справа № 619/6370/25
провадження № 2/619/2723/25
Заочне рішення
іменем України
02 грудня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/6370/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»,
відповідачка: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача: Стаскевич О.Ю.
Стислий виклад позиції позивача.
ПрАТ «Харківенергозбут» 23.10.2025 у системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 55274,98 грн. У обґрунтування позову зазначено, що ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.11.2022 по 01.09.2025 постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 55274,98 грн. Проте, вказану суму боргу за виставленими рахунками відповідачка не сплатила. З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачка є власником зазначеного будинку.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 24.10.2025 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування (проживання) відповідачки та 30.10.2025 отримано відповідь.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.12.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання, у якому просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, причину неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання однак, не вручено через відсутність адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з'явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
За відомостями Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог статті 633 ЦК України, публічний є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 з 01.01.2019 Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 року № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території», передбачено, що на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ «Харківенергозбут». ПрАТ «Харківенергозбут» має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 та є однаковими для всіх споживачів.
Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на провадження відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ «Харківенергозбут» розміщені на його сайті для публічного доступу: zbutenergo.kharkov.ua.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
У відповідності до абзацу вісімнадцятого пункту 13 розділу XVII Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання електричної енергії відноситься до комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 5.10 Договору оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору. За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
За адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору від 01.01.2019 побутовим споживачем електричної енергії, що постачає ПрАТ «Харківенергозбут» є ОСОБА_1 .
Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку Адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.
Згідно п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між Споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними отриманими від АДМІНІСТРАТОРА комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої. Розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Тобто за приписами вказаних правових норм, обсяги спожитої електричної енергії встановлюються оператором системи, яким в даному випадку є Акціонерне товариство «Харківобленерго», з яким у відповідача укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.
АТ «Харківобленерго» наділене виключним правом як адміністратор комерційного обліку та постачальник послуг комерційного обліку визначати обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, шляхом отримання від споживача або самостійного здійснення зняття показників засобів обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 13.03.2018, (далі ККОЕЕ), обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО (адміністратором комерційного обліку), ППКО (постачальником послуг комерційного обліку) та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач та виставляє Споживачу рахунки на оплату.
Згідно розрахунку боргу по договору про постачання електричної енергії, станом на 01.09.2025 до показання засобу комерційного обліку 066165 числиться заборгованість за використану електричну енергію в сумі 55274,98 грн, яка не сплачена (а.с. 24).
Відповідно до довідки про фактичне споживання електричної енергії, з обсягами, спожитими по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.11.2022 по 01.09.2025, що були визначені згідно з показами лічильника, знятими персоналом АТ «Харківобленерго» (зворот. а.с. 11).
Стаття 13 Конституції України та ст. 319 Цивільного Кодексу України наголошує на те, що «власність зобов'язує». Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 317, ч.4 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 322 Цивільного Кодексу України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» містить чітке визначення поняття як «індивідуальний споживач». Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово- комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 5 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» постачання електричної енергії відноситься до комунальних послуг.
Абзацом другим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів за комунальні послуги незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено законом.
В ухвалі ВССУ від 20 листопада 2013 року по справі № 6-29503св13 зазначено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг що до такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (стаття 156 ЖК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст. 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином i у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Враховуючи вищевикладене, позовні підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2022 по 01.09.2025 в розмірі 55274,98 грн (п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 98 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав у розмірі 41,00 грн (сорок одна гривня).
Н Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», код ЄДРПОУ 42206328, місцезнаходження: 61057, Харківська область, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10,
відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І. М. Нечипоренко