СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1517/25
ун. № 759/13159/25
25 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2024 за № 22024101110001313, за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
- ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
- ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
- ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_9 ,
обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисники - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2024 за № 22024101110001313, стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Ухвалами суду від 17.06.2025, 11.07.2025, 02.09.2025, 01.10.2025 задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.08.2025, 08.09.2025, 31.10.2025, 29.11.2025 (включно).
На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений (стадія дослідження доказів), наступне судове засідання призначено на 13 год. 00 хв. 23.12.2025, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 спливає 29.11.2025 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 заявила клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть: переховуватися від суду; знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчинення диверсії), сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні диверсії організованою групою. У ході досудового розслідування не встановлено організатора (керівника), тому перебування обвинувачених не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю вказаної особи (осіб); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються, враховуючи характер та спосіб вчинених дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувалися при його вчиненні. Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України, просила продовжити запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на строк 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_13 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_8 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , посилаючись на те, що міра запобіжного заходу погіршує становище його підзахисного. На даний час відпала необхідність у застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_8 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 , позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , зазначила, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з тих підстав, що всі письмові докази зібрано, свідки допитані. ОСОБА_6 співпрацював зі слідством та не має мети переховуватися від суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор, значно зменшилися. Просив застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки його підзахисний зможе виконувати, покладені на нього судом обов'язки.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_7 , заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, ризики, зазначені прокурором, відсутні та є безпідставними. ОСОБА_7 співпрацював зі слідством, з'являвся до слідчого на першу вимогу, проживає у цивільному шлюбі та виховує трьох малолітніх дітей цивільної дружини. Просив застосувати стосовно ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Вивчивши клопотання прокурора, вислухавши думку сторін кримінального провадження, а також враховуючи положення кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 437-4421 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дані про осіб обвинувачених, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються; мотиви, за яких вони вчинили дії, що ставляться їм у провину; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у даному кримінальному правопорушенні; знищити, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні під час судового розгляду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, перешкодити викриттю організатора (керівника) організованої групи; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.
Також, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу кожного обвинуваченого, а саме їх вік, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, відомості про місце їх проживання, міцних соціальних зв'язків обвинувачених у місці їх проживання, у тому числі наявність та відсутність родини й утриманців.
Крім того, зважаючи на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, ще не досліджені всі докази, не допитані свідки, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суд дійшов до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 під вартою.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вони обвинувачуються, відомості, які характеризують особу кожного обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості, необхідності та виправданості застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про продовження строку його дії під час судового розгляду.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжити стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжити стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжити стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 13 год. 50 хв. 27.11.2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3