Справа № 555/2747/25
Номер провадження 1-кс/555/551/25
"27" листопада 2025 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурра ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 погодженого з начальником Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді осбистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Тишиця, Березнівського району Рівненської області, жителька АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12025181060000201 (ЄРДР від 01.08.2025), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням погодженим з начальником Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025181060000201 (ЄРДР від 01.08.2025), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що всупереч вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у період часу із 31.12.2024 по 01.08.2025, діючи умисно, усвідомлюючи значення та суспільну небезпечність своїх дій, систематично вчиняла домашнє психологічне насильство стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_6 в присутності їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якими перебуває у сімейних стосунках (у розумінні п. 3. ч. 1. ст. 1, п. 2, п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості їхнього життя.
Так, 31.12.2024, приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила психологічне насильство відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_6 , а саме словесно ображала та погрожувала фізичною розправою в присутності їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що притягнута постановою Березнівського районного суду Рівненської області до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 555/23/25, постанова від 15.01.2025).
Крім того, 10.02.2025, приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила психологічне насильство відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_6 , а саме словесно ображала та погрожувала фізичною розправою в присутності їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що притягнута постановою Березнівського районного суду Рівненської області до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа №555/435/25, постанова від 19.03.2025).
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , 01.08.2025 приблизно о 01:22 годині, перебуваючи в будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел та мету на систематичне вчинення домашнього насильства щодо свого колишнього чоловіка ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, діючи умисно, систематично вчинила відносно потерпілого психологічне насильства в присутності їх неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме словесно ображала його, погрожувала фізичною розправою, що викликало у потерпілого ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку і життя, призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя, що зокрема, виразились у втомі, фізичному дискомфорті, негативних переживаннях та емоційній напруженості, а також втраті енергійності, повноцінного сну, відпочинку, самооцінки та позитивних емоцій.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя та особи, з якою винна перебуває в сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілих осіб.
Прокурор та старший слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили задовольнити клопотання .
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання.
Суд, заслухавши пояснення старшого слідчого, прокурора, підозрюваної, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення доводиться сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6 від 08.08.2025, показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 05.11.2025, показаннями свідків ОСОБА_8 від 08.08.2025, ОСОБА_9 від 24.10.2025, ОСОБА_10 від 27.10.2025, ОСОБА_11 від 27.10.2025, постановою Березнівського районного суду Рівненської області в справі № 555/23/25 від 15.01.2025, постановою Березнівського районного суду Рівненської області в справі № 555/435/25 від 19.03.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Метою обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання є забезпечення виконання нею покладених на її процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації ризиків, передбачених п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтованість зазначених ризиків проявляється в тому, що підозрювана ОСОБА_5 час від часу проживає в одному житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. Таким чином підсумовуючи вище викладене можна дійти висновку, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення в якому вона підозрюється.
Особливу увагу слід приділити до того, що на даний час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України санкція якого передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до двох років, офіційно ніде не працевлаштована, на життя ніде не заробляє, зловживає алкогольними напоями після чого влаштовую дебоші в сім'ї, участі у веденні домашнього господарства не приймає, раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст. 89 КК України раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
На даний час підозрювана ОСОБА_5 час від часу проживає разом з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (East/West Alliance Limited v. Ukraine, № 19336/04, § 166-168, від 23 січня 2014 року).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу
у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом
і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
З огляду на вказані обставини, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 179, 184, 194, КПК України, слідчий суддя,-
1. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Тишиця, Березнівського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
2. Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов'язки:
2.1 прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду;
2.2 не відлучатись із Рівненського району Рівненської області, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2.3 повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
2.4 утримуватись від спілкування з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..
3. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 обмежувальні заходи:
3.1 заборонити перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строком на 2 (два) місяці.
3.2 обмежити спілкування з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постраждав від домашнього насильства.
4. Встановити строк дії ухвали на 2 (два) місяці.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1