01 грудня 2025 року
Справа № 642/6540/25
Провадження № 2/642/2205/25
Іменем України
01.12.25 м. Харків
Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.
за участю секретаря Семенюк А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3-я особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківський області про відшкодування завданої шкоди, суд, -
встановив:
До суду надійшов вищезазначений позов, який позивач у подальшому уточнив та в остаточній редакції просить суд задовольнити позов про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, у зв'язку зі сплатою штрафу за постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №4947 від 28.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у розмірі 17 000 грн., який був скасований Київським районним судом м. Харкова. Стягнути з Державного бюджету України на його користь сплачений штраф у розмірі 17 000 гривень та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 1211,2 грн. В обґрунтування зазначено, що 28.06.2025 відносно позивача, як військовозобов'язаного, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 складено постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 4947 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. У зв'язку із недопущенням подвоєння штрафу до 34 000 грн., 08.07.2025 позивачем біло сплачено зазначений штраф. Постановою Київського райсуду м. Харкова від 04.08.2025 вищезазначену постанову скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 звертався з заявами про повернення коштів, кошти на даний час не повернуто.
Ухвалою Холодногірського райсуду м. Харкова від 24.10.25 року відкрито провадження в справі в порядку загального. Призначено підготовче судове засідання.
29.10.25 від Головного Управління Державної казначейської служби України в Харківській області надійшов відзив на позов. В якому представник просить відмовити позивачу у задоволенні позову, розгляд справи проводити без їх участі, у відзиві посилається на те, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин. Головне управління не порушувала прав позивача та діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач помилково визначив вимоги до Головного управління. Головне управління не набувало та не зберігає у себе кошти Позивача, а сплачений Позивачем штраф у розмірі 17000 грн, було зараховано до державного бюджету України 08.07.2025 відповідно до платіжної інструкції.
06.11.2025 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, де зазначає, що підтримує свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові та подав уточнену позовну заяву, у якому зазначив Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області як 3-тю особу.
Ухвалою Холодногірського райсуду м. Харкова від 17.11.25 року закрито підготовчє судове провадження та справу призначено до судового розгляду.
01.12.25 ОСОБА_1 подав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Вимоги позову підтримує.
Відповідачі- ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 були повідомлені про день та час слухання справи, у судове засідання представники не заявились, причини неявки суду не відомі, у встановлений судом строк не надали до суду відзиву на позовну заяву, а тому суд на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про існування справи, своїм правом на подання відзиву не скористався, суд постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 за справою про адміністративне правопорушення №4947 від 28.06.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн.
Згідно платіжної інструкції №0.0.4445800791.1 від 08.07.2025 штраф за адміністративне правопорушення у розмірі 17 000 грн. сплачено.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2025 скасовано постанову №4947 від 28.06.2025, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16, провадження № 12-110цс18, вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов'язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19, зазначено, що у цивільному судочинстві зазначено, що держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави Україна, не є обов'язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною.
Відповідно до частини першої статті 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Повернення (перерахування)помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (уразі його використання)податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням)органів, що контролюють справляння надходжень бюджету ,а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого)-за судовим рішенням, яке набрало законної сили (абзаци перший пункту 5 розділу І Порядку повернення (перерахування)коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів № 787 від 03.09.2013 року із змінами, у редакції, чинній на час звернення до суду).
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить повернути штраф, сплачений за постановою, як безпідставно утримувані кошти.
У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 17 ЦК України). Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 ЦК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частини перша та друга статті 1212 ЦК України).
Порядок № 787 застосовний до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету.
Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.
Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21.
Як вже зазначалось, 08.07.2025 ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 17000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4445800791.1
Враховуючи, що постанова від 28.06.2025 №4947, якою на ОСОБА_1 накладено відповідний штраф скасована, а провадження по справі закрито рішенням суду від 14.08.25, то внесений до бюджету позивачем штраф не є помилково чи надміру зарахованим, оскільки на час сплати штрафу юридична підстава для такого платежу існувала, постанова від 28.06.2025 року не була скасована, тому застосуванню підлягають норми ст. 1212 ЦК України, на які посилається саме позивач по справі.
Отже, суд вважає, що після скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №4947 від 28.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, останній має право на підставі ст. 1212 ЦК України на стягнення суми перерахованих коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави, тому з державного бюджету України підлягає стягненню сплачений ним штраф у розмірі 17000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн., що підтверджено платіжним дорученням, слід стягнути з відповідачів за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст..ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273,280 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., що в рівних частках з кожного по 605,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.Б. Ольховський