Справа № 646/12304/25
№ провадження 2/646/5841/2025
про забезпечення позову
"01" грудня 2025 р. м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гофельд Г.С. через систему «Електронний суд» звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Ціна позову зазначена 1 933 962,50 грн. Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Представник позивача мотивує заяву про забезпечення позову тим, що за період шлюбу між позивачем та відповідачем сторонами за спільні кошти та в результаті спільної праці було набуто у спільну сумісну власність таке майно: квартиру АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки DAEWOO модель LANOS 2008 року випуску номер шасі/кузова (VIN) НОМЕР_1 (перереєстрований відповідачем на іншу особу 16 серпня 2022 року). Після розірвання шлюбу відповідач перешкоджає позивачу у реалізації її правомочностей щодо спільного майна подружжя, що відповідно є підставою для подання позовної заяви. Позивачу в процесі підготовки позовної заяви стало відомо про настання обставин, що унеможливлюють ефективний захист прав позивача під час поділу спільного сумісного майна подружжя , а саме за відсутності письмової посвідченої згоди Позивача на укладення правочину щодо спільного майна подружжя, 28 вересня 2025 року відповідачем відчужено (перереєстровано) транспортний засіб марки DAEWOO модель LANOS 2008 року випуску номер шасі/кузова (VIN) НОМЕР_1 на іншу особу. Відповідач змінив засоби доступу (замок) до спірної квартири, чим чинить перешкоди для доступу до квартири та зняв позивача із зареєстрованого місця проживання в спірній квартирі. Представник позивача, зазначила, що застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна гарантуватиме ефективний захист прав позивачки під час вирішення спору щодо поділу вказаного майна, як спільного сумісного майна подружжя, унеможливить подальші дії відповідача щодо відчуження вказаного майна без згоди позивачки, матиме тимчасовий характер (до вирішення спору про поділ спільного сумісного майна подружжя) та жодним чином не завдасть шкоди правам та інтересам відповідача (оскільки не вимагати понесення ними відповідних витрат, вчинення дій тощо).
У порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п.4постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, а також забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Представник позивача - адвокат Гофельд Г.С., звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири, вказує підставою для застосування такого заходу забезпечення можливість відповідача відчужити майно на користь третіх осіб з метою невиконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.
На підтвердження того, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 87,4 м2, житловою площею 48,6 м2;, представником заявника надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вищевказаної квартири за №453829933 від 26.11.2025
Верховний Суд в справі №643/12369/19 від 19.02.2021 зауважує, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, з огляду на викладене та на підставі наданих позивачем доказів, суд вбачає, що між сторонами дійсно існує спір щодо поділу майна, тому суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 149-153,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити .
Вжити заходи забезпечення позову у виді заборони відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О. Шиховцова