Справа № 545/4290/23
Провадження № 2/545/1648/25
"01" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до заяви №б/н від 05.11.2020 АТ КБ «Приватбанк» відкрив позичальнику картковий рахунок «Універсальна Gold», кредитний ліміт по якому був збільшений до 75 000 грн. Проте відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 93 512,52 грн., яку й просить стягнути з відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість своїх вимог та наявність заборгованості в заявленому розмірі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено факту видачі кредитних карток саме відповідачу. Також без згоди ОСОБА_1 був змінений розмір кредитного ліміту та розмір процентів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Встановлено, що 05.11.2020 у між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 підписана анкета-заява № б/н, на підставі якої позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 75000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,8% річних (а.с.15-22). Кредитний ліміт по картці змінювався та був збільшений до 75000 грн. (а.с.13).
Укладений між сторонами договір складається з довідки та заяви про приєднання до «Умов та правил надання послуг», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.
Згідно з розрахунком, станом на 31.10.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 93 512,52 грн, з яких: 74 999,16 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 18 513,36 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нарахована комісія.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме - заборгованості за кредитом, заборгованості за простроченими відсотками.
Отримання та користування карткою підтверджується розрахунком заборгованості за договором, випискою по рахунку, в якій відображено рух коштів, зокрема, як зняття кредитних коштів, так і погашення кредиту. Згідно виписки по рахунку вбачається, що останнє погашення кредиту проведено 24.03.2023 (а.с.10-12).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що заявою №б/н від 05.11.2020, яка підписана відповідачем 05.11.2020, визначена процентна ставка 40,8% річних.
Таким чином при укладенні договору відповідач погодився на запропоновані банком умови кредитування, підписавши заяву від 05.11.2020 яка відповідають вимогам статей 1055, 207 ЦК України щодо обов'язкової письмової форми кредитного договору.
Отже, сторони у належній формі узгодили усі істотні умови кредитного договору.
Таким чином, факт укладення кредитного договору між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.
Суд критично сприймає доводи представника позивача на рахунок того, що позичальником не підписана анкета заява про видачу кредитних коштів, а також про не ознайомлення останнього з умовами та правилами надання банківських послуг з посиланням на позиції Верховного Суду з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 05.11.2020 власноручно підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, про що міститься його підпис (а.с. 22). Позичальника ознайомлено з конкретними запропонованими йому умовами надання кредиту з визначенням конкретно для ОСОБА_1 процентних ставок, строків повернення та правил їх нарахування. Вся вищенаведена інформація міститься в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 05.11.2020 в конкретних пунктах, з якими позичальник ознайомився та погодився на них, про що свідчить вчинення ним особистого підпису в графі підпис клієнта.
Судом не встановлено порушення прав відповідача як споживача банківських послуг, а також не вбачається недобросовісної поведінки кредитора, нав'язування несправедливих умов договору чи введення в оману позичальника.
Також, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно користувався кредитними коштами, а також мав місце випадок, коли він повідомив свій пін-код та інші дані своїм товаришам по службі і вони всі разом користувалися його банківською карткою.
Згідно Постанови НБУ від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації, що в свою чергу забезпечує гарантію видачі платіжної картки належному клієнту, запобігання шахрайських операцій з картами. Розділом VI Постанови НБУ від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» встановлено що користувач зобов'язаний: - надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. - після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Позивач на момент зняття коштів зі свого рахунку до установ банку не звертався про втрату платіжного засобу (картки) не заявляв та картку не блокував у встановленому порядку, відтак погоджувався з операціями що були проведені з цієї картки.
Суд звертає увагу, на те що, факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою за договором № б/н за період 05.11.2020 - 01.11.2023, що є первинним документом бухгалтерського обліку та свідчать про визнання позичальником заборгованості, адже останній неодноразово вносив кошти в значних сумах в рахунок погашення поточної заборгованості.
Щодо доводів про неправомірне збільшення кредитного ліміту, то суд зазначає, що встановлення та зміни кредитного ліміту повторно в заяві-анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 2.1.1.2.4., встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Згідно із інформацією, викладеній у паспорті споживчого кредиту, з урахуванням побажань споживача можуть встановлюватися кредитні ліміти у розмірі: до 50000 грн, до 75000 грн, до 100000 грн, до 200000 грн, до 300000 грн, до 400000 грн, до 800000 грн. Відтак, встановлення кредитного ліміту у розмірі 75000 грн за наданим кредитним договором не суперечить його умовам. Відповідальність позичальника наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POSтермінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На рахунок судових витрат, суд враховує те, що відповідач є інвалідом другої групи, а відтак, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору, тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати за подачу позовної заяви слід компенсувати за рахунок державного бюджету, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.11.2020 у розмірі 93 512,52 грн.
Витрати, понесені Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошенняшляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк