вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" листопада 2025 р. Справа№ 910/12455/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.11.2025
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025
за результатами розгляду заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову
у справі № 910/12455/25 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм"
про стягнення пені у розмірі 4 977 941,72 грн та штрафу у розмірі 1 835 662,86 грн,
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову.
Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" про стягнення пені у розмірі 4 977 941,72 грн та штрафу у розмірі 1 835 662,86 грн.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" шляхом заборони державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та/або накласти арешт на 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм", що належить єдиному учаснику громадянці України ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що загальна сума позовних вимог Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" становить 52 288 349,10 грн, а відтак існують об'єктивні причини вважати, що відповідач може припинити свою діяльність у формі ліквідації або реорганізації, що унеможливить проведення повноцінної процедури стягнення неустойки, яка буде підтверджена судовими рішеннями за наслідками розгляду судових справ.
Також заявник вказує, що тільки за 2025 рік у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" з'явилося 20 обтяжень в Державному реєстрів обтяжень рухомого майна, в яких ТОВ "Дойч-Фарм" виступає боржником, в той час як у власності підприємства перебуває лише один транспортний засіб - білий вантажний фургон рефрижератор (з гідробортом) марки: IVECO, модель 35S18, рік випуску: 2018.
Заявник наголошує, що згідно рядку 2190 фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» за 6 календарних місяців 2025 року, прибуток за аналогічний період попереднього року зменшився на - 87,30 відсотка, а сама динаміка є критичною, що ставить підприємство на межу невідворотності відкриття процедури банкрутства; згідно відкритих реєстрів сума транзакцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» у 2025 році складає 256 451 254,01 гривень, що підтверджує обставину про виведення коштів з підприємства невеликими сума, адже за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" станом на жовтень 2025 року відкрито 47 активних банківських рахунків.
Вказане, на думку заявника, підтверджує обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" і виконавчий орган товариства та його єдиний Учасник здійснюють фінансові операції (виведення коштів), що в майбутньому призведе до неплатоспроможності товариства та уникнення фінансової відповідальності.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25 у задоволенні заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що заявником жодними належними доказами не обґрунтовано та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Державне підприємство "Медичні закупівлі України" 13.10.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25; заяву Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Так апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідач має 47 активних банківських рахунків завдяки, яким він у червні-липні 2025 року вивів понад 250 млн гривень дрібними сумами за межі України, а тому за наявності позитивного судового рішення реалізувати його, а саме стягувати з відповідача неустойку буде неможливо, водночас, оскільки завдяки накладення заборон/арешту на корпоративні права відповідача буде можливість, в межах справи про банкротство, покласти на Виконавчий орган, єдиного Учасника відповідача (особи, що довели товариство до банкротства) субсидіарну відповідальність за борговими зобов'язаннями ТОВ "Дойч-Фарм".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25, справу призначено до розгляду на 20 листопада 2025 року об 11 год 20 хв.
Явка представників учасників справи.
У судове засідання 20.11.2025 представник Державного підприємства "Медичні закупівлі України" не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" у судовому засіданні 20.11.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін.
За приписами частини першої ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представника позивача в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні зумовлювати повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Проте, як вбачається з поданої до суду першої інстанції заяви, заявником жодними належними доказами не обґрунтовано та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Разом з цим апеляційний господарський суд зазначає, що предметом спору у справі №910/12455/25 є стягнення з відповідача пені у розмірі 4 977 941,72 грн та штрафу у розмірі 1 835 662,86 грн., тобто спір є майновим.
Натомість позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій (які можуть мати своїм наслідком припинення юридичної відповідача) та/або шляхом накладення арешту на 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм".
Зважаючи на предмет позову Державного підприємства "Медичні закупівлі України" - стягнення з відповідача коштів, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає, а позивачем не наведено, яким чином арешт корпоративних прав та/або заборона державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи відповідача в послідуючому забезпечить виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позову повністю.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів та не доведено, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
У зв'язку з наведеним, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25.
У зв'язку з зазначеним апеляційна скарга Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі № 910/12455/25 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати.
З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на Державне підприємство "Медичні закупівлі України".
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/12455/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 у справі №910/12455/25 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі №910/12455/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 01.12.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко