Справа № 645/3840/25
Провадження № 2/645/2216/25
іменем України
01 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Федоровської Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №645/3840/25 за позовом:
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
до ОСОБА_1
третя особа: Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи"
про стягнення надміру виплаченої пенсії, -
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача суму переплати пенсії в розмірі 61490,32 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 , перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 22.05.2023 року, призначену відповідно до Закону №1058 на підставі особистої заяви, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2ААВ №699642 від 22.05.2023 року, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Рішенням від 19.06.2023 за №204650018867 було призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи. Згідно із статтею 30 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності передбаченого цим Законом страхового стажу. Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650018867 від 04.03.2025 припинено виплату пенсії, та скасоване рішення від 19.06.2023 року за №204650018867 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058) на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров'я Комунальним закладом охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", від 30.12.2024 №4 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 22.05.2023. Листом від 12.03.2025 №2000-0308-8/34406 ОСОБА_1 повідомлялося про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності (довідка від 30.12.2024 №4 Харківської Державної обласної адміністрації Департамента охорони здоров'я КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати встановлення - 22.05.2023 року). У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 61490,32 грн. за період з 22.05.2023 року по 28.02.2025 року та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 права на отримання пенсії по інвалідності не має. З метою досудового врегулювання спору щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 61490,32 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на адресу відповідача було направлено лист від 12.03.2025 №2000-0308-8/38406 з вимогою добровільного внесення коштів, проте дані листи були відповідачем проігноровані та безпідставно отримані кошти у розмірі 61490,32 грн. відповідачем повернуті не були. А відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області змушене звернутися до суду з позовною заявою.
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 18.06.2025 року відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі третю особу та призначено її до розгляду в судове засідання.
Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просила розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в поданому відзиві просив про розгляд справи без його участі.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Також відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не заявилась у судове засідання, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 22.05.2023, призначену відповідно до Закону №1058 на підставі особистої заяви, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2ААВ №699642 від 22.05.2023 року, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова /а.с. 10/.
Рішенням від 19.06.2023 за №204650018867 було призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи.
Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650018867 від 04.03.2025 припинено виплату пенсії, та скасоване рішення від 19.06.2023 за №204650018867 про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 1 підпунктів 1,5 статі 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058) на підставі довідки виданої Харківською обласною адміністрацією Департаментом охорони здоров'я Комунальним закладом охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", від 30.12.2024 №4 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 22.05.2023 року /а.с. 14-15/.
Листом від 12.03.2025 №2000-0308-8/34406 ОСОБА_1 повідомлялося про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності (довідка від 30.12.2024 №4 Харківської Державної обласної адміністрації Департаменту охорони здоров'я КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , з дати встановлення -22.05.2023) /а.с. 16/.
У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 61490,32 грн. за період з 22.05.2023 по 28.02.2025 та запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що оскільки відповідач у добровільному порядку не повернув переплату по пенсії, то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058).
Відповідно до ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання ( втому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі за текстом Порядок № 22-1).
У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).
Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 ст.35 Закону №1058-ІV у разі якщо особа не з'явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Ч. 3 ст. 35 Закону №1058-ІVвизначено, що у разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).
Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2023 ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 12.06.2023 року та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №699642 від 22.05.2023 року, виданого міжрайонною Слобідською медико- соціальною експертною комісією м. Харкова.
Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про те, що у спірних правовідносинах наявна недобросовісність ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і Тошкуце та інші проти Румунії від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.т. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного, суд вважає,що поданий ГУ ПФУ в Харківській області позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовні вимоги Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про стягнення надміру виплаченої пенсії - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", код ЄДРПОУ 03327753, місцезнаходження: м. Харків, вул. Літературна, 6.
Повний текст заочного рішення складений та підписаний 01.12.2025 року.
Суддя О.В. Федорова