Справа № 184/2600/25
Номер провадження 1-кп/184/256/25
02 грудня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового розгляду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12025046360000194 від 18.11.2025 року та додані до нього матеріали відносно обвинуваченого:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе (Покров), Дніпропетровської області, громадянин України, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- 24.04.2025 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.186, ст.69 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,-
До Покровського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025046360000194 від 18.11.2025 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.
В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 (справа № 184/2376/24) який набрав законної сили 27.05.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому із застосуванням ст. ст. 69, 101 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено законом у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого визначених законом і встановлених вироком суду із застосуванням наглядових та соціально виховних заходів без ізоляції від суспільства, строком на 2 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1, п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_2 судом покладені такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
05.06.2025 року до Нікопольського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровської області (далі Нікопольський РВ № 2) надійшов зазначений вище вирок на виконання та цього ж дня ОСОБА_2 , поставлено на облік і на нього заведено особову справу.
Працівниками Нікопольського РВ № 2 10.06.2025 року ОСОБА_2 письмово ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, роз'яснено обов'язки відповідно до ч. 3 ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, попереджено про наслідки ухилення від відбування вказаного виду покарання, передбачені ст. 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, в тому числі про передбачену законом кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду за ст. 389 КК України, про що 10.06.2025 року ОСОБА_2 надав письмову підписку.
Цього ж дня, згідно винесеної постанови ОСОБА_2 встановлено дні реєстрації в Нікопольському РВ № 2 і призначено йому днями явки 1-й, 2-й, 3-й четвер кожного місяця.
Проте, ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи реальну можливість виконувати визначені йому судом обов'язки, допустив порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації у визначені для реєстрації дні, а саме: 21.08.2025 та 18.09.2025, чим порушив п. 1 ч. 2 ст. 59-1 КК України, п. 1 ч. 4 ст. 49-1 КВК України.
22.08.2025 року та 25.09.2025 року на підставі ч. 1 ст. 49-3 КВК України до ОСОБА_2 за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, працівниками Нікопольському РВ № 2 застосовано застереження у вигляді письмових попереджень про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.
Однак, засуджений ОСОБА_2 , не зважаючи на вказані офіційні попередження, за відсутності будь-яких поважних причин для неявки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, нехтуючи обмеженнями прав і свобод, визначених законом і встановлених вироком суду, знову допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме не з'явився в дні реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації 06.11.2025, 13.11.2025 та 20.11.2025 року.
Таким чином, ОСОБА_2 достовірно знаючи про призначене йому вироком суду покарання, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, попередженим про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення обов'язків, покладених на нього судом, умисно не виконував встановлені обов'язки, порушуючи порядок та умови відбування покарання, а саме не з'являвся 21.08.2025, 18.09.2025, 06.11.2025, 13.11.2025, 20.11.2025 на реєстрацію до Нікопольського РВ № 2 без поважних причин, чим ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Крім того, згідно п. З ст. 49-3 КВК України передбачено, що ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов'язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов'язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.
В порушення зазначених вимог законодавства, за період перебування на обліку, ОСОБА_2 , систематично притягався до адміністративної відповідальності, зокрема:
-26.08.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 26.08.2025 у справі № 184/1755/25);
-15.09.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 15.09.2025 у справі № 184/1970/25);
-01.10.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 01.10.2025 у справі № 184/2057/25);
-14.10.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 14.10.2025 у справі № 184/2164/25);
-20.10.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 20.10.2025 у справі № 184/2215/25);
-17.11.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (постанова Покровського міського суду від 17.11.2025 у справі № 184/2413/25).
Таким чином, ОСОБА_2 будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від пробаційного нагляду, діючи умисно, з мотивів зневаги до судового рішення, усвідомлюючи свої дії та передбачаючи їх наслідки, маючи на меті ухилитися від відбування призначеного судом покарання у виді пробаційного нагляду, при цьому, маючи можливість його відбувати, допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, що виразилось у систематичному вчиненні адміністративних правопорушень, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття зазначеного покарання.
Крім того, вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 (справа № 184/2376/24) ОСОБА_2 зобов'язано виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Згідно п. 1 «Переліку заходів щодо реалізації пробаційних програм» (далі - Перелік), затверджених наказом МЮУ № 926/5 від 28.03.2018 реалізація пробаційних програм щодо засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, або осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, на яких судом покладено такий обов'язок (далі - суб'єкт пробації), забезпечується уповноваженим органом з питань пробації (далі - орган пробації).
Відповідно до пунктів 4, 9 вищезазначеного «Переліку» реалізація пробаційної програми передбачає: складання графіка реалізації пробаційної програми; виконання заходів, передбачених пробаційною програмою; оцінку результатів проходження пробаційної програми; підготовку висновку про виконання заходів, передбачених пробаційною програмою.
Виконання суб'єктом пробації заходів, передбачених пробаційною програмою, передбачає:
-відвідування занять відповідно до графіка реалізації пробаційної програми;
-недопущення під час занять вчинків, що ображають людську гідність і громадську мораль, погроз, насильства, відвідування занять з ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та інших вчинків, що унеможливлюють проведення заходів, передбачених пробаційною програмою;
-виконання завдань, що надаються куратором пробаційної програми або іншими фахівцями, які можуть залучатися до реалізації пробаційних програм, у рамках заходів, передбачених пробаційною програмою.
В порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_2 являючись згідно вироку Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 суб'єктом пробації, будучи ознайомленим з графіком реалізації складеної відносно нього пробаційної програми «Зміна прокримінального мислення», діючи умисно, з мотивів зневаги до судового рішення, усвідомлюючи свої дії та передбачаючи їх наслідки, маючи на меті ухилитися від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, при цьому, маючи можливість його відбувати, допустив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, що виразилось у систематичному невиконанні суб'єктом пробації заходів, передбачених пробаційною програмою, без поважних причин.
Зокрема, 09.10.2025, 16.10.2025 та 23.10.2025 року ОСОБА_2 будучи присутнім під час проведення працівником Нікопольського РВ № 2 занять з реалізації пробаційної програми «Зміна прокримінального мислення», письмово відмовився від виконання завдань, що надаються куратором пробаційної програми, у рамках заходів, передбачених пробаційною програмою. В наступному, а саме 30.10.2025, 06.11.2025, 13.11.2025, 20.11.2025 року до Нікопольського РВ № 2 для відвідування занять зазначеної пробаційної програми за відсутності будь-яких поважних причин не з'явився.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку по те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, правильно кваліфікований за ч. 3 ст. 389 КК України, а саме: ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
При вирішенні питання відносно призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.
При призначенні покарання суд виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 1 ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок; особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, оскільки зловживає алкогольними напоями, систематично конфліктує з родичами і сусідами, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, не працює, не одружений і дітей на утриманні не має, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, раніше судимий, а також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 передбаченою ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 передбаченою ст. 67 КК України є рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, у виді обмеження волі, в межах санкції ч.3 статті 389 КК України.
Крім цього, оскільки за вироком Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області від 24.04.2025 року ОСОБА_2 засуджений за ч.4 ст.186, ст.69 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, яке він в повному обсязі не відбув, то суд вважає за необхідне застосувати в цьому кримінальному провадженні вимоги ст.ст. 71, 72 КК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК, суд,-
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України до цього покарання частково приєднати невідбутий ОСОБА_2 строк покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду від 24.04.2025 року і остаточне покарання за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 шляхом часткового складання вироків у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Матеріали кримінального провадження № 1202504636000194 від 18.11.2025 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №184/2600/25, провадження №1-кп/184/256/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1