Справа № 643/16931/25
Провадження № 2/643/6841/25
02.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі представника Рассказова Д.І. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 12.07.2023-100003042 від 12.07.2023 у розмірі 11268 грн. 07 коп., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 12.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 12.07.2023-100003042. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн, строком на 56 днів з процентною ставкою у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 01.10.2025 утворилась заборгованість у розмірі 11268.07 грн, що складається з заборгованості по тілу кредита - 6000 грн, процентів - 4368.07 грн, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 900 грн., у зв'язку з чим були порушені права та інтереси позивача.
У зв'язку із зазначеним, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 11268,07 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред'явлено.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 12.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) укладено № 12.07.2023-100003042. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн, строком на 56 днів з процентною ставкою у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
12.07.2023 підписано між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 електронним цифровим підписом відповідача одноразовим ідентифікатором № С879.
Підписавши 12.07.2023 Кредитний договір (оферти) № 12.07.2023-100003042, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 Цивільного кодексу України).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконав за кредитним договором, надавши 6000,00 грн, відповідно до Заявки від 12.07.2023 та Квитанції № 2338767325 від 12.07.2023.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не останньому кредит у розмірі виконує, у зв'язку з чим, станом на 01.10.2025 утворилась заборгованість у розмірі 11268.07 грн., що складається з: тіла кредиту - 6000 грн, процентів - 4368.07 грн, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 900 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором № 12.07.2023-100003042 від 12.07.2023.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У порушення зазначених норм законодавства та умов Договору відповідачка зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За правилами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На час розгляду справи судом відповідачкою не надано відомостей, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань у строки, передбачені Кредитним договором, не виконав, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за Кредитним договором № 12.07.2023-100003042 від 12.07.2023 у розмірі 11268 (одинадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 07 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, суму судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.О. Афанасьєв