625/392/25
Провадження № 3/625/118/25
"01" грудня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області в складі судді Скляренка М.О., за участю секретаря Талавирі С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли із Ради адвокатів Харківської області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в Коломацькій селищній раді на посаді Коломацького селищного голови, до адміністративної відповідальності за ознаками двох адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.212-3 КУпАП,
До Коломацького районного суду Харківської області із Ради адвокатів Харківської області разом із іншими матеріалами надійшов адміністративний протокол серії ХВ №6, складений 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, про вчинення Коломацьким селищним головою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 04 вересня 2025 року селищний голова Коломацької селищної ради ОСОБА_1 несвоєчасно надав інформацію у відповідь на адвокатський запит від 27 серпня 2025 року №2 адвоката Адвокатського об'єднання «ПАРАДІГМ» Петракій Валерії Валеріївни, чим порушив вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, право адвоката на повне та своєчасне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за Договором № 01Л2024-ЮО про надання правової та професійної правничої допомоги від 01 липня 2024 року та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Крім того, до Коломацького районного суду Харківської області із Ради адвокатів Харківської області разом із іншими матеріалами надійшов адміністративний протокол серії ХВ №7, складений 27 жовтня 2025 уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, про вчинення Коломацьким селищним головою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 03 жовтня 2025 року селищний голова Коломацької селищної ради ОСОБА_1 несвоєчасно та неповно надав інформацію, а також надав інформацію, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит від 24 вересня 2025 року №1 адвоката Адвокатського об'єднання «ПАРАДІГМ» Петракій Валерії Валеріївни, чим порушив вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, право адвоката на повне та своєчасне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за Договором №01Л2024-ЮО про надання правової та професійної правничої допомоги від 01 липня 2024 року та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
На підтвердження факту скоєння правопорушень до вищевказаних протоколів про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складених 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною (а.с. 2, 30), долучені: 1) заява адвоката Петракій В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП із додатками (копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №3994 від 24 лютого 2022 року, копією ордеру на надання правничої допомоги від 25 липня 2024 року №1233128, копією наказу про прийняття на роботу Петракій В.В. від 30 травня 2022 року №04/05/к, копією адвокатського запиту адвоката Петракій В.В. від 27 серпня 2025 року за №2 з доказами його направлення, копією відповіді від 03 вересня 2025 року на адвокатський запит від 27 серпня 2025 року за №2 з доказами отримання 04 вересня 2025 року, копією адвокатського запиту №2 від 15 вересня 2025 року, копією відповіді від 24 вересня 2025 року №01-44/3714 на адвокатський запит №2 від 15 вересня 2025 року, копією адвокатського запиту №1 від 24 вересня 2025 року з доказами його надсилання, копією відповіді на адвокатський запит №1 від 24 вересня 2025 року з доказами отримання 03 жовтня 2025 року), адресована голові Ради адвокатів Харківської області ОСОБА_2 (а.с. 3-18, 31-46); 2) Заява адвоката Петракій В.В. про долучення платіжної інструкції до заяви про притягнення до адміністративної відповідальності від 03 жовтня 2025 року, адресована голові Ради адвокатів Харківської області Гайворонської В.В. (а.с.19, 47); 3) витяг з протоколу засідання Ради адвокатів Харківської області №16 від 08 вересня 2021 року (а.с. 20, 48); 4) роз'яснення прав від 16 жовтня 2025 року за вих.№541 та вих.№542, адресовані уповноваженою Радою, членом Ради адвокатів Харківської області Оксаною Сіренко Коломацькому селищному голові ОСОБА_1 (а.с. 21, 49); 5) опис вкладення до поштового відправлення №0505386422383 від 16 жовтня 2025 року та опис вкладення до поштового відправлення №0505386390376 від 16 жовтня 2025 року про направлення Коломацькому селищному голові роз'яснень прав від 16 жовтня 2025 року за вих.№541 та вих.№542, та витягу з протоколу засідання Ради адвокатів Харківської області №16 від 08 вересня 2021 (а.с. 22, 50); 6) фіскальні чеки АТ «Укрпошта» від 16 жовтня 2025 року №275, №276 про сплату за пересилання поштових відправлень (а.с. 23, 51); 7) рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень №0505386390376 та №0505386422383 від 16 жовтня 2025 року (а.с. 24, 52); 8) клопотання Коломацького селищного голови ОСОБА_1 від 24 жовтня 2025 року за № 02-17/2428 та № 02-17/2429, адресованого члену Ради адвокатів Харківської області Оксані Сіренко (а.с. 25, 53); 8) опис вкладення до поштового відправлення №0505392889145 від 28 жовтня 2025 року про направлення до Коломацької селищної ради протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ-6 від 27 жовтня 2025 року, а також опис вкладення до поштового відправлення №0505392897873 від 28 жовтня 2025 року про направлення до Коломацької селищної ради протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ-7 від 27 жовтня 2025 року із списками групових поштових відправлень (а.с. 26, 54).
17 листопада 2025 року до канцелярії суду за № 2102/01-55/25 ОСОБА_1 подані письмові пояснення, в яких ним висловлена думка про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, з тих підстав, що: 1) адвокатський запит адвоката Петракій В.В. від 27 серпня 2025 року №2 надійшов до Коломацької селищної ради 27 серпня 2025 року о 12 годині 17 хвилин та одразу після його реєстрації переданий для виконання виконавцю, і 03 вересня 2025 року за результатами розгляду вказаного адвокатського запиту підготовлено відповідь, яка підписана Коломацьким селищним головою, зареєстрована за вихідним номером 02-17/1965 та відправлена 04 вересня 2025 року, тобто на 5 робочий день з дня отримання селищною радою адвокатського запиту, на електронну адресу адвоката, зазначену у адвокатському запиті; 2) повноваження селищного голови визначені ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і до повноважень селищного голови відправлення вихідної документації селищної ради не входить; 3) адвокатський запит адвоката Петракій В.В. від 24 вересня 2025 року №1 щодо надання інформації про потреби у фонді захисних споруд цивільного захисту на території Коломацької територіальної громади, а також копії розпорядження Коломацького селищного голови від 28 липня 2025 року за № 66 надійшов до Коломацької селищної ради 24 вересня 2025 року о 15 годині 26 хвилині, після чого 25 вересня 2025 року зареєстрований за вхідним номером 3120/02-25 і відразу ж переданий виконавцю для виконання, а в подальшому 29 вересня 2025 року за результатами розгляду вказаного адвокатського запиту підготовлено відповідь, яка підписана Коломацьким селищним головою, зареєстрована за вихідним номером № 02-25/2273 і того ж дня відправлена на електронну адресу адвоката, зазначену у адвокатському запиті, у строк, визначений ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 4) Коломацька селищна рада не надала копію розпорядження Коломацького селищного голови від 28 липня за №66, яким було затверджено потребу у фонді захисних споруд цивільного захисту на території Коломацької селищної територіальної громади, позаяк інформація, яка міститься у вказаному розпорядженні, у відповідності із ст.8 Закону України «Про державну таємницю» відноситься до державної таємниці, а отже є інформацією з обмеженим доступом.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 90), ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
У відповідності із п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно положень, закріплених у ст. 268 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.212-3 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою за умови своєчасного сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Цимбалюк С.В., діючи на підставі відповідного договору та ордеру від імені та в інтересах свого клієнта ОСОБА_1 , у судовому засіданні висловив думку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також промовив позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 212-3 КУпАП, та необхідність закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення з підстав, викладених ним у поданій 01 грудня 2025 року до суду заяві про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 106-114).
Будучи належним чином та своєчасно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, потерпіла адвокат Петракій В.В. у судове засідання не з'явилася, водночас, 14 листопада 2025 року нею шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до суду подані письмові пояснення, в яких вона висловила свою позицію з приводу обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а також просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 212-3 КУпАП, провівши розгляд справи за її відсутності.
Крім того, не погодившись із запереченнями ОСОБА_1 , викладеними ним у письмових поясненнях, 25 листопада 2025 року шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» адвокат Петракій В.В. подала до суду додаткові письмові пояснення, в яких виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених ОСОБА_1 у письмових поясненнях заперечень і мотиви їх відхилення, а також просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала свої показання про те, що вона працює спеціалістом сектору надання послуг відділу «Центру надання адміністративних послуг» Коломацької селищної ради і що, дійсно, 27 серпня 2025 року на електронну адресу Коломацької селищної ради надійшов адвокатський запит адвоката Петракій В.В., датований 27 серпня 2025 року за №2 і після його реєстрації 28 серпня 2025 року передано для виконання виконавцю Гусєву Р.М..
03 вересня 2025 року за результатами розгляду вказаного адвокатського запиту ОСОБА_4 підготовлено відповідь, яка підписана Коломацьким селищним головою, зареєстрована за вихідним номером 02-17/1965, і 04 вересня 2025 року направлена на електронну адресу адвоката, зазначену у адвокатському запиті.
Також, свідок ОСОБА_3 пояснила, що адвокатський запит адвоката Петракій В.В. від 24 вересня 2025 року надійшов до Коломацької селищної ради 24 вересня 2025 року, зареєстрований 25 вересня 2025 року і відразу ж переданий виконавцю ОСОБА_4 для виконання, а 29 вересня 2025 року за результатами розгляду вказаного адвокатського запиту виконавцем було підготовлено відповідь, яка того ж дня підписана Коломацьким селищним головою і відразу ж відправлена на електронну адресу адвоката, зазначену у адвокатському запиті.
Крім того, ОСОБА_3 дала свої показання про те, що 02 жовтня 2025 року до селищної ради зателефонувала адвокат Петракій В.В. і повідомила про неотримання нею 29 вересня 2025 року відповіді на її запит, з огляду на що, 03 жовтня 2025 року на електронну адресу адвоката повторно направлено відповідь на її адвокатський запит від 24 вересня 2025 року. Водночас, свідок ОСОБА_3 зробила припущення про те, що неотримання адвокатом відповіді на її адвокатський запит саме 29 вересня 2025 року, спричинено перебоями в електропостачанні, що могло потягти за собою неналежну роботу електронної пошти селищної ради.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав свої показання про те, що він працює завідувачем сектору цивільного захисту Коломацької селищної ради, і що, дійсно, він як виконавець розглядав запити адвоката Петракій В.В., готував відповіді у визначений 5-ти денний строк із дня надходження запитів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх за правилами, визначеними ст. 252 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням доводів і міркувань ОСОБА_1 , викладених у поданих до суду письмових поясненнях, усних пояснень захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, врахувавши доводи і міркування потерпілої адвоката Петракій В.В., викладених нею у поданих до суду письмових поясненнях, допитавши свідків, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Так, у відповідності зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно приписів, закріплених у ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами, визначеними ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.
У відповідності із вимогами, закріпленими у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом Рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог чинного законодавства України, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Згідно пункту п'ятого Рішення Конституційного Суду України №1-рп/19 від 26 лютого 2019 року презумпція невинуватості є важливою гарантією дотримання прав особи та обов'язковою складовою справедливого судового розгляду. Конституційний Суд України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно практики ЄСПЛ принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» від 23 липня 2002 року).
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, «Шмауцер проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року, «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 17, 21 рішення "Надточій проти України").
Виходячи із системного аналізу ст. ст. 7, 251, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 85, 86 КПК України в поєднанні із вказаною вище позицією Конституційного суду України, викладеною у рішенні № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, а також практикою ЄСПЛ, що за правилами, визначеними ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», має враховуватися судом як джерело права, можна зробити висновок, що у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності належними вважаються докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність передбачених ст. 280 КУпАП обставин, які підлягають доказуванню у справі, а також інших обставин, які мають значення для справи, та прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Водночас, допустимим визнається доказ, якщо він отриманий суб'єктом, уповноваженим на це законодавством із належного джерела та з додержанням належної процедури отримання, тобто з дотриманням процесуального порядку їх збирання та закріплення відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За правилами, визначеними відповідними нормами КУпАП, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно cт.cт. 254-256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків та потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого, зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У ч. 1 ст. 256 КУпАП закріплені вимоги, згідно яких у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалося вище, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, Радою адвокатів Харківської області до суду подані протоколи про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складені 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною.
Оцінюючи зазначені вище докази на предмет їх відповідності критеріям належності та допустимості, суд вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складені 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, є недопустимими доказами з наступних підстав.
Так, у протоколі повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Частиною 5 статті 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тобто, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи згідно вказаного вище Закону.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
За змістом положень, закріплених у ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Таким чином, наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, пов'язується не із самим фактом ненадання інформації, а у сукупності із невиконанням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в межах встановленого у ньому строку.
У відповідності із ч.ч. 2 та 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Отже, правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, у разі ненадання інформації, копій документів на адвокатський запит у строк, визначений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважається вчиненим на 6-й день після отримання адвокатського запиту, якщо строк не було продовжено.
З огляду на вищевказане, такі обставини події як місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, підлягають обов'язковому зазначенню у протоколі.
Водночас, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ №6, складеного 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, 04 вересня 2025 року селищний голова Коломацької селищної ради ОСОБА_1 несвоєчасно надав інформацію у відповідь на адвокатський запит від 27 серпня 2025 року №2 адвоката Адвокатського об'єднання «ПАРАДІГМ» Петракій Валерії Валеріївни, чим порушив вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, право адвоката на повне та своєчасне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за Договором №01Л2024-ЮО про надання правової та професійної правничої допомоги від 01 липня 2024 року.
Зазначені у протоколі дати 27 серпня 2025 року та 04 вересня 2025 року, є датами звернення адвоката із адвокатським запитом до Коломацької селищної ради та наданням на нього відповіді, відповідно, що, в свою чергу, не є датою (часом) вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ №7, складеного 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, 03 жовтня 2025 року селищний голова Коломацької селищної ради ОСОБА_1 несвоєчасно та неповно надав інформацію, а також надав інформацію, що не відповідає дійсності у відповідь на адвокатський запит від 24 вересня 2025 року №1 адвоката Адвокатського об'єднання «ПАРАДІГМ» Петракій Валерії Валеріївни, чим порушив вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, право адвоката на повне та своєчасне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за Договором №01Л2024-ЮО про надання правової та професійної правничої допомоги від 01 липня 2024 року.
Зазначені у протоколі дати 24 вересня 2025 року та 03 жовтня 2025 року є датами звернення адвоката із адвокатським запитом до Коломацької селищної ради та наданням відповіді, відповідно, що, в свою чергу, не є датою (часом) вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, у вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено необхідної інформації, а саме: часу отримання Коломацькою селищною радою адвокатських запитів та дати закінчення п'ятиденного строку на надання відповіді, тобто зміст протоколів не дозволяє зробити висновок про те, коли саме були вчинені адміністративні правопорушення (не зазначений час вчинення адміністративних правопорушень), відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, в той час як за змістом ч.5 ст. 212-3 КУпАП у взаємозв'язку зі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначення таких даних є обов'язковим для подальшого з'ясування питання щодо наявності складу адміністративного правопорушення.
Крім того, зі змісту протоколів вбачається, що в них взагалі не міститься відомостей про те, яка саме інформація була запитувана адвокатом, чи пов'язана така інформація із предметом правової допомоги та яким саме чином, і яку надано відповідь на такий запит.
Водночас, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ХВ №7, складеного 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною з урахуванням наявної в матеріалах справи наданої Коломацьким селищним головою ОСОБА_1 відповіді на адвокатський запит від 24 вересня 2025 року №1 неможливо з'ясувати у зв'язку із чим відповідь слід вважати саме як надання неповної інформації, а також у чому саме полягає надання інформації, що не відповідає дійсності.
Таким чином, протоколи про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складені 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, які з огляду на наявний кримінальний аспект та підхід до цієї категорії справ практикою ЄСПЛ, є по суті обвинуваченням, не містять чіткої та повної інформації про вчинені правопорушення, зазначення та аналізу певних дій (бездіяльності) посадової особи з огляду на характер запитуваної інформації, можливості надання інформації тощо, в ньому констатується лише сам факт несвоєчасного та неповного надання інформації, а також надання інформації, що не відповідає дійсності у відповідь на адвокатський запит, а тому слід вважати, що фабули інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень викладені неналежним чином і такі обвинувачення є неконкретизованими, що, в свою чергу, ускладнило та фактично порушило право ОСОБА_1 на захист від таких обвинувачень.
Ускладнює, і фактично унеможливлює з'ясування судом питання про доведеність такого обвинувачення, позаяк суд, який, діючи відповідно до засад змагальності та диспозитивності, позбавлений можливості змінювати обвинувачення, позаяк такими повноваженнями наділений орган (уповноважена особа), який склав протокол про адміністративне правопорушення, а це, в свою чергу не сприяє забезпеченню виконання вимог, закріплених у ст. ст. 1 та 7 КУпАП.
Також, слід зазначити, що в протоколах про адміністративні правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складені 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, не конкретизовано, які саме матеріали додаються до протоколів.
Крім того, ст. 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Згідно ч.1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, законодавцем віднесено до глави 15 КУпАП, у якій поміщені статті та їх частини, які передбачають відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
Родовим об'єктом адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена конкретними нормами глави 15 КУпАП, є суспільні відносини, пов'язані із дотримання норм і правил у сфері встановленого порядку управління.
Слід зазначити, що шкідливі наслідки протиправного діяння передбачені лише в декількох складах правопорушень, що містяться у главі 15 КУпАП, зокрема, передбачених ч.2 ст. 189-2, ст.ст. 198, 212-5 КУпАП.
Склад адміністративних правопорушень, які інкримінується ОСОБА_1 , є формальним, тобто не потребує настання будь-яких шкідливих наслідків, що, в свою чергу, свідчить про відсутність потерпілих у такій категорії справ.
Водночас, суд звертає увагу на те, що в протоколах про адміністративні правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складених 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною у якості потерпілого зазначено адвоката Петракій В.В., підписи якої у протоколах відсутні, як і відсутнє відомості про те, якої саме шкоди моральної, фізичної або майнової заподіяно адвокату Петракій В.В.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ХВ № 6 складений з порушенням вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, згідно якої протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, досліджених у судовому засіданні, адвокат Петракій В.В. направила адвокатський запит до Коломацької селищної ради 27 серпня 2025 року, а відповідь Коломацького селищного голови ОСОБА_1 датована 03 вересня 2025 року. Водночас, адвокат Петракій В.В. звернулася до Ради адвокатів Харківської області із відповідною заявою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.212-3 КУпАП лише 03 жовтня 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено 27 жовтня 2025 року, тобто більше, ніж через місяць після того, як адвокатом було отримано відповідь на її адвокатський запит, і, відповідно, виявлено особу, яка, на думку уповноваженої Радою адвокатів Харківської області, члена Ради адвокатів Харківської області Сіренко О.О., вчинила правопорушення.
Також, у відповідності із ч. 3 та ч. 4 ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
В протоколах про адміністративне правопорушення наявні засвідчені підписом особи, яка склала протоколи, відмітки про те, що ОСОБА_1 роз'яснені його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП (а.с. 2, 30).
Водночас, як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових роз'яснень прав (а.с. 21, 49), направлених поштовими відправленнями ОСОБА_1 , останньому не в повному обсязі роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП. Також, у вказаних роз'ясненнях прав міститься інформація про те, що уповноваженою Радою, членом Ради адвокатів Харківської області Оксаною Сіренко повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд матеріалів за заявою адвоката Петракій В.В. проводитиметься 27 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Ради адвокатів Харківської області, а також поінформовано, що при розгляді заяв про адміністративне правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Крі того, ОСОБА_5 запропоновано протягом трьох днів з дня отримання цього повідомлення надати пояснення по суті адміністративних правопорушень.
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 до Ради адвокатів Харківської області подані письмові клопотання (а.с. 25, 53), в яких він, обґрунтувавши своєю не можливість прибути особисто 27 жовтня 2025 року до 10 години 00 хвилин на розгляд матеріалів за заявою адвоката Петракій В.В., просив перенести розгляд відповідних матеріалів на іншу дату з метою надання йому можливості бути присутнім при розгляді заяв адвоката Петракій В.В. задля особистого надання пояснень.
Водночас, вищевказані письмові клопотання ОСОБА_1 членом Ради адвокатів Харківської області Оксаною Сіренко не розглянуті, викладені в клопотаннях обставини не враховані під час розгляду матеріалів за заявами адвоката Петракій В.В. і протоколи складанні за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи все вище перелічене а також те, що суд позбавлений можливості самостійно змінювати фабули правопорушень, інкримінованих ОСОБА_1 , зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ №7, складених 27 жовтня 2025 року уповноваженою Радою адвокатів Харківської області, членом Ради адвокатів Харківської області Сіренко Оксаною Олексіївною, вказані протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути визнані судом допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, що, в свою чергу, унеможливлює оцінку долучених до них доказів на предмет належності та допустимості з врахуванням висунутого обвинувачення.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п. 39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Згідно ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
З огляду на те, що уповноваженою Радою адвокатів Харківської області при складенні протоколів про адміністративне правопорушення порушенні вимоги КУпАП, за яких ці протоколи не можуть визнаватися допустимими доказами, суд дійшов висновку про неможливість їх дослідження як доказів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
За таких обставин, враховуючи, що при складенні протоколів про адміністративне правопорушення серії ХВ №6 та серії ХВ№7 уповноваженою особою порушенні вимоги КУпАП, за яких ці протоколи не можна визнати допустимими доказами, зазначені порушення слід визнати істотними, і такими, що унеможливлюють з'ясування судом питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованих йому складів адміністративних правопорушень.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні двох адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та не підтверджують наявності в його діях складу вказаних вище адміністративних правопорушень.
З огляду на це, у відповідності із вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, ч.5 ст. 212-3, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками двох адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 212-3 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.О. Скляренко