ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
02 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1768/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Ярош А.І.,
перевіривши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД»
на рішення Господарського суду Одеської області
від 05 квітня 2023 року (повний текст складено 14.04.2023)
у справі № 916/1768/22
за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД»
про стягнення 561 552,08 грн.;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22 (суддя Волков Р.В.) позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» про стягнення 561 552,08 грн. задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» на користь Одеської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 561 552,08 грн. Стягнуто з Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 8 423,28 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 16.10.2025 Приватне підприємство “МАЛІ ЛЕНД» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 року у справі № 916/1768/22 та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Стягнути з Одеської міської ради на користь Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 10 107,94 грн.
Крім того, апелянт просить витребувати у Комунального підприємства “Одестранспарксервіс» інформацію щодо облаштування спеціально відведеної автостоянки або майданчику для платного паркування на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137600:28:001:0008, за адресою: місто Одеса, Миколаївська дорога, 307, а саме: зокрема, але не виключно, документацію щодо підстав початку експлуатації спеціально відведеної автостоянки або майданчику для платного паркування за вказаною адресою, а також про технічні характеристики такого об'єкта.
Разом з апеляційною скаргою Приватним підприємством “МАЛІ ЛЕНД» заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення засобами поштового зв'язку він не отримував, а також до 15.10.2025 року не мав зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Скаржник також зазначає, що днем отримання оскаржуваного рішення є 25.09.2025 року, коли представник ПП “МАЛІ ЛЕНД» ознайомився з матеріалами справи №916/1768/22.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції встановив, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 14.04.2023 і саме з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для його оскарження в апеляційному порядку. Тому останнім днем для подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення було 04.05.2023. Однак, як було зазначено вище, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 16.10.2025, отже, відповідна апеляційна скарга надіслана з пропуском процесуального строку, встановленого діючим законодавством, на апеляційне оскарження.
Водночас, апеляційною колегією було звернуто увагу на те, що представник ПП “МАЛІ ЛЕНД» не брав участі в жодному судовому засіданні при розгляді справи №916/1768/22 в суді першої інстанції; поштова кореспонденція суду (у тому числі, оскаржуване рішення від 05.04.2023 у справі №916/1768/22), яка направлялась на офіційну адресу відповідача, поверталась відправнику із зазначенням причини повернення - “адресат відсутній за вказаною адресою», а тому взяв до уваги, що обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження посиланням на те, що про існування даного спору ПП “МАЛІ ЛЕНД» стало відомо лише 25.09.2025, коли представник ПП “МАЛІ ЛЕНД» ознайомився з матеріалами справи №916/1768/22 та з повним текстом судового рішення від 05.04.2023.
При цьому, суд врахував і те, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Також, судова колегія виходила з того, що відповідачем не внесено змін щодо відомостей про реєстрацію (місцезнаходження) останнього, а відтак, можливість своєчасного отримання поштової кореспонденції залежала виключно від власного волевиявлення ПП “МАЛІ ЛЕНД».
Крім того, суд відхилив аргумент апелянта про відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС до 15.10.2025 (в якому відповідач мав отримувати відповідну кореспонденцію суду), оскільки таки дії відповідача свідчили лише про порушення останнім чинного законодавства щодо обов'язковості реєстрації юридичною особою такого електронного кабінету, яка була введена ще в жовтні 2023.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені доводи апелянта щодо причин з пропуску строку, встановленого на апеляційне оскарження рішення, не є поважними, у зв'язку з чим, керуючись ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, надав можливість ПП “МАЛІ ЛЕНД» вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22 було залишено без руху, у зв'язку із визнанням неповажними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.
Роз'яснено ПП «МАЛІ ЛЕНД», що якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
17.11.2025 від Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додане повторне клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження вищенаведеного рішення, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням апелянта є: 65014, Одеська область, місто Одеса, вулиця Успенська, будинок 2. Зазначена адреса була вказана на підставі відповідного договору оренди частини нерухомого майна (будівлі торгового комплексу площею 363,6 м2, розташовані за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Успенська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 7842189), строк дії якого сплив. Водночас, апелянт вказує, що фактичну діяльність підприємство провадило за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307, де розташоване єдине нерухоме майно належне останньому. Разом з тим, змінити зареєстроване місцезнаходження юридичної особи не було можливим через перебування одного з учасників підприємства за кордоном. Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань учасниками ПП “МАЛІ ЛЕНД» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Між тим, ОСОБА_1 з 2019 року і по день ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції перебував за межами України, чим об'єктивно унеможливлювалося проведення загальних зборів учасників підприємства та вирішення питання щодо зміни зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи (на підтвердження зазначеного надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 із відмитками перетинання кордону України). Після повернення в Україну учасник підприємства ОСОБА_1 тяжко хворів і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, між ймовірними спадкоємцями ОСОБА_1 не було згоди щодо порядку спадкування належних спадкодавцю корпоративних прав учасника ПП “МАЛІ ЛЕНД», що призвело до розгляду відповідних справ судами України і станом на даний час спадкоємці корпоративних прав ОСОБА_1 не визначені.
Таким чином, за твердженням апелянта, вищенаведені обставини об'єктивно позбавляють ПП “МАЛІ ЛЕНД» можливості змінити зареєстроване місцезнаходження на актуальну адресу належного йому майна, а тому причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, у зв'язку з неотриманням відповідачем поштової кореспонденції суду (зокрема, рішення у даній справі) є поважними.
Крім того, апелянт вказує на фактичне припинення діяльності підприємства та унеможливлення останнього також перебувати за фактичною адресою: Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307, де розташоване єдине нерухоме майно, належне підприємству.
Так, ПП “МАЛІ ЛЕНД» зазначає, що з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, належне підприємству нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:28:001:0008, площею 1,7000 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 307 (пляжний комплекс «Малібу», між дитячим табором «Молода Гвардія» та міським пляжем «Лузанівка»), з 24.02.2022 використовується Збройними Силами України для оборони міста Одеси, у зв'язку з чим ПП «МАЛІ ЛЕНД» з 24.02.2022 позбавлене можливості провадити господарську діяльність. Наведені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду Господарським судом Одеської області судової справи №916/2002/22 за позовом ТОВ «ООЕК» про відшкодування вартості електроенергії, нібито спожитої ПП «Малібу» у об'єкті нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307. Більш того, беручи до уваги об'єктивні обставини замінування використовуваної ділянки узбережжя Чорного моря, обмеження доступу до цієї території, заборону купання в морі, а також з метою недопущення людських жертв в умовах воєнного стану, директором ПП «МАЛІ ЛЕНД» було видано наказ № 01-24/02/2022 про призупинення провадження господарської діяльності підприємства з 24.02.2022 року і до дня відновлення можливості провадження діяльності у сфері рекреації та туризму за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307.
Таким чином, апелянт зазначає, що причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги є поважними, непереборними та незалежними від волі апелянта, і пояснюються неактуальністю адреси зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи, а також - фактичним припиненням діяльності підприємства внаслідок об'єктивних унеможливлюючих чинників умов воєнного стану (використання єдиних виробничих потужностей підприємства Збройними силами України для забезпечення відсічі військовій агресії Російської Федерації).
Ознайомившись з доводами нового клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
В силу положень ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, за умовами ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, пропущений процесуальний строк може бути поновлено виключно у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначений у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.
Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 30.09.2022 у справі №906/255/21.
Як вже зазначалось судом апеляційної інстанції, зокрема в ухвалі про залишення апеляційної скарги апелянта без руху, останній пропустив строк на апеляційне оскарження більш, ніж на два роки.
У новому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22 апелянт посилається на неактуальність адреси зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи (змінити яку не було можливості з об'єктивних підстав відсутності одного з учасників в Україні та у подальшому його смертю), а також - фактичним припиненням діяльності підприємства.
Тобто, апелянт лише підтримує свої доводи щодо необізнаності останнього про існування даного спору до 25.09.2025, у зв'язку з неотриманням поштової кореспонденції, яка належним чином направлялась на адресу відповідача судом.
Проте, як зазначалось вище, дані доводи ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №916/1768/22 визнані неповажними.
Разом з тим, апелянтом не вказано будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №916/1768/22, що свідчить про невиконання вимог вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції від 03.11.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, під час перевірки матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що предметом позовної заяви у даній справі є стягнення з ПП «МАЛІ ЛЕНД» грошових коштів за користування земельною ділянкою у період з липня 2019 по січень 2022, тобто, до обставин існування воєнного стану, на який посилається відповідач.
Виходячи з цього, судова колегія зазначає, що ПП «МАЛІ ЛЕНД» вже з липня 2019 не був позбавлений права дізнатись будь-яку інформацію щодо спірної земельної ділянки (та відповідно, заборгованості за її користування) (перевірити документально і фактично), а відтак, апелянт мав можливість дізнатись про: факт звернення 28.07.2022 прокурора до суду з позовом у даній справі; ухвалення 05.04.2023 судом першої інстанції оскаржуваного рішення суду.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ПП «МАЛІ ЛЕНД» жодним чином не було позбавлене можливості як відстежувати хід судового процесу, так і ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення суду, у тому числі і в Єдиному державному реєстрі судових рішень і, відповідно, у розумний строк реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22.
При цьому, аргументація апелянта, яка викладена у повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 05.04.2023 у даній справі, жодним чином не спростовує такий висновок апеляційної колегії.
У даному випадку слід зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більше, ніж через рік після прийняття такого рішення за відсутності об'єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності.
Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 05.04.2023 не підпадають під винятки, визначені у пунктах 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, у даному випадку на апеляційну скаргу ПП «МАЛІ ЛЕНД» поширюється встановлений ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України присічний річний строк для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що, у свою чергу, має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №916/1768/22 наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у даній справі, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, ПП «МАЛІ ЛЕНД» не зазначено, колегія суддів приходить до висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги останнього.
Згідно з ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана до Південно-західного апеляційного господарського суду через Електронний кабінет користувача ЄСІТС, суд не повертає її заявникові у паперовому вигляді.
Повідомити скаржника, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 119, 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Приватного підприємства “МАЛІ ЛЕНД» про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №916/1768/22 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «МАЛІ ЛЕНД» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у справі №916/1768/22.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Апеляційна скарга та додані до неї матеріали апелянту не надсилається поштою, у зв'язку з їх поданням через систему "Електронний суд".
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Г.І. Діброва
Суддя А.І. Ярош