Справа № 761/19500/25
Провадження № 2/761/7149/2025
26 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.,
за участю секретаря: Яцишина А.О.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши в загальному провадженні у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про визнання права власності,-
У травні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про визнання права власності, в якому позивач просить суд:
1.Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 100% частки майнових прав на об'єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 за Договором №32/3 купівлі продажу майнових прав від 13.04.2017 р. в результаті поділу спільної сумісної власності.
2.Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 придбали майнові права за особисті кошти ОСОБА_4 . Метою придбання такого майна була інвестиційна діяльність. Так, як набуття майнових прав на Об'єкт нерухомості здійснено за особисті кошти ОСОБА_4 , а мета не переслідувала спільне користування майном (проживання), майнові права на Об'єкт нерухомості в результаті поділу спільного майна розподіляються наступним чином: ОСОБА_4 належить 100% частки, ОСОБА_3 належить 0% частки у спільному майні. Отже існують об'єктивні підстави відступити від рівності часток у праві спільної сумісної власності та збільшити частку ОСОБА_4 , визнавши за останньою право власності на 100% майнових прав на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 за Договором №32/3 купівлі-продажу майнових прав від 13.04.2017.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2025 року прийнято до розгляду відкрито провадження за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
02.10.2025 відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду через систему «Електронний суд» із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій відповідач по первісному позову просив суд:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 2005 року по жовтень 2019 року;
- визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частки майнових прав на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 за Договором №32/3 купівлі продажу майнових прав від 13.04.2017 р. в результаті поділу спільної сумісної власності.
- визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні 26.11.2025 поставлено на обговорення питання щодо прийняття для спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності (справа № 761/19500/25, провадження №2/761/11715/2025).
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечувала щодо прийняття зустрічної позовної заяви.
Представник відповідача за первісним позовом просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя. Предметом зустрічного позову є також поділ спільного майна подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали зустрічного позову суд приходить до висновків, що вказаний зустрічний позов поданий у встановлений судом строк, відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, первісний та зустрічний позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, всі позовні вимоги пов'язані договором позики та поруки, тому суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду з первісним позовом прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про визнання права власності - зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , про визнання права власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 193, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про визнання права власності - зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , про визнання права власності.
Вказаний зустрічний позов (провадження № 2/761/11715/2025) об'єднати в одне провадження з первісним позовом та присвоїти загальний номер справи : №761/19500 /25, провадження №2/761/7149/2025.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачам за зустрічним позовом, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом п'яти днів із дня його отримання, а також протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяви з процесуальних питань, передбачені ст. ст. 182, 183 ЦПК України.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: