Справа № 569/17210/25
24 листопада 2025 року м.Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в складі головуючого суддi Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та опалення місць загального користування у сумі 10684,38 грн, суму пені в розмірі 355,70 грн, суму інфляційних витрат в розмірі 1648,25 грн, суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 440,28 грн, витрати у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 3028 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює відпуск теплової енергії у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), власником якого є ОСОБА_1 . Відповідач є споживачем послуг, отримує квитанції на оплату та користується наданими послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а отже, зобов'язаний оплатити заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення поточних платежів станом на 01 серпня 2025 року (за період з 01 січня 2019 року до 31 липня 2025 року) за ним утворилася заборгованість за надані ТОВ "Рівнетеплоенерго" послуги з гарячого водопостачання та опалення місць загального користування в сумі 10684,38 грн. Від добровільного погашення заборгованості відповідач ухиляється.
Ухвалою від 15 вересня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
У клопотанні від 24 жовтня 2025 року представник позивача Ромашко О.І. просить розгляд справи проводити за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 436677599 від 24 липня 2025 року, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З оборотної відомості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2019 року до 01 серпня 2025 року встановлено, що станом на 01 серпня 2025 року по особовому рахунку наявна заборгованість в розмірі 10684,38 грн, а саме нараховано за загальнобудинкові потреби на опалення будинку (МЗК) суму в розмірі 6987,86 грн та за постачання гарячої води суму в розмірі 3696,52 грн.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмсір процентів не встановлений договором або законом.
Надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до положень Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який введений в дію з 01 травня 2019 року.
Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок індивідуального споживача у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги (ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором (ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
За положенням ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).
Відповідно до п.13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14Закону України Про житлово-комунальні послуги. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятоїстатті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
За п.14 Правил, відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) здійснюється за рішенням співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку визначається система подальшого забезпечення такого будинку теплопостачанням з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Рішення співвласників багатоквартирного будинку приймається відповідно до вимог Закону УкраїниПро особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
В п.24 Правил передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другоюстатті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.24 Правил).
Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин (п.27 Правил).
Відповідно до п.38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Відповідач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а отже, відповідно до п.5 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є співвласником багатоквартирного будинку.
Як співвласник багатоквартирного будинку, відповідач зобов'язаний пропорційно до його частки у праві власності забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України"Про житлово-комунальні послуги".
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року внесені зміни до постанови КМУ від 21 серпня 2018 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», зокрема передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відомості про обрання співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 моделі договірних відносин та укладення з виконавцем послуги з теплопостачання відповідного договору у справі відсутні.
28 вересня 2021 року на офіційному сайті ТОВ «Рівнетеплоенерго» розміщений текст типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті позивача співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з ТОВ «Рівнетеплоенерго», між сторонами у справі укладений індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За умовами типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 11 укладеного між сторонами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Таким чином, з 01 листопада 2021 року нарахування споживачу ОСОБА_1 плати за спожиту теплову енергію здійснюється позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами шляхом приєднання споживача до публічного договору типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії з урахуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачу послуги з постачання теплової енергії, доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано.
Розрахунок вартості наданих послуг з теплопостачання здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".
Відповідач, отримавши за період з 01 січня 2019 року до 31 липня 2025 року послуги з гарячого водопостачання та опалення місць загального користування належної якості, зобов'язаний був оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі чинних тарифів. Однак, відповідач, користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго», їх оплату не здійснював, про що свідчить оборотна відомість по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
За розрахунком позивача, пеня за період з 01 серпня 2024 року по 31 липня 2025 року становить 355,70 грн, інфляційні втрати за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року - 1648,25 грн, три проценти річних від простроченої суми за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року - 440,28 грн. Загальна сума заборгованості становить 13128,61 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості за надані послуги з гарячого водопостачання та опалення місць загального користування, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявні підстави для стягнення з відповідача такої заборгованості, а отже, позов належить задовольнити.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та опалення місць загального користування у сумі 10684 (десять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 38 коп, пеню у сумі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн 70 коп, інфляційні втрати у сумі 1648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) грн 25 коп, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 440 (чотириста сорок) грн 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: 33027, м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.27; код ЄДРПОУ 36598008;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя