Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12780/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/797/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 листопада 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 11 листопада 2025 року задоволено клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя своє рішення обґрунтував тим, що ризики, які були встановлені при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися і вони виправдовують тримання під вартою ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді змінити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що вказані ризики не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, є надуманими і ґрунтуються прокурором на припущеннях.
Вважає, що фактично має місце лише один ризик, спроба переховуватися від досудового слідства і суду в зв'язку з тяжкістю обвинувачення.
Посилається на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисника про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060530000462 від 07.05.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1, ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311. ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконному збуті психотропних та наркотичних речовин, обіг яких обмежений, незаконного здійснення виготовлення та збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на території Житомирської області; незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу альфа-бромвалерофену, без мети збуту; незаконного зберігання прекурсорів та небезпечних психотропних речовин з метою використання для виготовлення психотропних речовин.
08.07.2025 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/7351/25 продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 06.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.09.2025 у справі №296/9675/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024060530000462 від 07.05.2024 до шести місяців, тобто до 13.11.2025.
07.11.2025 року старший слідчий СВ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира з клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 11 листопада 2025 року задоволено клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1, ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311. ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, з такими висновками погоджується і колегія суддів.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1, ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311. ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, кримінальне правопорушення за ч.3 ст.307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначення розміру застави, як зазначено в апеляційній скарзі захисника, на думку апеляційного суду не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Також, апеляційний суд бере до уваги те, що досудове розслідування не завершено через складність кримінального провадження, а також наявні відомості про підозрюваного ОСОБА_6 , який має слабкі соціальні зв'язки, підозрюється у 9 епізодах злочинних дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, відсутність офіційного заробітку і отримання доходів з такої незаконної діяльності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваної ОСОБА_6 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 331, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 11 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: