотками - 52 604,40 грн., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1 770,00 грн.
При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 59 000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11 800,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 47 200,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом. Крім того, суд погодився із розміром заборгованості, що був наведений позивачем у розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 02.01.2025, та який не спростовано відповідачем. При цьому, суд не вбачав підстав для застосовування положень статті 551 ЦК України та зменшення (виключення) штрафних санкцій, пені, неустойки, оскільки зазначена норма цивільного законодавства передбачає можливість зменшення виключно розміру неустойки (тобто штрафу, пені), однак позивач не заявляв відповідних вимог до позивача.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У даній справі встановлено, що 08 червня 2023 року ОСОБА_1 підписав договір про відкриття кредитної лінії №1219-6272. Строк кредитування був погоджений сторонами та становив 300 днів. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить за стандартною процентною ставкою - 1,50% (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору за виключенням строку користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9288 - 08 червня 2023 року.
ОСОБА_1 погодився на укладення договору, саме на таких умовах, про що свідчить його заявка до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9288.
Відтак посилання ОСОБА_1 , на те, що він не підписував вказаного договору є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеними судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Договір про відкриття кредитної лінії №1219-6272 від 08.06.2023, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
Матеріали справи не містять і заявник не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за відсотковою ставкою в розмірі 1,2% у період з 08.06.2023 по 21.06.2023 року (дисконтний період 14 днів). Починаючи з 22.06.2023 по 02.04.2024 (дата закінчення строку кредиту - 300 днів) заборгованість нараховувалася за відсотковою ставкою 1,5% в день. Загальна сума нарахованих відсотків становить 52604,40 грн, і зазначена сума після закінчення строку дії договору, тобто після 02.04.2024 - не змінювалася, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Беручи до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості до договору про відкриття кредитної лінії № 1219-6272 від 08.06.2023 року, нарахування відсотків здійснювалося кредитором згідно графіку платежів у період з 06 червня 2023 року по 02 квітня 2024 року, тому посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо нарахування відсотків після закінчення строку дії договору є безпідставними та спростовуються розрахунком заборгованості, наявним у матеріалах справи.
Крім того, Товариством, відповідно до вищезазначеного розрахунку, штраф, пеня чи неустойка стосовно - ОСОБА_1 не нараховувались, а одноразова комісія нарахована відповідачу не застосовувалася як санкція за невиконання умов договору.
Із розрахунку вбачається, що розмір заборгованості за відсотками становить 52604,40 грн, разом з тим, кредитодавцем було застосовано до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 7 174,40 грн.
Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п.4.6, 4.9 договору, за змістом якого, плата за користування кредитом за цим договором становить 1,5% за кожен день користування кредитом та 1,2% знижена і є нижчими ніж встановлено Законом України «Про споживче кредитування», згідно якого, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 % та протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунку щодо нарахування заборгованості за відсотками, долученого до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення усієї суми заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 47200,00 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на зменшення розміру заборгованості за відсотками відповідно до ст. 551 ЦК України є безпідставним, оскільки зазначена норма цивільного законодавства передбачає можливість зменшення виключно розміру неустойки (тобто штрафу, пені), разом з тим, ТОВ «Укр Креди Фінанс» не заявляло вимог про стягнення із ОСОБА_1 комісії, пені, штрафу.
Отже, зазначені докази в їх сукупності спростовують доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Судові витрати залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року в частині стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором №1219-6272 від 08.06.2023 року у розмірі 47200,00 грн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді