Справа № 393/663/25
пров. 2/393/371/25
01 грудня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 118406 від 13.11.2019 року в розмірі 25249,50 грн. Позов мотивований тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - позивач) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики № 118406 від 13.11.2019 року в електронній формі (надалі - договір позики). На підставі вищевказаного договору позичальнику надано грошові кошти у сумі 5000,00 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.5%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%. Відповідач довготривалий строк не виконує свої грошові зобов'язання належним чином. В результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 25249,50 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за позикою; 20249,50 грн - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою, а тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 01.12.2025 р. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Представник позивача адвокат Рудзей Ю.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В позовній заяві та заяві поданій до суду просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти винесення судом заочного рішення по справі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надав. 01.12.2025 року до канцелярії суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позов в частині стягнення тіла кредиту визнає повністю, заборгованість за відсотками визнає на суму 5000 грн.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи було укладено договір позики № 118406 від 13.11.2019 року в електронній формі. Згідно договору позики, позичальнику надано грошові кошти у сумі 5000,00 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.5%, в день від початкового розміру позики.
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кошти у сумі обумовленій договором, що підтверджується наданою ТОВ “ФК “ЕЛАЕНС» (компанія, що мала право на надання платіжних послуг на підставі договору № 04/08-17-ПК від 04.08.2017 року) інформаційною довідкою вих.№ 118406 від 01.09.2025 року, де зазначено, що на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти, дата проведення платежу: 13.11.2019 року, сума платежу 5000 грн, отримувач коштів: ОСОБА_1 , платіжний засіб (метод) : карта, номер банківської картки отримувача коштів НОМЕР_1 .
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 25249,50 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за позикою; 74,50 грн - заборгованість за відсотками, 20175,00 грн - заборгованість за комісією, а тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Вказаний договір позики укладений у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитними договорами відповідач порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо визнання заборгованості за відсотками на суму 5000 грн, оскільки вони не підтвердженні жодними належними доказами на час розгляду справи судом, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, відповідач не надав; власний розрахунок не надав. Наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам договору позики.
Крім того, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано будь яких доказів про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором позики у добровільному порядку.
Відповідач, будучи вільним в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами позики, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування коштами, комісією у разі невиконання(неналежного) виконання, з чим відповідач погодився, підписавши документи, таким чином погодивши умови сплати процентів, комісії за користування коштами. Останній отримав кошти у позику і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в договорі .
Як видно із змісту матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором позики, заборгованість, яка у нього виникла, добровільно у повній мірі на час розгляду справи ним не погашена, відзиву на позов відповідачем також надано не було.
Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, а тому позов підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги стороною позивача надано: договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, акт наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року на загальну суму 5000,00 грн, довіреність від 09.07.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001139 від 25.11.2019 року видане на ім'я Рудзей Ю.В.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Тому відсутні передбачені ст. 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258- 268, 272 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (адреса: 01054, місто Київ, вулиця В'ячеслава Липинського, будинок 10/1) до ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (адреса: 01054, місто Київ, вулиця В'ячеслава Липинського, будинок 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за договором позики № 118406 від 13.11.2019 року в розмірі 25249 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 50 копійок з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 74,50 грн - заборгованість за відсотками, 20175,00 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (адреса: 01054, місто Київ, вулиця В'ячеслава Липинського, будинок 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя Ю.В. Рачкелюк