Справа № 643/20938/25
Провадження № 1-кс/643/6718/25
27.11.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024220000000173, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України, -
встановив:
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000173 від 08.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який за попередньою змовою з іншими невстановленими особами перебуваючи на території м. Харкова Харківської області,з корисливих мотивівздійснюють протиправну діяльність направлену на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань зокрема, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, під час дії військового стану, шляхом оформлення підробної медичної документації для отримання фіктивної групи інвалідності для осібухилення від мобілізації осіб призивного віку, шляхом організації отримання фіктивної групи інвалідності за грошову винагороду.
19.11.2025 в рамках вказаного кримінального провадження громадянам України ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
19.11.2025 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримані слідчими УСБУ в Харківській області в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
19.11.2025 в період часу з 11:00 по 12:40 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 20.10.2025 (справа №643/18205/25, н/п 1-кс/643/5919/25) проведено обшук транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, що на праві власності належить ОСОБА_4 , за результатами якого виявлено та вилучено: виписку із медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 на 22 арк.; декларація на ім'я ОСОБА_10 на 2 арк.; копія паспорта та картка платника податків на ОСОБА_10 на 4 арк.; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 року випуску. Водночас старшим слідчим прийнято рішення про вилучення транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 року випуску д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , сірого кольору.
20.11.2025 постановою слідчого транспортний засіб Maserati Levante, 2017 року випуску д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 та медична картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 на 22 арк.; декларація на ім'я ОСОБА_10 на 2 арк.; копія паспорта на ім'я ОСОБА_10 та картка платника податків на 4 арк.; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 р.в., визнано речовим доказам у даному кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що вилучення безпосередньо у громадянина ОСОБА_4 в ході обшуку автомобіля, який використовується ним та на праві приватної власності належить останньому є конкретним фактом, підтверджуючим право власності на майно.
У ході слідства виявлено, що у ході вищевказаної злочинної діяльності ОСОБА_4 вчиняв кримінальні правопорушення з корисливих мотивів та отримував за його вчинення грошові кошти, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування спеціальної конфіскації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, так як одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, в обґрунтування накладення арешту на вищевказане майно, сторона обвинувачення зазначає, що вказане нерухоме майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, ймовірно може бути передане іншим особам, що призведе до втрати речових доказів, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні та об'єктивному досудовому розслідуванню, а також унеможливить виконання рішення суду у разі застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового характеру, у тому числі у виді конфіскації, спеціальної конфіскації.
З обставин викладених клопотанні про арешт майна вбачається, що вказаний засіб забезпечення кримінального провадження є «співмірним» обставинам справи та не є занадто обтяжливим, враховуючи те, що вчинено злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України, перелічене у клопотанні майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою збереження речових доказів; конфіскації майна або спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру, а також зважаючи на триваючий воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з підстав, у ньому наведених.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив частково, зокрема в частині накладення арешту на автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні позицію свого захисника підтримав.
Слідчий суддя, заслухавши слідчого, захисника, власника майна, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_3 від 20.11.2025 вилучені речі, а саме: транспортний засіб Maserati Levante, 2017 року випуску д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 ; медичні картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 на 22 арк.; декларація на ім'я ОСОБА_10 на 2 арк.; копія паспорта та картка платника податків на ОСОБА_10 на 4 арк.; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 р.в. - визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
21.11.2025 слідчим за погодженням прокура направлено клопотання про арешт до Салтівського районного суду міста Харкова.
21.11.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова повернуто клопотання прокурору та встановлення строку 72 (сімдесят дві) години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків та приведення клопотання у відповідність з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України.
Згідно розписки долученої до клопотання, ухвала про слідчого судді від 21.11.2025 отримана слідчим 24.11.2025.
Дане клопотання після усунення недоліків було скеровано до суду 26.11.2025, що свідчить про дотримання вимог ч.5 ст.171 КПК України.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Нормою ст. 2 КПК України врегламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження. У постанові про визнання майна речовим доказом зазначено, що вилучений предмет може бути в подальшому об'єктом слідчих дій, в тому числі експертного дослідження. При цьому у постанові не конкретизується, якого саме виду експертного дослідження.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000173, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України, триває, будуть проведені необхідні слідчі та процесуальні дії.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що на даний час не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час не спростовано підставність клопотання про арешт, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідатиме належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, не суперечитиме його загальним засадам.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, що було вилучене 19.11.2025 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, належному на праві власності ОСОБА_4 , а саме:
- транспортним засобом Maserati Levante, 2017 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки Maserati Levante, 2017 р.в.;
- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 ;
- медичними картками амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 на 22 арк.;
- декларацією на ім'я ОСОБА_10 на 2 арк.;
- копією паспорта та картка платника податків на ОСОБА_10 на 4 арк.
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 02.12.2025 о 11:40.
Слідчий суддя ОСОБА_1