Справа № 409/2755/17
Провадження № 6/0186/165/25
01 грудня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Янжули С.А.,
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському цивільну справу за заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про заміну сторони виконавчого провадження,
25 вересня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява Акціонерного товариства "Сенс Банк", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що Білокуракинським районним судом Луганської області 10 вересня 2018 року видано виконавчий лист №409/2755/17, про стягнення з ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, п/р № НОМЕР_1 , 03150 м. Київ, вул. Ковпака, 29) заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-000424 від 15.08.2006 року станом на 17.11.2017 року в розмірі 31072,21 дол. США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 822680,48 грн.), яка складається з:21633,32 дол. США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 572772,59 грн.) - заборгованість за кредитом; 7442,92 дол. США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 197061,78 грн.) - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1995,97 дол. США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 52846,11 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12355,24 грн.
Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконані у державного виконавця Луганський ВДВС у Луганському районі Луганської області в рамках виконавчого провадження від 30 жовтня 2019 року №60442872.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК
України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Отже правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Зазначені правові норми є загальними для всіх юридичних осіб.
Однак, відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі - Банк-правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк- правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з підпунктом "г" підпункту 11 пункту 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" приєднання банку за спрощеною процедурою передбачає, що не застосовуються положення законодавства щодо завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про Банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення Банку, що приєднується. Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
Отже, вказаним Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спрощення процедур реорганізації та капіталізації саме банків, прямо встановлені виключення щодо застосування вищевказаних загальних норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Таким чином, саме передавальний акт, затверджений загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва Банку-правонаступника щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується.
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).
Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Крім того, згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» затвердженого Національним банком України 26.11.2019 року: АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов'язань АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ: 00039019) на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019 року) та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 року)), відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов'язання АТ «Укрсоцбанк», який змінив назву з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 р. про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства на АТ «Укрсоцбанк») (повний текст статуту розміщено на офіційному сайті Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК».
Відповідно до внесеного запису № 10681120104002827 від 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що АТ «Укрсоцбанк» ЄДРПОУ: 00039019 станом на сьогоднішній день - ПРИПИНЕНО, юридичною особою-правонаступником є АТ «Альфа-Банк» ЄДРПОУ: 23494714.
Отже, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», відбулася заміна кредитора, а саме АТ «Альфа-Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим провадженням № 60442872 від 30.10.2019 року відкрите на підставі виконавчого листа № 409/2755/17 виданого 10.09.2018 Білокуракинським районним судом Луганської області стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.
АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування, з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (скорочене найменування АТ «СЕНС БАНК»), державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30.11.2022 року.
З 22 липня 2023 року 100% акцій АТ «Сенс Банк» належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України.
Просить суд замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом №409/2755/17, виданого 10 вересня 2018 року Білокуракинським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-000424 від 15 серпня 2006 року на його правонаступника АТ «СЕНС БАНК».
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про причину неявки суду не повідомили, були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Представник заявника в заяві просить суд розглянути справу в його відсутність.
Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року було частково відновлене втрачене судове провадження в цивільній справі за єдиним унікальним номером №409/2755/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судом встановлено, що заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області №409/2755/17 (провадження №2/409/123/18) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" були задоволені частково; стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, п/р № НОМЕР_1 , 03150 м. Київ, вул. Ковпака, 29) заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-000424 від 15.08.2006 року станом на 17.11.2017 року в розмірі 31072,21 дол.США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 822680,48 грн.), яка складається з: 21633,32 дол.США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 572772,59 грн.) - заборгованість за кредитом; 7442,92 дол.США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 197061,78 грн.) - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1995,97 дол.США (еквівалент за курсом НБУ станом на 17.11.2017 року 52846,11 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12355,24 грн.
Заочне рішення набрало чинності та по справі видано виконавчий лист.
Відповідно до ст.82 п.4 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виконавчий лист перебуває на примусовому виконані у державного виконавця Луганський ВДВС у Луганському районі Луганської області в рамках виконавчого провадження від 30 жовтня 2019 року №60442872.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК
України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Отже правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Зазначені правові норми є загальними для всіх юридичних осіб.
Однак, відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі - Банк-правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк- правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з підпунктом "г" підпункту 11 пункту 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" приєднання банку за спрощеною процедурою передбачає, що не застосовуються положення законодавства щодо завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про Банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення Банку, що приєднується. Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
Отже, вказаним Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спрощення процедур реорганізації та капіталізації саме банків, прямо встановлені виключення щодо застосування вищевказаних загальних норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Таким чином, саме передавальний акт, затверджений загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва Банку-правонаступника щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується.
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).
Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Крім того, згідно загальних положень статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» затвердженого Національним банком України 26.11.2019 року: АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов'язань АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ: 00039019) на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019 року) та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол № 4/2019 від 15.10.2019 року)), відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов'язання АТ «Укрсоцбанк», який змінив назву з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 р. про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства на АТ «Укрсоцбанк») (повний текст статуту розміщено на офіційному сайті Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК».
Відповідно до внесеного запису № 10681120104002827 від 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що АТ «Укрсоцбанк» ЄДРПОУ: 00039019 станом на сьогоднішній день - припинено, юридичною особою-правонаступником є АТ «Альфа-Банк» ЄДРПОУ: 23494714.
Отже, внаслідок реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», відбулася заміна кредитора, а саме АТ «Альфа-Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим провадженням № 60442872 від 30.10.2019 року відкрите на підставі виконавчого листа № 409/2755/17 виданого 10.09.2018 Білокуракинським районним судом Луганської області стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.
АТ «Альфа-Банк» прийняло рішення про зміну свого найменування, з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (скорочене найменування АТ «СЕНС БАНК»), державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30.11.2022 року.
З 22 липня 2023 року 100% акцій АТ «Сенс Банк» належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).
Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України встановлено правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи. Належними є докази, що належать до предмета доказування, суд має відібрати лише ті докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, що не належать до справи, наявність яких ускладнює процес доказування, встановлення дійсних обставин справи, затягує розгляд справи. Значення ознаки належності, полягає в тому, що вона дозволяє правильно визначити обсяг доказового матеріалу, відібрати лише ті докази, які дійсно потрібні для встановлення фактичних обставин справи, тобто належність доказів - це наявність їхнього значення для цивільної справи.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено «Презумпцію правомірності правочину», а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно, водночас, своїм підґрунтям - встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, а тому, згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов'язків будь-які правомірні дії, при цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.
Суд застосовує правові висновки, викладені у постановах ВC від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
У таких висновках необхідно керуватися принципом обов'язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах,без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов'язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
За таких обставин, існують всі підстави для заміни сторони відкритого виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов'язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 р. у справі: №367/8573/17, від 18 грудня 2018 р. у справі: №761/5894/17, від 09 липня 2019р. у справі: №826/6479/18.
Верховний Суд при розгляді справи: №6-1355/10 (за заявою про заміну сторони виконавчого провадження) здійснив висновок про те, що задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, при цьому, заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження, а так/само, норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України - має імперативний характер, оскільки, її нормами прямо визначено правило поведінки, а саме, право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінити сторону виконавчого провадження лише у відкритих виконавчих провадженнях чи за інших обставин.
За таких обставин, звертаючись до норм ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.
Згідно із ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки, новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Водночас, слід зазначити про те, що дії боржника щодо невиконання протягом тривалого часу рішення суду, що набрало законної сили - не можуть вчинятися на шкоду іншим учасникам цивільних правовідносин з метою уникнення виконання рішення суду та сплати боргу. Боржники, проти яких ухвалені судові рішення про стягнення боргу та не виконують їх - діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно стягувача (Кредитора), при цьому, їхні дії спрямовані на порушення майнових інтересів стягувача (Кредитора), а тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (схожий за змістом висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц).
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», адже, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником на стадії виконання судового рішення.
З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення. Враховуючи вищезазначене та позиції Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 2- 3897/10, від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року в справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), а також постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Враховуючи той факт, що відбулася заміна стягувача в цивільній справі №186/1611/21, в якій ухвалене заочне рішення, звернення правонаступника первісного кредитора, АТ "Сенс Банк" із заявою про надання йому статусу стягувача до суду - відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим, існують правові підстави для задоволення заяви АТ "Сенс Банк".
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», -суд
Заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про заміну сторони виконавчого провадження - задовільнити.
Замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом №409/2755/17, виданим на підставі заочного рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № 550-3/1-000424 від 15 серпня 2006 року, з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,100.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: С.А.Янжула.