Справа № 569/20731/25
1-кс/569/8878/25
28 листопада 2025 року Рівненський міський суду Рівненської області
у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання прокурора Рівненської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Немовичі, Сарненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , сержанта, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України,
Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України в межах досудового розслідування до 30 грудня 2025 року включно.
В обґрунтування клопотання вказав, що третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження за № 42025182490000545 від 01.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Із матеріалів клопотання убачається, що сержант ОСОБА_4 , що у в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ч.1, ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, із метою ухилення від несення обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, шляхом обману командування військової частини НОМЕР_1 та надавав завідомо підроблені документи посадовим особам військової частини НОМЕР_2 , ухилився від несення обов'язків військової служби та у період часу з квітня 2024 року по січень 2025 року (точніший час досудовим розслідуванням не встановлено), був відсутній на військовій службі без поважних причин та не виконував свої службові обов'язки в умовах воєнного стану.
Отже, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у ухиленні військовослужбовцем від несення обов'язків військової служби, шляхом підроблення документів та іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України
30 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Надалі, 07.10.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням обов'язків строком до 30.11.2025.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - ухиленні військовослужбовцем від несення обов'язків військової служби, шляхом підроблення документів та іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення кримінального правопорушення, допитами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України та виклад обставин на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання наступним спробам: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи характер злочину, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_4 останньому достеменно відомо про анкетні дані військовослужбовців, інших осіб які свідками у даному кримінальному провадженні, а тому може прямо (особисто) чи опосередковано (за допомогою сторонніх осіб) чинити тиск на свідків з метою вплинути на їх свідчення, зміни показань, тощо, що є ризиком згідно п.3 ст.177 КПК України.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
30 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Надалі, 07.10.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням обов'язків строком до 30.11.2025.
Водночас, закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні в двох місячний термін, який в цьому випадку спливає 30.11.2025, неможливо, внаслідок складності даного кримінального провадження, що зумовлено обсягом та специфікою процесуальних дій, в зв'язку з цим до Керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 3-х місяців, а саме до 30.12.2025 (включно).
З огляду на вказані обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не може запобігти ризикам передбаченим у ст. 177 КПК України, та не забезпечить належну його поведінку, виконання ним процесуальних рішень.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільного осуду виникла необхідність в обранні саме вищевказаного запобіжного заходу, який сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.
Водночас сторона обвинувачення вважає, що сукупності матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи даного клопотання, достатньо для прийняття вмотивованого рішення за клопотанням, та необхідність у допиті будь-яких осіб, під час судового розгляду клопотання, відсутня.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не заперечували.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження за № 42025182490000545 від 01.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
30 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Надалі, 07.10.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням обов'язків строком до 30.11.2025.
Таким чином, враховуючи, що надані прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, слідчий суддя прийшов до висновку, що слід продовжити строк тримання під домашнім арештом цілодобово відносно ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 грудня 2025 року включно.
Окрім цього, продовжуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на строк в межах строку досудового розслідування, обов'язок: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).
Керуючись ст.ст. ст.ст.131-132, 176-178, 181, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, в межах строку досудового розслідування до 30 грудня 2025 року (включно).
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_1 - в період доби з 22 год. до 06 год.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції в Рівненській області за місцем проживання підозрюваного.
Покласти на підозрюваного у ОСОБА_4 обов'язок: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 30 грудня 2025 року.
Ухвалу про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_10