Справа № 569/23718/25
1-кп/569/2373/25
17 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240030000769 від 04.02.2025, щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демидів Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
10 жовтня 2024 року на виконання указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію'громадянин ОСОБА_4 призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 жовтня 2024 року № 293 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_4 зараховано на військову службу за призовом у воєнний час на всі види забезпечення та призначено на посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону, після чого він приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діє на час вчинення злочину.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, станом на жовтень2024 року в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Відповідно до положень п.3 ч.9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України,солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно ст. 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану, 18 жовтня 2024 року о 09 годині 00 хвилин (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі) не прибув вчасно з лікувального закладу до місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в пункті постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконував, до 15 вересня 2025 року, коли самостійно прибув до розташування Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому та виявив намір у подальшому проходити військову службу, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто не з'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вказані обставини стали підставою для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся до слідчого з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки він добровільно виявив намір продовжувати військову службу та отримав письмову згоду від командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Разом з тим, від командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження
ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. При цьому, просив врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, добровільно звернувся до слідчого із заявою про намір повернутися для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, а командир військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надав письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у цій військовій частині. Зауважив, що досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших злочинів.
У підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження у зв'язку із добровільним поверненням до військової частини та продовженням проходження військової служби. Винним себе визнав, у вчиненому розкаявся.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 ст. 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 готовий продовжити військову службу, подавши відповідну заяву, в якій висловив намір повернутися до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України для продовження проходження військової служби. ОСОБА_4 також не заперечував щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження судом у зв'язку із цим.
До того ж, суд встановив, що від командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Враховуючи, викладене суд дійшов висновку, що підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім цього, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно із ч. 2ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не пред'являвся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 284 - 286, ч. 3 ст. 288 КПК України,
Клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демидів Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Зобов'язати командування військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_4 на військову службу.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240030000769 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.
Зобов?язати командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України повідомити Рівненський міський суд Рівненської області та Рівненську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону про поновлення ОСОБА_4 на військовій службі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1