Справа № 183/3604/25
Провадження № 2/201/3492/2025
(заочне)
02 грудня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання Парімончіка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2020 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, відповідачем подано заявку на отримання кредиту. Дана заява №10002388953 від 30.09.2020 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС». Електронний підпис накладено відповідачем одноразовим ідентифікатором. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки відповідачем було обрано один із вищеперерахованих варіантів підписання Договору, тим самим підтверджено прийняття умов Договору про надання споживчого кредиту №10002388953 від 30.09.2020 року. Таким чином, відповідачем укладений Договір про надання споживчого кредиту №10002388953 від 30.09.2020 року з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 30.09.2020 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 5900 грн.
05.09.2022 року згідно умов Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором №10002388953 від 30.09.2020 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 22637,25 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.; заборгованість за відсотками - 16737,25 грн., які позивач просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.06.2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.72).
Ухвалою судді від 06.06.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду по суті (а.с.73).
Представник позивача по тексту позову просив розглянути справу без його участі, у разі неявки відповідача у судове засідання просив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення. (а.с.8)
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено, що 30.09.2020 року ОСОБА_1 уклала договір про надання споживчого кредиту №10002388953 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС», згідно умов якого, їй було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 5900 грн., термін кредиту 30 календарних днів, розмір процентної ставки (зниженої) становить 1,25 % за кожен день користування кредитом.(а.с.25-29)
Відповідно до п.2.1. Договору кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на платіжну/банківську картку, реквізити якої надані позичальником товариству з метою отримання кредиту протягом трьох днів з моменту укладення договору.
Матеріали справи також містять підписані електронним підписом ОСОБА_1 заяву позичальника №10002388953 від 30.09.2020 року (а.с.45-46), оферту (а.с.50), та заяву про прийняття оферти (акцепт) (а.с.51).
Позивачем до матеріалів справи також долучено ряд додаткових угод про зміну умов договору №10002388953 від 30.09.2020 року, а саме: від 30.10.2020 року, 14.11.2020 року, 04.12.2020 року, 18.12.2020 року, 02.01.2021 року, 16.01.2021 року, 02.02.2021 року, 19.02.2021 року.(а.с.38-41)
05.09.2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 556/ФК-22, згідно якого було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10002388953 від 30.09.2020 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до ОСОБА_1 (а.с.33-36)
Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року, залишок боргу за Договором № 10002388953 від 30.09.2020 року на момент відступлення права вимоги становить 22637,25 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.; заборгованість за відсотками - 16737,25 грн.(а.с.13), що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.18-22).
30.10.2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про сплату заборгованості за Договором №10002388953 від 30.09.2020 року (а.с.44).
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» змінено найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», що підтверджується Наказом №15-04-2024-1 від 15.04.2024 року.(а.с.48)
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №10002388953, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 5900 грн., строком на 30 днів, безготівковим шляхом, із застосуванням процентної ставки 1,25% в день.
На підтвердження заявлених позовних вимог та розміру заборгованості відповідача за Договором кредиту №10002388953 від 30.09.2020 року позивачем надано суду розрахунок заборгованості за період з 30.09.2020 року по 23.08.2021 року.(а.с.18-22)
В свою чергу, згідно з умовами договору про надання споживчого кредиту строк кредитування закінчився 30.10.2020 року, а тому відсотки за кредитним договором могли нараховуватись лише в межах погодженого сторонами періоду кредитування.
Крім того, суд не враховує подані позивачем додаткові угоди про зміну умов договору №10002388953 від 30.09.2020 року, а саме: від 30.10.2020 року, 14.11.2020 року, 04.12.2020 року, 18.12.2020 року, 02.01.2021 року, 16.01.2021 року, 02.02.2021 року, 19.02.2021 року, оскільки вони не містять електронного підпису відповідача, що свідчить про відсутність підстав вважати ці додаткові угоди укладеними та узгодженими між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №10002388953 від 30.09.2020 року в розмірі 8112,50 грн., а саме: 5900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2212,50 грн. заборгованість за відсотками (в межах визначеного строку кредитування).
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення відсотків слід відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем за оплату професійної правничої допомоги слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 року №42649746 (а.с.30-32), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 02.04.2025 року (а.с.23), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02.04.2025 року (а.с.11), додаткову угоду №10002388953 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (а.с.42).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000 грн.
Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору (а.с.9) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 10002388953 від 30.09.2020 року, яка становить 8112,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками (в межах визначеного строку кредитування) - 2212,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746) судовий збір в розмірі 868,11 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3225,32 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць