ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4323/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - адвокат Поплавська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025
по справі №916/4323/23
за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
суддя суду першої інстанції - Демешин О.А.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали складено та підписано: 25 червня 2025 року
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 28.09.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним п. 5 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства.
До заяви боржником додано клопотання від 28.09.2023 (т.2 а.с.199-201) про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі на умовах п.5 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства та відмову у затвердженні поданого плану реструктуризації та встановлення мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, у розмірі 8000 грн. до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання (розмір реструктуризованого зобов'язання становить 938 900,38 грн.)
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 року по справі №916/4323/23 відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Постановою Південно-Західного Апеляційного Господарського суду від 10.04.2025 року по справі № 916/4323/23 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4323/23 скасовано, а справу №916/4323/23 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
При цьому, апеляційна інстанція звернула увагу на наступне:
«Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд зазначивши про те, що він не може встановити самостійно суми виконання плану реструктуризації в плані реструктуризації, якого не існує, який судом не затверджується, залишив поза увагою те, що у даному випадку законодавець у абз. 21 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ наділяє суд правом, за певних обставин, відмовити у затвердженні плану реструктуризації наданого боржником та встановлення мінімальної суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
Так, на переконання суду апеляційної інстанції, за умови доведення боржником дійсної та об'єктивної фінансової неможливості виконання запропонованого (визначеного судом) плану реструктуризації, немає жодних перешкод у самостійному визначенні судом мінімальної суми, яка буде щомісячно сплачуватись боржником на користь кредитора, що повністю відповідає основній меті та завданню, як Кодексу та процедурі реструктуризації, а саме відновлення платоспроможності боржника.
Натомість, наведене в оскаржуваній ухвалі тлумачення норми абз. 21 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у взаємозв'язку із абзацами 1, 2, 4 п.5 цього розділу, яке пропонується місцевим господарським судом, фактично нівелює застосування цієї норми та робить її застосування в практичному аспекті неможливим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про суперечність та неузгодженість абз. 21 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з іншими приписами Кодексу, що призвело до прийняття передчасного рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.»
Постановою Верховного суду від 21.11.2024 року Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у справі № 916/4323/23 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 відкрито провадження у справі №916/4323/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відмовдено у затвердженні плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , доданому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Встановлено фізичній особі ОСОБА_1 мінімальну суму виконання плану реструктуризації у розмірі 8000, 00 грн. щомісячно до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання у розмірі 938 900, 38 грн.
Обгрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятої ухвали суд першої інстанції вказав про те, що розглянувши план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у Боржника недостатньо доходів для виконання умов реструктуризації - Заявник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора - АТ «Державний ощадний банк України» на умовах п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин, враховуючи відповідне клопотання ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів та встановлює Боржнику мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації у розмірі 8000, 00 грн. протягом 117 місяців та 2 900,38 грн. на 118-й місяць При цьому суд зазначає, що у разі виконання ОСОБА_1 , реструктуризованого зобов'язання, будуть погашені вимоги АТ "Державний ощадний банк України" у розмірі 938 900,38 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 року у справі №916/4323/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному п.5 Розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ та стягнути судові витрати по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про те, що АТ «Ощадбанк» не погджується з постановленою ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 та вважає її незаконою і необгрунтованною та такою, що прийнята судом з неправильним застосуванням норм матеріального правата прушення норм процесуального права на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та такою, що підлягає скаксуванню, з огляду на наступне.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не перевірив відповідність заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додатків до неї, зокрема декларації про майновий стан, чинному законодавству України з процедур банкрутства.
Матеріали справи не містять жодних доказів звернення до інших банків України, в тому числі Національного Банку України, із запитами щодо надання інформаціїпро наявні у ОСОБА_1 будь-яких рахунків.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував під час винесення оскаржуваної ухвали суду.
Крім того, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було зроблено висновок про те, що у спірних правовідносинах суд не має перешкод для встановлення, керуючись абз.21 п.5 Боржнику мінімальної суми, яка буде щомісячно сплачуватися боржником на користь кредитора, так як ним не доведено дійсну фінансову неможливість виконання запропанованого плану реструктуризації.
Однак, на думку скаржника такий висновок суду є необгрунтованним та безпідставним, оскільки абазацем 19 п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення « КУзПБ встановлено, що у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плана реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встанвленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення.
Також, скаржник зазначає про те, що ОСОБА_1 надав інформацію, яка підтверджує, що він працевлаштованийта отримує дохід, з якого планує виконувати план реструктуризації, а також розраховує на фінансову допоогу членів сім'ї. Отже,, на думку скаржника, боржником не доведено, що він не має фінансової можливості погашати вимоги забезпеченого кредитора.
На зазначене, суд першої інстанції уваги не звернув.
Також, скаржник зазначає, що при розгляді справи в першій інстанції Господарський суд Одеської області не звернув уваги на ой факт, що в даних правовідносинах неможливе застосування положень абз.21 п.5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ через перевищення максимально допутимої площі предмета іпотеки, а також у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 є дохід.
Отже на думку скаржника, судом належним чином не здійснено перевірку заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспоможність на предмет дотримання відповідності вимогам статті 116 КУзПБ щодо форми, змісту, достовірності та повноти всіх додатків, зокрема декларації, а також відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспромоність та доданого до неї плану реструктуризації умовам рструктуризації, визначеним п.5 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Підсомовуючи викладене, скаржник вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції належним чином не з'ясовані та недоведені всі фактичні обставини справи, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають наявним обставинам справи, внаслідок чого оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 постановлена з порушенням норм процесуального правата неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду та постановлення нової, якою відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатлспроожністьу порядку, визначеному п.5 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
07.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/4323/23.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/4323/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4323/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/4323/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
22.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4323/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/4323/23.
Вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/4323/23 поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк.
Призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/4323/23 на 25.11.2025 о 14:30 год.
24.11.2025 до суду надійшли пояснення фізичної особи ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 25.11.2025 взяв участь представник скаржника, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначив, що має прострочені зобов'язання перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" в сумі 47 685,53 дол. США та 8945, 24 грн, що підтверджується заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 30.04.2015 року по справі №514/212/15-ц, та яку погашено боржником частково у розмірі 11 044,40 грн.
Дана заява подана боржником у відповідності до приписів п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки єдиним його кредитором є забезпечений кредитор, а він володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання його сім'я, який перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.
Боржник зазначає, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, оскільки він має єдине майно - будинок та земельну ділянку, які є єдиним місцем проживання його та його родини.
За твердженням боржника, на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок коштів членів його сім'ї та його коштів здійснювалося будівництво "прибудови" до будинку, що був придбаний ним по іпотечному кредиту.
Оцінку цього майна проведено оцінювачем за погодженням з кредитором. Разом майно, що знаходиться в заставі, оцінено у 1 735 268 грн.
Враховуючи відсутність у заявника майна, на яке може бути звернено стягнення, та відсутність коштів, необхідних для погашення заборгованості, боржник не може виконати грошові зобов'язання перед кредитором, що й стало підставою для звернення до суду із заявою про порушення справи про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником було додано, зокрема проект плану реструктуризації який містить відомості щодо розміру наявної заборгованості боржника, майновий стан боржника, його доходи, розмір суми, яка щомісячно буде виділятися на погашення вимог кредитора, вимоги які будуть прощені (списані) тощо.
Разом з цим, одночасно із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником було подано до суду клопотання в якому останній просив суд відмовити у затвердженні поданого ним плану реструктуризації та встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, у розмірі 8000 грн до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання (розмір реструктуризованого зобов'язання становить 938900,38 грн).
В обґрунтування названого клопотання боржник зазначив, що на даний час працює водієм вантажного транспорту та має змогу влаштуватися на більш високооплачувану роботу, пов'язану із перевезенням вантажів із України за кордон і навпаки, з огляду на те, що на даний час ця можливість обмежується забороною на виїзд за кордон у зв'язку із виконавчим провадженням з приводу стягнення боргу.
За твердженням боржника, на даний час його дохід складає (заробітна плата, середній розмір за останні 6 місяців): 7406,00 грн. Розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу становить 2684 грн, а тому ОСОБА_1 може щомісяця сплачувати кредитору за рахунок власних коштів 4700 грн.
Також, як зазначив боржник, його син згоден надавати йому щомісячно допомогу для погашення кредиторських вимог у розмірі 3300 грн, загалом протягом процедури реструктуризації - 396 000 грн.
Відтак, за твердженням ОСОБА_1 максимально можлива на даний час сума погашення становить 8000 грн на місяць.
Разом з цим, як відзначає боржник, відповідно до п. 5 розділу Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, окрім погашення реструктуризованого зобов'язання, додатково нарахування та сплата відсоткової ставки на залишок заборгованості, яка у даному випадку складає 17,6%.
Однак, за твердженням боржника, сума відсоткової ставки, що підлягає сплаті, у 1,5 рази вища за суму щомісячного реструктуризованого зобов'язання боржника (7824, 17 грн). Розмір суми щомісячного реструктуризованого зобов'язання боржника та відсоткової ставки на залишок заборгованості з нього буде складати в середньому за перший рік 20 000 грн на місяць. За другий рік - 19000 грн на місяць. Ця сума більше ніж у два рази перевищує суму щомісячного реструктуризованого зобов'язання боржника.
Враховуючи поточне фінансове становище, боржник зазначив, що не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Боржник повідомив, що його можливості на даний час обмежені 8000 грн з урахуванням надання фінансової допомоги від сина ОСОБА_2 . Заявник може погашати лише суму реструктуризованого зобов'язання, а на виконання умов плану реструктуризації щодо нарахування та сплати відсоткової ставки фінансових можливостей він не має.
З огляду на таке, сума у 8000 грн була запропонована боржником до встановлення у якості мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, приписами п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Зазначені ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин:
відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором;
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів:
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або мировій угоді інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом. У разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника.
Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов'язань боржником за реструктуризованим зобов'язанням на підставі рішення господарського суду, визначеного статтею 129 цього Кодексу.
У 21-му абз.: у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
Для цілей цього пункту членами сім'ї боржника вважаються батьки, чоловік або дружина, діти боржника, у тому числі усиновлені, які проживають спільно з боржником на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За абзацами четвертим, тринадцятим статті 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абзац дев'ятнадцятий статті 1 КУзПБ).
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу.
Стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Тобто Книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб'єктного та кількісного складу кредиторів тощо.
Водночас у пункті 5 КУзПБ розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ законодавець визначив особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Згідно з абзацом першим пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Таким чином в процедурі, які визначена п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень передбачено такий процесуальний порядок дій одночасно:
- відкриття провадження у справі;
- затвердження плану реструктуризації;
- або відмову у відкритті справи через невідповідність заяви умовам реструктуризації.
В абз. 21 п. 5 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу зазначено, що у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд
- за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації;
- встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання;
- або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний кредитний договір №1130, відповідно до якого банк надав боржнику кредит в сумі 62000 (шістдесят дві тисячі) дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12.0% річних, строком до 23 квітня 2027 року.
Також, 29 січня 2009 року між банком та боржником укладено Додаткову угоду №1 до Договору про іпотечний кредит від 23.04.2007 року, згідно якої внесено зміни до п. 1.5 та викладено його в наступній редакції: здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 264 дол.США та сплату нарахованих процентів до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня місяця шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту в сумі 272 дол. США здійснити не пізніше 23 квітня 2027 року.
Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та боржником був укладений договір іпотеки, посвідчений 27.04.2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований за №2523, згідно якого банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 житловою площею 30,7 кв.м. та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 27.04.2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим №2514 та зареєстрованого у державному реєстрі правочинів за №2036175; земельна ділянка площею 0,0591 га., яка розташована в АДРЕСА_1 та належала іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 27.04.2007 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 2516, зареєстрованого у держаному реєстрі правочинів за №2044813.
Однак ОСОБА_1 не виконував умови кредитного договору, тобто щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом відповідно графіку, у зв'язку з чим виникла заборгованість за наданим кредитом.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 30.04.2015р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 47685,53 дол. США та 8945 гривень 24 копійки, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму судових витрат в розмірі 4074 гривні.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).
Під час розгляду справи №916/2372/20, постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 встановлені наступні обставини:
« В серпні 2020 Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства.
Боржник зазначив, що володіє на праві власності житловим будинком з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. та земельною ділянкою площею 0,0591 га на якій розташований даний будинок.
Надана інформація збігається із вказаною боржником у деклараціях про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки.
Вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка у відповідності до договору іпотеки від 27.04.2007 були передані в іпотеку Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
При цьому, у договорі іпотеки також визначено, що житловий будинок має загальну площу 57,9 кв.м.
Про зміну площі житлового будинку, зокрема за рахунок самочинного будівництва, боржник, звертаючись до суду першої інстанції не повідомляв.
У наявних матеріалах справи міститься здійснений на замовлення боржника висновок ТОВ «Компанія «Парус» про ринкову вартість об'єкта оцінки у відповідності до якого вартість житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 складає 383 898 грн. Оцінку проведено на підставі технічного паспорту згідно якого загальна площа будинку складає 57,9 кв.м.
Згідно з п. 3.2. висновку про ринкову вартість від 09.04.2021 оцінювачем зазначено, що до об'єкта оцінки прибудовано ряд приміщень першого та другого поверхів з окремими входами. В розділі 8 висновку про ринкову вартість від 09.04.2021 зазначено, що Оцінювачу не надано документів на добудовані приміщення та доступу до них, внаслідок чого оцінювачем прийнято рішення не включати їх до складу об'єкта оцінки.
З наведеного вбачається, що загальна площа будинку, що належить на праві власності боржникові та є предметом іпотеки, станом на час звернення боржника до суду першої інстанції з заявою про порушення справи про неплатоспроможність була більшою, ані ж вказано самим боржником у заяві, а також деклараціях про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки, оскільки була збільшена за рахунок прибудови ряду приміщень першого та другого поверхів з окремими входами.
Однак, як вбачається із відповідного висновку оцінювача, встановити дійсно площу об'єкту нерухомого майна не виявилось за можливо через ненадання документів до доступу до добудованих приміщень.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, 02.06.2021 ОСОБА_1 отримано новий технічний паспорт на будинок та об'єкт самочинного будівництва згідно якого загальна площа приміщень складає - 255,52 кв.м., житлова площа - 129,81 кв.м та допоміжна (підсобна) - 125,71 кв.м.
В ході подальшого розгляду справи ТОВ «Компанія «Парус» проведено оцінку належного боржнику майна, згідно висновків якого: вартість земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 591,3 м2, кадастровий номер 5123783500:02:001:0160 становить 298 591,00 грн; вартість житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами житловою площею 30,7 кв.м, загальною площею 57,9 кв.м, площа об'єкту враховуючи самовільно добудовану частину складає 255,52 кв.м становить 1 104 123,00 грн.
Загальна вартість заставного майна склала 1 402 714, 00 грн.»
Так звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначив, що до членів його сім'ї належать батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 , брат ОСОБА_5 та син ОСОБА_2 .
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №908/2536/20, відповідно до яких за змістом пункту 5 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» КУзПБ поняття «сім'я боржника» характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем проживання сім'ї боржника у розумінні цих положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім'ї у розумінні положень КУзПБ, та може бути місцем проживання сім'ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства.
З відомостей, наданих Боржником вбачається, що його син ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а його мати, ОСОБА_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 11.06.2012.
Боржник також в заяві повідомив, що його можливості на даний час обмежені 8000 грн з урахуванням надання фінансової допомоги від сина ОСОБА_2 . Заявник може погашати лише суму реструктуризованого зобов'язання, а на виконання умов плану реструктуризації щодо нарахування та сплати відсоткової ставки фінансових можливостей він не має.
З цього приводу, колегія суддів враховує заперечення Банку, а саме, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2025 у справі N2 521/21271/24 з ОСОБА_2 , сина Боржника, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №21289-8743 від 20.10.2023 у розмір 100 000,00 грн.
Також, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.03.2025 відкрито провадження у справі №521/4836/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначені обставини також свідчать про неплатоспроможність сина Боржника - ОСОБА_1 , який за твердженням Боржника буде надавати грошову допомогу.
Також колегія суддів враховує доводи Банку, що Боржником не надано відомостей з Державної прикордонної служби України щодо перетину ОСОБА_1 та членами його сім'ї кордону за 2020-2023 роки.
Доводи суду першої інстанції про те, що немає законних підстав надавати за звітний період (2020-2023 рр) відомості з Державної прикордонної служби України про перетин ОСОБА_1 та членами його сім'ї державного кордону, не відповідають доброчесності у процедурі неплатоспроможності фізичної особи, оскільки інформація про частоту та тривалість перетину кордону має важливе значення для перевірки судом інформації про приховування Боржником чи членами його сім'ї дійсного матеріального стану.
Так, у абз. 21 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ законодавець передбачив, що у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
В той же час абзацом 19 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ встановлено, що у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або проживання боржника у житловому будинку, обтяженому іпотекою. загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення.
Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника.
У даній справі Боржник надав інформацію, яка підтверджує, що він працевлаштований та отримує дохід, з якого планує виконувати план реструктуризації, а також розраховує на фінансову допомогу членів сім'ї. Отже, Боржником не доведено, що він не має фінансової можливості погашати вимоги забезпеченого кредитора.
Отже, в даному випадку у боржника існує саме недостаність доходів, а не їх повна відсутність для виконання запропонованого плану реструктуризації, тому посилання боржника та суду першої інстанції щодо застосування положень абз, 21 для встановлення мінімального платежу є неправомірним.
Так, предмет іпотеки - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами має загальну площу 255.52 кв. м, що значно перевищує площу, зазначену в абзаці 19 пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, а отже, не підпадає під зазначені умови для встановлення мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації. Тому, дані правовідносини не мають підстав для застосування процедури встановлення мінімального платежу для виконання плану реструктуризації.
Господарський суд Одеської області не звернув уваги на той факт, що в даних правовідносинах неможливе застосуваиня положень абз. 21 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ через перевищення максимально допустимої площі предмета іпотеки, а також у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 є дохід.
КУзПБ установлює до боржника - фізичної особи спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Висновки суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі відсутні передбачені п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ умови для застосування спрощеної процедури неплатоспроможності фізичної особи.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що у цій справі були відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 у справі №916/4323/23 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.12.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.