317/4876/25
2/707/2279/25
01 грудня 2025 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2022 у справі № 317/1308/22, провадження № 2/317/815/2022 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 14574,80 грн та судовий збір в розмірі 966,56 грн, а загалом 15541,36 грн. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області набрало законної сили 03.01.2023.
У зв'язку з невиконанням рішення, позивач звернувся з заявою до державної виконавчої служби.
01.02.2023 Запорізьким відділом державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження N?70899192 про стягнення з відповідача суми боргу та судового збору.
14.04.2025 виконавче провадження № 70899192 прийнято до виконання Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Під час здійснення примусового виконання з боржника було стягнуто та перераховано стягувачу грошові кошти в загальній сумі 15541,36 грн.
Таким чином, рішення суду не виконувалося відповідачем у період з 04.01.2023 по 09.09.2025, а тому позивачка звернулася до суду та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 : 3822,12 грн. - інфляційних збитків; 1222,99 грн. - 3 % річних, а всього 5045,11 грн. та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.10.2025 цивільну справу передано до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 30.10.2025 відповідачці був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Про розгляд даної справи відповідачка повідомлялася належним чином, у встановлений законом порядок. Відповідачка у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 01.12.2022 у справі № 317/1308/22, провадження № 2/317/815/2022, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 14574,80 грн та судовий збір в розмірі 966,56 грн. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області набрало законної сили 03.01.2023.
01.02.2023 Запорізьким відділом державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження № 70899192 про стягнення з відповідачки суми боргу та судового збору.
14.04.2025 виконавче провадження № 70899192 прийнято до виконання Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Під час здійснення примусового виконання з боржника було стягнуто та перераховано стягувачу грошові кошти в загальній сумі 15541,36 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 06.06.2025 та 09.09.2025.
Відповідно до розрахунку 3 % за користування грошовими коштами та інфляційних збитків, наданого позивачкою, заборгованість відповідачки за користування грошовими коштами в період з 04.01.2023 по 09.09.2025 складає 1222,99 грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 3822,12 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частина друга статті 11 ЦК України визначає, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Тобто відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, за наявності прямої вказівки про це в законі.
За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Наявність судового рішення про стягнення заборгованості свідчить про настання строку виконання зобов'язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов'язку боржника сплатити відповідну заборгованість.
Проте судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов'язання, оскільки характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524,533-535і625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В свою чергу, відповідачкою по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.
Аналізуючи викладене, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що рішення суду є обов'язковим для відповідачки, а ОСОБА_2 порушила грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, а тому з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 3% річних та інфляційні витрати, відповідно до статті 625 ЦК України.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1211,20 грн.
Суд, враховуючи складність справи, з урахуванням критерію розумності та реальності розміру витрат, їх необхідності, дійшов висновку, що в даній конкретній справі дійсно позивачкою понесені витрати на правову допомогу, та їх розмір є співмірним із складністю справи та витраченим адвокатом часом, а відповідачкою не доведено її скрутне матеріальне становище, яке унеможливлювало б сплату нею витрат на правничу допомогу, а тому з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 1500 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) 3822 грн. 12 коп. - інфляційних збитків та 1222 грн. 99 коп. - 3% річних, що в загальному розмірі складає 5045 грн. 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський