Ухвала від 01.12.2025 по справі 645/5589/17

Справа № 645/5589/17

Провадження № 2/645/2/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Федоровської Д.І.

сторони по справі:

представник позивача- адвокат Жарова-Тітарьова Л.М.

представника відповідача - адвокат Москаленко І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова клопотання представника відповідачки про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 645/5589/17 за позовом:

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про виділ в натурі частки із майна, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, в якому позивачка, з урахуванням уточнень, прийнятих судом до розгляду, просить суд:

- провести поділ будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1204 від 19.06.2025 року, припинивши спільну часткову власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вказане домоволодіння;

- виділити ОСОБА_1 окремий об'єкт нерухоме майно в рахунок 1/6 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з подальшим присвоєнням окремого реєстраційного номеру виділеному домоволодінню - квартира АДРЕСА_2 у вигляді: в будинку літ. А-1 житлову кімнату літ. 2-3 площею 7,2 кв. м ; в прибудові літ. «а6» коридор 2-1 площею 4,3 кв. м., кухню 2-2 площею 6,9 кв. м., санвузол 2-4 площею 3,0 кв. м. загальною площею 21,4 кв. м.; надвірні будівлі: гараж літ. «Л», хвіртка № 4, частина огорожі № 1;

- виділити ОСОБА_2 в окремий об'єкт нерухоме майно в рахунок 5/6 часток домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з подальшим присвоєнням окремого реєстраційного номеру виділеному домоволодінню - квартира АДРЕСА_3 у вигляді: в будинку літ. А-1 житлову кімнату літ. 1-5 площею 11,40 кв.м.; в житловій прибудові літ. А1- 1 хол літ. 1-11 площею 21,90 кв.м., житлову кімнату літ. 1-12 площею 16,70 кв.м., підсобне приміщення літ. 1-13 площею 15,50 кв.м., хол літ. 1-14 площею 20,10 кв.м., коридор літ. 1-15 площею 6,10 кв.м.; в прибудові літ. «а3» коридор літ. 1-6 площею 2,10 кв.м., кухня літ. 1-7 площею 9,20 кв.м., санвузол літ. 1-8 площею 4,30 кв.м.; надвірні будівлі: сарай літ. «З», частина огорожі № 1, ворота № 2, дв.водопровід № 3;

- виділити ОСОБА_1 в користування 1/6 частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 згідно 1 (першого) варіанту висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1204 від 19.06.2025 року, а саме: ОСОБА_1 на 1/6 частину виділити в користування земельну ділянку площею 188 кв.м. ОСОБА_2 на 5/6 частини виділити в користування земельну ділянку площею 941 кв.м..

Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: - від лінії забудови літ. «а6» відступив по АДРЕСА_1 шириною 1,80 м для проходу, далі повернув наліво під кутом до стіни будинку літ. А-1; - від червоної лінії відступив від домоволодіння АДРЕСА_1 а шириною 1,0 м для проходу, далі по прямій лінії 15 м, далі повернув наліво довжиною 4,15 м, далі повернув направо по прямій лінії довжиною 18,85 м, далі повернув направо по прямій лінії довжиною 10,15 м до границі ділянки.

Через систему «Електронний суд» 01.12.2025 року надійшло клопотання представниці відповідачки ОСОБА_3 , в якому вона просила суд поновити відповідачці пропущений строк звернення із клопотанням про призначення експертизи та призначити у справі комісійну судову будівельно-технічну експертизу і поставити перед експертами наступні питання:

1. Які прибудови до частини житлового будинку, якою користується ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 побудовані/перебудовані/реконструйовані самочинно та не введені в експлуатацію належним чином?

2. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва та часток співвласників (розмір частки ОСОБА_1 - 1/6, розмір частки ОСОБА_2 - 5/6) провести поділ будинку з надвірними будівлями (за наявності самочинно збудованих об'єктів - без їх врахування) по АДРЕСА_1 ? Якщо так, то які можливі варіанти такого поділу? Якщо поділ неможливий, то чому саме?

Проведення експертизи просила доручити експертам Харківського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження 61191 м. Харків, вул. Ковтуна 34, код ЄДРПОУ 25574728).

Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покласти на відповідачку.

В обґрунтування клопотання представник відповідачки зазначила, що ухвалами суду від 11.06.2018 року, від 20.09.2018 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу щодо можливості виділення позивачці частини житлового будинку з надвірними будівлями та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 15246/12629, складеного 24.12.2019 року судовим експертом Кириленко С.А., запропоновано єдиний варіант виділу будинку з надвірними будівлями (аркуш 10 Висновку): виділити позивачу житлову кімнату літ. 2-3 площею 7,2 кв.м., приміщення прибудови літ. «а6»: коридор літ. 2-1 площею 2,7 кв.м., кухню літ. 2-2 площею 7,9 кв.м., санвузол літ. 2-4 площею 3,6 кв.м., а також гараж літ. «Л», та 1/2 частини огорожі № 1. Експертом зазначено, що цей варіант виділу відповідає фактичному користуванню будинку співвласниками.

Судова будівельно-технічна експертиза була проведена на підставі технічного паспорту станом на 24.01.2013 року, копія якого була надана відповідачкою.

Під час судових засідань 20.08.2021 року та 07.12.2023 року експертом ОСОБА_4 надані письмові та усні пояснення щодо свого висновку.

Так, експертом зазначено, що частина будинку, якою користується позивач, не відповідає даним технічного паспорту 2013 року, перебудована прибудова літ. а6, знесені перегородки між приміщеннями 2-2 та 2-3, 2-1 та 2-2, добудований другий поверх (аркуш 16 Висновку). Під час роз'яснення свого Висновку на судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2021 року, експерт зазначила, що 2-й поверх прибудови «а6» є самовільно збудованим (25 год. 45 хв. технічного запису судового засідання 20.08.2021 року), самовільні приміщення експерт не досліджувала, не виділяла, а виділялися тільки приміщення по технічному паспорту 2013 року (27 год. 16 хв. запису).

У своїх письмових поясненнях від 07.12.2023 року, відповідаючи на питання №№ 3, 5, 6, 7 представника відповідачки, експерт зазначила, що до складу будинку самовільно збудовані приміщення не входять, добудова позивачем другого поверху не є реконструкцією, на другому поверсі знаходиться неопалювальне горище, яке не потребує введення в експлуатацію і отримання дозвільних документів.

Під час роз'яснення свого Висновку на судовому засіданні, яке відбулося 07.12.2023 року, експерт заявила, що другий поверх - це мансардний горищний неопалювальний поверх, який не потребує введення в експлуатацію. На питання суду, чи можливо добудувати 3 таких мансардних поверхів, експерт відповіла: «можливо і десять мансардних поверхів добудувати». Далі вона пояснила, що мансардний поверх відрізняється від 2-го поверху не тільки тим, що він не опалюється, а і тим, що він знаходиться в межах даху.

Представник відповідачки наголосила, що відповідно до п. 3.30 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.» мансардний поверх (мансарда) це поверх у горищному просторі, фасад якого повністю чи частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі. Пунктом 3.6. цих же ДБН визначено, що горище це простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами та перекриттям верхнього (останнього) поверху. Аналогічні поняття мансарди та горища наведені в додатку Б ДБН В. 2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», якими користувалася експерт, хоча на час проведення експертизи вони вже втратили чинність.

Представник відповідачки наголосила, що одночасно мансарда і горище існувати не можуть, оскільки мансарда це експлуатоване приміщення горища. Мансарда являє собою ярус, який створюється під дахом та передбачає наявність похилих стін, скошених мансардних вікон та нахиленої стелі, яка утворена схилами даху. Якщо ж приміщення над першим поверхом мають однакову висоту і рівні стіни по всьому периметру, то це другий поверх. Та на відміну від горища мансарда належить до житлового простору будинку та її площа включається в житлову площу (пункт А6 додатку А ДБН В.2.2-15:2019), що відповідно має бути зазначено у технічному паспорті. На фото №№ 9, 10, 11 фототаблиці, що є додатком до Висновку експертизи, приміщення над першим поверхом мають однакову висоту, рівні стіни по всьому периметру, рівну стелю, над якою дійсно знаходиться «дах з невеликим горищним приміщенням», отже це другий, а не мансардний, поверх.

Під час роз'яснення Висновку експерт наголосила, що приміщення над першим поверхом це мансардний неопалюваний поверх, між тим на фото № 17 в приміщенні другого поверху наявна батарея опалення.

На думку сторони відповідачки, роз'яснення експерта, що будування мансардного поверху не потребує дозвільних документів та не потребує прийняття в експлуатацію, є недостовірними та не відповідають нормам діючого законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 7 червня 2017 року затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Будівництво мансардного поверху цим Переліком не передбачено. До цього Переліку включені лише такі роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками.

Представник наголосила, що будівництво другого або ж мансардного поверху є втручанням в несучі конструкції, оскільки це створює додаткове навантаження на несучі стіни.

У пункті 3 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» міститься поняття реконструкції житлового будинку, відповідно до якого реконструкція це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення; надбудова це такий вид реконструкції, при якій збільшується площа житлового будинку шляхом улаштування над його верхнім поверхом одного або декількох додаткових поверхів.

Отже, надбудова верхнього поверху або мансарди це реконструкція, для проведення якої необхідна дозвільна документація на будівництво та збудований об'єкт підлягає прийняттю в експлуатацію.

Крім того, сторона відповідачки зазначила, що Департамент ДАБІ у Харківській області листом № 1020-К-167 від 12.06.2015 року (Т. 1 а.с. 67) повідомив, що відповідно до даних Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів Держархбудінспекції України, інформація щодо виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 відсутня. При цьому під час перевірки з виїздом на місце встановлено факт реконструкції частини житлового будинку. Аналогічну відповідь надав начальник Інспекції ДАБК департаменту територіального контролю Харківської міської ради листом N 93242/0/250-17 від 19.10.2017 р. (Т. 2 а.с. 67).

Сторона відповідачки вважає, що позивачка у 2015 році зробила самочинну реконструкцію своєї частини будинку без погодження з іншим співвласником, без будь яких дозволів, передбачених законодавством, проектів тощо, демонтувала старі приміщення та зробила капітальну прибудову, добудувала другий поверх, внаслідок чого виникли нові приміщення, які не інвентаризовані та не визначені у висновку експертизи, хоча їх наявність підтверджується фототаблицями, змінилося призначення та площа приміщень.

Висновки експерта щодо відповідності частини житлового будинку, якою користується позивач, вимогам ДБН та відповідності проведеної позивачем реконструкції будинку будівельним нормам (аркуш 21 Висновку) вважає сумнівними.

Так, на аркуші 16 Висновку експертом зазначено, що в прибудові літ. «а6» частково знесені перегородки між приміщеннями 2-2 та 2-3, 2-1 та 2-2. Але відповідно до матеріалів технічної інвентаризації та технічного паспорту 2013 року, які досліджувала експерт, стіни між приміщеннями 2-2 та 2-3, 2-1 та 2-2 це не перегородки, а несучі стіни старого будинку, а саме житлової кімнати площею 7,2 кв.м., оскільки усі зовнішні стіни, розташовані по периметру будинку, є несучими. Відповідно до даних технічних паспортів 1967, 1992, 2009, 2013 років стіни, які експерт називає перегородками, є несучими стінами та вони позначені більшою ніж міжкімнатні перегородки товщиною. В позовній заяві позивач зазначає, що вона користується житловою кімнатою літ. 2-3, до якої у 1995 році нею була збудована прибудова літ. «а6». Відповідно до технічного паспорту 2013 року, приміщення коридору 2-1, кухні 2-2, санвузла 2-4 входять в прибудову літ. «а6». Згідно з п. 2.2. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», прибудовою (до житлового будинку) є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну.

Таким чином, на думку представниці відповідачки, позивачка частково знесла капітальні стіни, чим самовільно втрутилась в несучу конструкцію будинку, що є реконструкцією.

Крім того, представник вказала, що на фото №№ 9, 10, 11 фототаблиці (додатку до Висновку) можна побачити виступ, добудований позивачем до прибудови літ. «а6», який виходить за межі забудови. В цьому виступі знаходяться сходи на 2-й поверх, що зображено на фото № 18.

Але експерт у своєму Висновку не зазначає ані про сходи, ані про цей виступ.

У своїх роз'ясненнях експерт зазначила, що сходи не стаціонарні, але що це таке, пояснити відмовилася.

Щодо виступу, експерт вказала, що це декоративна колона.

Сторона відповідачки наголосила, що ця декоративна колона повністю закрила вікно на першому поверсі та побудована позивачкою за межами забудови.

Також, представник наголосила, що відповідно до технічного паспорту 2013 року житлова кімната 2-3 має вікно, яке виходить в коридор. Коридор у свою чергу має вікно на вулицю.

Але на фото № 10 можна побачити, що вікно коридору закриває побудований позивачкою виступ. Тобто житлова кімната 2-3 втратила природного освітлення.

Всупереч цьому експертом на аркуші 14 Висновку зазначено, що житлова кімната 2-3 має природне освітлення та відповідає нормам ДБН. 4.

Також, вказала, що на аркуші 17 Висновку експертом зазначено: «В прибудові літ. «а6» виконано дах з невисоким горищним приміщенням. Навантаження від горищного приміщення мінімальне, так як виконане із дерева та не може негативно вплинути на конструкцію стін і перекриття житлового будинку літ. «А-1». Але при цьому експертом не було встановлено, яке навантаження від другого поверху та як воно може вплинути на несучі конструкції будинку.

Також представник відповідачки стверджує, що на фото №№ 10,11 зображений самовільно добудований балкон до приміщень 2-го поверху, який виходить за межі забудови, та металеве перекриття між поверхами, але це також не описано у Висновку. Вихід на балкон можливо побачити на фото № 17, на якому зображено приміщення 2-го поверху, що визнано експертом.

На думку представниці, експерт не перевірив наявність об'єктів, які підлягають виділу, їх відповідність даним технічної інвентаризації, не визначив склад новозбудованих об'єктів та зробив хибні та необгрунтовані висновки щодо можливості поділу будинку, в якому наявні самочинно збудовані приміщення.

Також, стороною відповідачки зазначено, що за клопотанням представниці позивачки ухвалою суду від 26.01.2024 року по справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, яка була проведена тим же судовим експертом, яким була виконана первинна судова будівельно-технічна експертиза. Під час проведення додаткової експертизи експертом використовувався технічний паспорт, виготовлений станом на 22.03.2023 року. Між тим, на думку сторони відповідачки, висновок додаткової експертизи не усунув неузгодженість та неповноту висновку первинної експертизи, а навпаки є ще більш неясним, суперечливим, неповним та необґрунтованим.

Так, на арк. 13 Висновку додаткової експертизи експертом зазначено, що позивачем виконано добудову (без улаштування фундаменту) приміщення коридору 2-1 без дозвільних документів. Разом з тим коридор 2-1 входить до складу прибудови літ. «а6», щодо якої на аркуші 17 Висновку первинної експертизи експертом зазначено, що прибудова літ. «а6» побудована на самостійному фундаменті. Експертом зазначено, що приміщення відповідає вимогам ДБН, зазначені пункти яких встановлюють необхідну мінімальну ширину коридору. Відповідно до технічного паспорту 2013 року житлова кімната 2-3 має вікно, яке виходить в коридор 2-1 прибудови літ. «а6». Коридор у свою чергу має вікно на вулицю. Але на фото № 10 фототаблиці, що є додатком до висновку первинної експертизи, можна побачити, що вікно коридору закриває побудований позивачем виступ. Це ж підтверджується і технічним паспортом 2023 року. Тобто житлова кімната 2-3 втратила природного освітлення, що є порушенням п. 3.4. ДБН В.2.2-15-2005 та п. 10.4. ДБН В.2.2-15:2019, та повністю проігноровано експертом.

У технічному паспорті 2023 року зафіксовано вихід прибудови літ. «а6», а саме приміщення коридору 2-1, за межі земельної ділянки, що, на думку представниці, є самовільним захопленням земельної ділянки та порушує вимоги Земельного кодексу України, та також приміщення коридору літ. «а6» є самочинним будівництвом, що збудовано без відповідних дозволів, та порушує вищезазначені вимоги ДБН та виходить за межі земельної ділянки, що експертом було проігноровано.

За твердженням сторони відповідачки, Висновки додаткової експертизи містять протиріччя та суперечать висновкам первинної експертизи, яка була проведена тим же експертом, та іншим матеріалам справи:

Так, у Висновках первинної та додаткової експертиз експертом зазначено, що дослідження проводилось методом візуально-інструментального обстеження житлового будинку, надвірних будівель, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією. При цьому проводились необхідні виміри. Під час проведення первинної експертизи експертом використовувався технічний паспорт станом на 24.01.2013 року, під час додаткової - технічний паспорт станом на 22.03.2023 року. На аркуші 10 Висновку первинної експертизи міститься єдиний варіант поділу житлового будинку і надвірних будівель, який передбачає виділення позивачу прибудови літ. «а-6», яка складається з коридору «2-1» площею 2,70 кв.м., кухні «2-2» площею 7,90 кв.м., санвузла «2-4» площею 3,60 кв.м. При зіставленні результатів обстеження з даними технічного паспорту станом на 24.01.2013 року експертом встановлено, що прибудова літ. «а6» частково перебудована, а саме: частково знесена перегородка між приміщеннями 2-2 та 2-3, 2 1 та 2-2 (аркуш 16 Висновку первинної експертизи). На аркуші 17 Висновку первинної експертизи міститься опис прибудови літ. «а6», у тому числі зазначено, що прибудова літ. «а6» побудована на самостійному фундаменті.

В письмових відповідях експерта від 07.12.2023 року на питання представника відповідача № 2 «Чи відповідає частина житлового будинку, якою користується позивач, даним технічних паспортів 2009 та 2013 року?» надана відповідь «Так, відповідає», на питання «Чи входять до складу будинку самовільно збудовані приміщення?» надана відповідь «До складу будинку самовільно збудовані приміщення не входять».

Між тим у Висновку додаткової експертизи зазначено, що коридор «2-1» має вже іншу площу 4,30 кв.м. ( аркуш 9 Висновку додаткової експертизи»), а на аркуші 13 експертом викладено наступне: з аналізу фактичного об'ємно-планувального рішення житлового будинку літ. «А-1» вбачається, що позивачем виконано добудову без улаштування фундаменту та без дозвільних документів: приміщення коридору 2-1 площею 4,3 кв.м., яке відповідає будівельним нормам і правилам та пропонуються для врахування при виділі частки як проектна пропозиція.

При цьому представник відповідачки зазначила, що в технічному паспорті 2023 року не зазначено про наявність самовільної добудови в складі приміщень, якими користується позивачка, отже технічний паспорт містить недійсні відомості та є недостовірним доказом.

Також наголосила, що у Висновку додаткової експертизи (аркуш 13) експертом зазначено, що приміщення коридору 2-1 є самочинно збудованим, проте відповідає чинним будівельним нормам, тому враховується при виділі частки. Але експертом зазначено відповідність коридору 2-1 тільки п. 5.10, 5.22 ДБН В.2.2 15-19, згідно з якими вхід до будинку може влаштовуватися через засклену веранду та ширина коридору має бути не менше 1,5 м.

На фото №№ 9, 10, 11 фототаблиці (додатку до Висновку первинної експертизи) можна побачити виступ, добудований позивачем до прибудови літ. «а6» на рівні першого та другого поверхів, який виходить за межі забудови. В цьому виступі знаходяться сходи на 2-й поверх, що можна побачити на фото № 18. Але експерт у своєму Висновку додаткової експертизи не згадує ані сходи, ані цей виступ. Навпаки цей виступ експерт називає вже у Висновку додаткової експертизи приміщенням коридору 2-1.

У своїх роз'ясненнях, наданих під час допиту на судовому засіданні, що відбулося 07.12.2023 року, експерт зазначила, що сходи не стаціонарні, але що це таке, пояснити відмовилася. Зазначила тільки, що недобудовані 3-4 сходинки. Щодо виступу, експерт назвала його декоративною колоною. Але, за твердженням представниці відповідачки, ця «колона» повністю закрила вікно на першому поверсі та побудована позивачем за межами забудови.

Відповідно до технічного паспорту 2013 року житлова кімната 2-3 має вікно, яке виходить в коридор. Коридор у свою чергу має вікно на вулицю. Але на фото № 10 можна побачити, що вікно коридору закриває побудований позивачем виступ. Тобто житлова кімната 2-3 втратила природного освітлення, що є порушенням п. 3.4. ДБН В.2.2-15-2005 та п. 10.4. ДБН В.2.2-15:2019, та повністю проігноровано експертом.

У технічному паспорті 2023 року зафіксовано вихід прибудови літ. «а6», а саме приміщення коридору 2-1, за межі земельної ділянки, що, на думку сторони відповідачки, є самовільним захопленням земельної ділянки та порушує вимоги Земельного кодексу України. Разом з тим складений експертом план земельної ділянки, який є додатком № 2 до висновку додаткової експертизи, містить іншу конфігурацію прибудови літ. «а6», тобто суперечить технічному паспорту станом на 22.03.2023 року, яким керувалася експерт.

Також, представник наголосила, що згідно з варіантом поділу будинку і надвірних будівель експертом запропоновано виділити відповідачу ворота. Одночасно з цим запропонований варіант порядку користування земельною ділянкою передбачає знесення воріт для встановлення на їх місці хвіртки для проходу позивачки до належної їй споруди літ. «Л».

В матеріалах справи (Т. 1 а.с. 157) міститься лист ПАТ «Харківміськгаз» від 01.11.2018 року, відповідно до якого газифікація житлового будинку виконана від існуючого підземного газопроводу по АДРЕСА_1 та у зв'язку з прибудовами приміщень було порушено вимоги п. 3, п. 16, п. 17 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, а саме здійснено будівництво у межах охоронних зон, що було проігноровано експертом.

На думку сторони відповідачки, Висновки експерта про відповідність прибудови літ. «а6» будівельним нормам є хибними.

Висновком первинної експертизи запропоновано єдиний варіант виділу будинку з надвірними будівлями (аркуш 10 Висновку): виділити позивачу житлову кімнату літ. 2-3 площею 7,2 кв.м., приміщення прибудови літ. «а6»: коридор літ. 2-1 площею 2,7 кв.м., кухню літ. 2-2 площею 7,9 кв.м., санвузол літ. 2-4 площею 3,6 кв.м., а також гараж літ. «Л», та 1/2 частини огорожі № 1. Експертом зазначено, що цей варіант виділу відповідає фактичному користуванню будинку співвласниками.

У своїх письмових поясненнях від 07.12.2023 року на питання № 2 представниці відповідачки: «Чи відповідає частина житлового будинку, якою користується позивачка, даним технічних паспортів 2009 та 2013 року?» експертом надана відповідь: «Так, відповідає».

Позивачка також визнала, що запропонований експертом варіант виділу відповідає її фактичному користуванню, оскільки 07.02.2020 року подала до суду заяву про уточнення позовних вимог та просила суд виділити їй частину будинку з надвірними будівлями згідно варіанту експертизи, виключив з нього тільки частину огорожі № 1.

Тобто на огорожу позивач не претендує. І це пояснюється тим, що цю огорожу будувала відповідачка, а частина огорожі, яка була виділена за рішенням суду від 22.01.1968 року, була давно знесена позивачкою, на її місці знаходиться стіна прибудови літ. «а6», що підтверджується даними технічних паспортів 1992, 2009, 2013, 2023 років та фототаблицею, що є додатком до Висновку первинної експертизи.

Сторона відповідачки вважає, що Висновки експерта, що частина огорожі, що залишилася після знесення позивачем огорожі в межах частини будинку, яким вона користується, знаходиться у фактичному спільному користуванні сторін, є хибними та суперечать іншим матеріалам справи.

Експерт розподілила навіть ту частину огорожі, яка була знесена позивачем та давно не існує. Відповідачка будувала частину огорожі, яка знаходиться в її фактичному користуванні, замість старої дерев'яної за свої кошти, отже Представник вважає, що вона є власністю відповідачки та розподілу не підлягає.

Також, вказала, що в додатку № 2 до висновку додаткової експертизи на плані земельної ділянки експертом не зазначено місце розташування дворового водопроводу, який є власністю відповідачки. Висновки не містять дослідження експерта, чи буде мати відповідач можливість обслуговувати та мати доступ до водопроводу при запропонованому експертом порядку користуванні земельною ділянкою.

Представник відповідачки вважає, що у судовому засіданні, що відбулося 21.11.2025 року, експертом не було надано відповідних роз'яснень та уточнень на висунуті відповідачем заперечення щодо висновку. На її думку Висновки додаткової експертизи є неясними, необґрунтованими, суперечать висновку первинної експертизи та іншим матеріалам справи. Вважає, що експертом проігноровано вимоги законодавства щодо неможливості поділу/виділу об'єктів нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані приміщення.

З урахуванням наведеного, представник відповідачки просила суд призначити по справі комісійну судову будівельно-технічну експертизу (за участі двох експертів) з метою забезпечення повноти судового розгляду, отримання неупередженого та обґрунтованого експертного висновку.

Представник позивачки адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідачки та наголосила, що заявлене клопотання за своїм змістом є незгодою представника відповідачки із висновками експерта, які наявні в матеріалах справи. Крім того, вважала, що експерт у судовому засіданні відповіла на усі питання представників сторін та суду. Крім того, вважала, що є безпідставним порушення стороною відповідачки питання щодо самовільних будівель, оскільки експерт під час експертного дослідження, використовував виключно матеріали, надані у його розпорядження судом. Також представник наголосила, що призначення проведення комісійної експертизи з метою перевірки висновків попередніх експертиз, є необґрунтованим та безпідставним. Крім того представник позивачки вважала безпідставним клопотання сторони відповідачки щодо визначення іншої експертної установи для проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, та наголосила, що у разі задоволення клопотання представника відповідачки саме Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокуаріуса» має проводити таку експертизу.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктами 2, 3 частини 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як встановлено статтею 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Пунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 січня 1998 року № 53/5 визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта) або керівником експертної установи.

Крім того, відповідно до статті 103 ЦПК України передбачено, що експертиза призначається за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У справі № 645/5589/17 є два висновки експерта, які частково різняться за своєю суттю, тому для з'ясування обставин, що мають значення для справи виникла необхідність для призначення такої експертизи.

Не проведення такої експертизи призведе до порушення прав як позивача, так і відповідача на повне та всебічне встановлення всіх обставин справи.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи, чи неможливо застосувати інші засоби доказування.

З матеріалів справи убачається, що під час проведення первинної експертизи експертом використовувався технічний паспорт станом на 24.01.2013 року, під час додаткової - технічний паспорт станом на 22.03.2023 року.

У Висновку первинної експертизи міститься єдиний варіант поділу житлового будинку і надвірних будівель, який передбачає виділення позивачу прибудови літ. «а-6», яка складається з коридору «2-1» площею 2,70 кв.м., кухні «2-2» площею 7,90 кв.м., санвузла «2-4» площею 3,60 кв.м.

При зіставленні результатів обстеження з даними технічного паспорту станом на 24.01.2013 року експертом встановлено, що прибудова літ. «а6» частково перебудована, а саме: частково знесена перегородка між приміщеннями 2-2 та 2-3, 2 1 та 2-2 (аркуш 16 Висновку первинної експертизи).

На аркуші 17 Висновку первинної експертизи міститься опис прибудови літ. «а6», та, зокрема, зазначено, що прибудова літ. «а6» побудована на самостійному фундаменті.

Втім, у Висновку додаткової експертизи зазначено, що коридор «2-1» має вже іншу площу 4,30 кв.м. (аркуш 9 Висновку додаткової експертизи»), а на аркуші 13 експертом зазначено, що з аналізу фактичного об'ємно-планувального рішення житлового будинку літ. «А-1» вбачається, що було виконано добудову без улаштування фундаменту та без дозвільних документів: приміщення коридору 2-1 площею 4,3 кв.м., яке відповідає будівельним нормам і правилам та пропонуються для врахування при виділі частки як проектна пропозиція.

Також, на фото №№ 9, 10, 11 фототаблиці, що є додатком до Висновку первинної експертизи, зображений виступ, добудований до прибудови літ. «а6» на рівні першого та другого поверхів. На фото № 18 в цьому виступі знаходяться сходи на 2-й поверх. Проте у Висновку додаткової експертизи не зазначено жодної інформації про сходи, а також про вказаний виступ.

При цьому, у Висновку додаткової експертизи цей виступ входить до складу приміщення коридору 2-1.

Також, складений експертом план земельної ділянки, який є додатком № 2 до висновку додаткової експертизи, містить інакшу конфігурацію прибудови літ. «а6», що не відповідає технічному паспорту станом на 22.03.2023 року, в якому зафіксовано вихід прибудови літ. «а6», а саме приміщення коридору 2-1, за межі земельної ділянки.

Крім того, з фототаблиць убачається наявність реконструкції частини будинку (добудова другого поверху), що зумовило зміну площі приміщень, які не визначені у висновках первісної та додаткової експертиз.

З урахуванням наведеного, у даному випадку наявність двох частково протилежних за змістом висновків експерта зумовлює необхідність проведення комісійної експертизи.

Обов'язок доказування покладається на сторін, це положення є найважливішою складовою принципу змагальності і воно не повинно безпідставно обмежуватись.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у цивільній справі № 761/10577/14-ц.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V.v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне призначити по справі комісійну судову будівельно-технічну експертизу, оскільки для з'ясування питань, що порушує сторона відповідачки, потрібні спеціальні знання, а висновки судової будівельно-технічної експертизи, що містяться у матеріалах справи, містить певні неузгодженості та протиріччя, на які посилається представник відповідачки.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо експертної установи, зазначеної у клопотанні сторони відповідачки, вислухавши доводи представників сторін в контексті вище приведених правових норм, суд не вбачає необхідності доручення проведення комісійної судово- будівельно-технічної експертизи іншій експертній установі, та вважає за необхідне доручити проведення цього експертного дослідження експертам Національного наукового центра «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокуаріуса».

Будь-яких даних, що свідчили б про неспроможність виконання вказаної експертизи відповідно до методики його проведення експертами такої експертної установи, судом не встановлено.

Вирішуючи обсяг питань, які слід поставити на вирішення експертів, суд керується приписами ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, суд погоджується з обґрунтованістю та доцільністю запропонованого представником відповідачки першого питання, зазначеного у її клопотанні, а саме: «Які прибудови до частини житлового будинку, якою користується ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 побудовані/перебудовані/реконструйовані самочинно та не введені в експлуатацію належним чином?», оскільки від його вирішення залежить можливість усунення зазначених вище розбіжностей у наявних в матеріалах справи висновках первинної та додаткової експертиз.

Друге питання, вказане представником відповідачки у клопотанні, а саме: «Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва та часток співвласників (розмір частки ОСОБА_1 - 1/6, розмір частки ОСОБА_2 - 5/6) провести поділ будинку з надвірними будівлями (за наявності самочинно збудованих об'єктів - без їх врахування) по АДРЕСА_1 ? Якщо так, то які можливі варіанти такого поділу? Якщо поділ неможливий, то чому саме?», оскільки предметом висновку експерта, за нормами ч. 2 ст. 102 ЦПК України, не можуть бути питання права. Вирішення такого питання належить до компетенції суду під час ухвалення процесуального рішення за наслідками розгляду справи.

У зв'язку із тим, що для проведення вказаної експертизи потрібен значний проміжок часу, провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.

Крім того, суд не убачає підстав для вирішення питання щодо поновлення стороні відповідачки процесуального строку для звернення з клопотанням про призначення експертизи, оскільки вважає, що такий строк не був пропущений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 103, п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Москаленко Ірини Борисівни про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити частково.

Призначити по справі № 645/5589/17 комісійну судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручити експертам Національного наукового центра «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокуаріуса».

На розгляд експертів поставити питання:

1. Які прибудови до частини житлового будинку, якою користується ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 побудовані/перебудовані/реконструйовані самочинно та не введені в експлуатацію належним чином?

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покласти на відповідачку.

Роз'яснити наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст.109 ЦПК України та наслідки несплати судової експертизи відповідно до ст.139 ЦПК України.

Надати експертам матеріали справи № 645/5589/17 та матеріали інвентаризаційної справи № 5576 на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Провадження по справі на час виконання експертизи зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 02.12.2025 року.

Суддя О.В. Федорова

Попередній документ
132229954
Наступний документ
132229956
Інформація про рішення:
№ рішення: 132229955
№ справи: 645/5589/17
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 03.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.02.2026)
Дата надходження: 18.12.2025
Предмет позову: а/скарга у справі за позовом Рогожиної Вікторії Вікторівни до Сайчук Юлії Володимирівни про виділ в натурі частки з майна
Розклад засідань:
21.02.2020 08:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
17.03.2020 08:50 Фрунзенський районний суд м.Харкова
18.05.2020 10:15 Фрунзенський районний суд м.Харкова
02.06.2020 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
31.07.2020 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
12.08.2020 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
19.08.2020 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
21.08.2020 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
23.10.2020 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
05.11.2020 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
12.11.2020 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
29.01.2021 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
29.03.2021 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
17.05.2021 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
10.08.2021 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
20.08.2021 09:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
03.09.2021 11:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
26.10.2021 10:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
06.12.2021 15:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
18.05.2023 11:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
15.06.2023 11:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
05.07.2023 14:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
24.08.2023 14:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
14.09.2023 14:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
01.11.2023 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
23.11.2023 13:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
07.12.2023 11:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
18.01.2024 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
26.01.2024 09:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
23.04.2024 10:15 Харківський апеляційний суд
23.07.2025 13:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
12.09.2025 11:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
14.10.2025 13:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
03.11.2025 12:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
21.11.2025 10:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
01.12.2025 15:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
19.02.2026 12:50 Харківський апеляційний суд
19.03.2026 13:10 Харківський апеляційний суд