справа № 208/14973/25
№ провадження 1-кс/208/4639/25
27 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження у кримінальному провадженні № 12025041160001097 від 07.08.2025 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Прокурор Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні зазначено, що наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, має не зняту та не погашену в законному порядку судимість за скоєння особливо тяжкого та тяжкого злочинів, тобто загроза реального відбуття покарання з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 після скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення з місця скоєння злочину зник та починаючи з 07.08.2025 р. до його затримання 16.09.2025 переховувався від органів досудового розслідування та був оголошений в розшук.
Підозрюваний безпосередньо знайомий із свідками та потерпілою у кримінальному провадженні, та розуміючи ступінь тяжкості злочину і його наслідки, перебуваючи під дією менш суворого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на психологічний та моральний стан свідків та потерпілої, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом з метою уникнення покарання за вчинений злочин. =
Факт притягнення підозрюваного ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у минулому за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення (ч.3 ст.187 КК України) та тяжкого кримінального правопорушення (ч.1 ст.263 КК України), та наявна у зв'язку з цим непогашена у встановленому законом порядку судимість свідчать про стійку антисоціальну поведінку та зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил співіснування, у зв'язку із чим у сторони обвинувачення є об'єктивні підстави вважати, що при перебуванні на запобіжному заході, не пов'язаному із попереднім ув'язненням, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, у т.ч. як проти власності, так і проти життя та здоров'я особи.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і тримання під вартою ОСОБА_4 , у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей винятковий вид запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні прохав клопотання задовольнити, враховуючи викладені у клопотанні обставини.
Підозрюваний в судовому засіданні прохав вирішити питання на розсуд суду.
Захисник в судовому засіданні прохав змінити на цілодобовий домашній арешт.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
В судовому засідання встановлено, що 16.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, потерпілого, протоколами слідчих експериментів та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного клопотання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та на даній стадії слідчий суддя не надає оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, незаконно впливати на інших осіб які причетні до вказаного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати ОСОБА_4 від переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків по кримінальному провадженню, незаконного впливу на інших осіб які причетні до вказаного кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко при проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 27.11.2025 року по 25.01.2026 року включно, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання у суді, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1