Житомирський апеляційний суд
Справа №285/4760/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/938/25
Категорія ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач ОСОБА_2
25 листопада 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12025060530000390 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
- за ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки та покладено наступні обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - відмовлено.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасовано, звільнено його з-під варти в залі суду, негайно.
Як встановив суд, 21 квітня 2025 року близько 19 години 45 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на березі річки Случ поблизу вулиці Водопровідна в м. Звягель Житомирської області, побачив на дамбі через річку раніше незнайомого йому працівника КП ЗМР «Звягельводоканал» ОСОБА_9 , який виконував роботи з обслуговування шлюзу на дамбі.
Після того як ОСОБА_9 після проведених робіт вийшов на берег та перебував на бетонній основі дамби, ОСОБА_6 підійшов до нього та запитав про мету перебування у даному місці, на що ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що виконує свою роботу. В цей момент ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_9 вирішив спричинити йому тілесні ушкодження.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 без відриву у часі та у даному ж місці наблизився до ОСОБА_10 та несподівано для останнього умисно наніс йому кулаком правої руки, у якому він тримав склянну пляшку з-під напою «Garag», один удар в область щелепи справа, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді перелому щелепи. Не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 продовжив переслідувати потерпілого ОСОБА_9 , який тримаючи дистанцію, намагався уникнути подальшого побиття, та наблизившись до нього, наніс другий удар склянною пляшкою по голові потерпілого, після чого припинив свої протиправні дії та відійшов від потерпілого по березі річки.
Далі потерпілий ОСОБА_9 зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про вчинення відносно нього кримінального правопорушення та став слідувати за ОСОБА_6 , який з метою залишення місця скоєння кримінального правопорушення, почав йти з берега річки Случ до вулиці Водопровідної.
На перехресті вулиць Водопровідна-Довгополова в м. Звягель потерпілий ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_6 та вказавши на необхідність зачекати приїзду поліції, яку він викликав, став утримувати його руками за одяг. В цей момент ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії та діючи з єдиним умислом спрямованим на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, почав вириватися від останнього та наніс декілька ударів кулаками в обличчя потерпілого ОСОБА_9 , внаслідок яких останній впав на асфальт. Не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_6 продовжив наносити численні удари кулаками рук та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_9 , який від нанесених ударів втратив свідомість та залишався лежати на асфальті, до тих пір поки на місце події не прибігли його матір та сестра, а також знайомі ОСОБА_6 , в присутності яких він припинив свої протиправні дії та залишив місце скоєння кримінального правопорушення.
Таким чином внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді відкритої черепно-мозкової-лицевої травми: синців навколо очей, крововиливів в кон'юктиву очей, підшкірної гематоми в лобній ділянці справа, рани в ділянці зовнішньої частини лівої брови, на правій брові, на лобі справа, в тім'яно-потиличній ділянці справа, переломів стінок лівої гайморової (верхньощелепної) пазухи з переходом на нижній край лівої орбіти, перелому верхньої стінки лівої орбіти з переходом на передню стінку лобної пазухи, крововиливів у ліву гайморову пазуху (верхньощелепну) і лобну пазухи, відкритий перелом тіла нижньої щелепи справа між 45, 46 зубами (п'ятим, шостим зубами на нижній щелепі справа за міжнародною стоматологічною класифікацією), перелому кута нижньої щелепи зліва, перелому коронкових частин 11, 21, 32 зубів (першого зуба на верхній щелепі справа, першого зуба на верхній щелепі зліва, другого зуба на нижній щелепі зліва за міжнародною стоматологічною класифікацією), струсу головного мозку, перелому задньо-бокових частин 9, 10 ребер справа, легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні лівого ліктьового суглоба (2), на зовнішньо-задній поверхні правого ліктьового суглоба (10) а також легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді рани на боковій поверхні грудної клітини зліва на рівні 7-8 ребер.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок суду, зменшити ОСОБА_6 іспитовий строк до 1 (одного) року.
Захисник вказує, що не оспорює фактичні обставини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 , з вказаним вироком не згодна в частині встановлення тривалості іспитового строку втричі більшого за міру покарання.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, здійснює догляд за недієздатним рідним дядьком, допомагає старенькій бабусі.
Також судом не враховано позицію самого потерпілого, який на підготовчому судовому засіданні подав клопотання про відмову від підтримання обвинувачення та закриття кримінального провадження. Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому моральну шкоду в сумі 400( чотириста) тисяч грн.
Вважає, що у вироку суду першої інстанції не вмотивовано необхідність визначення іспитового строку, який втричі перевищує саму міру покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 122 КК України, вчиненого за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам, які ніким не оскаржуються.
Дії ОСОБА_6 ч.1 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.
За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 суд врахував вимоги ст.50, 65 КК України, а також врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії не тяжкого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість заподіяних злочином наслідків для потерпілого, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, у вчиненому щиро розкаявся та відшкодував завдану шкоду, а також наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням викладеного, судом першої інстанції було призначено ОСОБА_6 основне покарання в межах санкції статті обвинувачення, з можливістю виправлення засудженого без відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі і вважав за можливе прийняти рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 3 роки.
Вимоги зазначені в апеляційній скарзі захисника про те, що судом першої інстанції йому призначено надто суворе покарання, а зокрема встановлено значний термін іспитового строку колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість заподіяних злочином наслідків для потерпілого, спосіб вчинення злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що лише встановлення тривалого випробувального терміну з контролем за поведінкою обвинуваченого сприятиме його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено, а відтак апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги поданої захисником.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: