Справа №: 389/1506/24
провадження №: 1-кп/398/184/25
Іменем України
"01" грудня 2025 р. м. Олександрія
Колегія суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого про зміну застосованого запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному 13.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000143, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене 13.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000143, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на 60 днів, задля гарантування виконання останнім передбачених ст.194 КПК України обов'язків. Зазначає, що строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу спливає 06.12.2025 року, до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого. При вирішенні клопотання врахувати особу обвинуваченого, характеризуючі його дані. Проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечує.
Потерпілий ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_9 надали заяву про проведення сьогоднішнього судового засідання у їх відсутність.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Подав письмове клопотання в якому просить змінити застосованого до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначив, що вказане домоволодіння належить на праві власності його майбутній співмешканки ОСОБА_10 . Остання не заперечуватиме проти його проживання у вказаному будинку в разі заміни запобіжного заходу на домашній арешт. Також він має намір піклуватися про трьох малолітніх дітей колишньої співмешканки ОСОБА_11 , яка нещодавно загинула. Перебуваючи під домашнім арештом у нічний час доби він матиме можливість виховувати дітей та забезпечити їх усим необхідним.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання прокурора. Просить задовольнити клопотання ОСОБА_6 та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Вважає, що більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного. Наголошує на тому, що ОСОБА_6 вже тривалий час перебуває під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як наголошено в ст.ст.181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.10.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.12.2025 року.
В судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків визначених зокрема п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, який закон класифікує як особливо тяжкий та карається позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що у обвинуваченого може виникнути бажання переховуватися від суду, без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливого покарання, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню. Він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх осіб (на підтвердження протилежного доказів суду не надано), що вказує на те, що ОСОБА_6 не має стійких (міцних) соціальних зв'язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ним контроль, за його поведінкою та забезпечили б виконання ним процесуальних обов'язків у статусі обвинуваченої особи. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів.
Крім того, існування ризику переховування від суду додатково підвищується у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. На теперішній час в Україні продовжено дію воєнного стану. На території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Обвинувачений матиме реальну можливість покинути місце проживання та виїхати за межі Кіровоградської області, з метою переховування від суду, що унеможливить в подальшому судовий розгляд цього кримінального провадження.
Зазначені вище обставини виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою та вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним вище ризикам.
Обставини, на які посилається обвинувачений у обґрунтування заміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, не свідчать, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала.
Окрім цього, до клопотання не долучено згоди власника або законного володільця нерухомого майна, на перебування в ньому обвинуваченого, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
За таких обставин, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою закінчується 24.08.2025 року та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, колегія суддів вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
З тих же підстав суд вважає недоцільним змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на шістдесят днів, тобто з 01 грудня 2025 року до 29 січня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про заміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повне судове рішенняскладено та проголошено 02.12.2025 року о 12 год. 45 хв.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3