ЄУН 201/13726/25
Провадження № 3/201/4009/2025
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 860874 від 28.10.2025р., ОСОБА_1 15.10.2025р. близько 04 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , влаштував сімейний конфлікт в результаті чого, штовхав та погрожував фізичною розправою своєму пасинку ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілого. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.ст.280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу долучено в копіях: рапорт, заява ОСОБА_2 та його письмові пояснення, письмові пояснення ОСОБА_1 , та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Так, ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній належний доказ накладення на ОСОБА_1 протягом року адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яким може бути лише копія відповідної постанови.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 1ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повинна виражатися у повторному протягом року вчиненні порушенні, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Однак, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не містять ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимим доказами, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра впродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.О. Покопцева