Справа № 201/14976/25
Провадження № 1-кс/201/5065/2025
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000814 від 14 серпня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернулася до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22025050000000814 від 14 серпня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості розпорядження, користування та відчуження, а саме на:
- об'єкт нерухомого майна, тип об'єкта - квартира, реєстраційний номер об'єкта - 33878319, загальна площа (кв.м.) - 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначила, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025050000000814 від 14.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Дебальцеве Донецької області, у не встановлену дату та час, але не пізніше 10.09.2023 року добровільно була обрана т.зв. «депутатом Дебальцевского городского совета днр» від політичної партії країни-агресора «единая россия» чим здійснила дії спрямовані на добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях, у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора.
З метою забезпечення роботи окупаційних органів влади у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, керівниками т.зв. «Донецької Народної Республіки» за вказівки невстановлених представників Російської Федерації створено не передбачені законодавством України державні адміністрації. З метою надання вигляду законності їх діяльності органами влади т.зв. «Донецької Народної Республіки» прийнято низку документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:
- т.зв. Конституцію «Донецької Народної Республіки» від 14 травня 2014 року, у ст. 45 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «Донецької Народної Республіки» є райони та міста республіканського значення;
- т.зв. Закон «Народної Ради Донецької Народної Республіки» «Про місцеве самоврядування Донецької Народної Республіки», у ст. 1 якого зазначено, що місцеве самоврядування в «Донецькій Народній Республіці» - це форма здійснення народом своєї влади, що забезпечує в межах, встановлених Конституцією Російської Федерації, федеральними законами, а у випадках, встановлених федеральними законами, - законами «Донецької Народної Республіки», самостійне та під свою відповідальність рішення населенням безпосередньо та (або) через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення з урахуванням історичних та інших місцевих традицій.
Згідно зі ст. 3 вищезазначеного закону правову основу місцевого самоврядування в «Донецькій Народній Республіці» складають Конституція Російської Федерації, міжнародні договори Російської Федерації, федеральні конституційні закони, Федеральний закон від 6 жовтня 2003 року № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації», інші федеральні закони та інші нормативні правові акти Російської Федерації, Конституція «Донецької Народної Республіки», цей Закон, інші закони та інші нормативні правові акти «Донецької Народної Республіки», статути муніципальних утворень, рішення, прийняті на місцевих референдумах та сходах громадян, та інші муніципальні правові акти.
Відповідно до ст. 17 так званого «закону» вбачається, що муніципальні вибори проводяться з метою обрання депутатів, членів виборного органу місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування на основі загального рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні.
На підставі ст.ст. 3, 5 т.зв. Закону «Донецької народної республіки» «Про структуру та назву органів місцевого самоврядування, чисельності, строках повноважень та даті проведення виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в Донецькій народній республіці» № 439-ІІНС від 06.04.2023 встановлено чисельність депутатів першого скликання представницьких органів міських округів і муніципальних округів у Донецькій Народній Республіці, які обираються на муніципальних виборах міського округу Дебальцеве - 20 депутатів.
Крім того, ст. 6 вищевказаного «закону» визначено проведення 10 вересня 2023 року в т.зв. «Донецькій народній республіці» виборів депутатів представницьких органів міських округів, муніципальних органів першого скликання, на строк повноважень 5 років.
Основним місцем розташування так званої «Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики» є Донецька область, місто Дебальцеве, площа Леніна, будинок 12.
У невстановлений період часу, але не пізніше 10 вересня 2023 року, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Дебальцево Донецької області, добровільно була обрана т.зв. «депутатом Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики» від політичної партії країни-агресора «единая россия» чим здійснила дії спрямовані на добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.
З 10.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи в адміністративній будівлі т.зв. «Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики» за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, площа Леніна, будинок 12, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно проводить робочі зустрічі, проводить зустрічі з громадянами, виступає з публічними зверненнями, чим підтверджує свою діяльність як депутата т.зв. «Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики» І скликання від політичної партії «единая россия», тим самим сприяючи реалізації заходів та діяльності збройних формувань держави-агресора на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України.
19.11.2025 з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України повідомлено ОСОБА_5 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме: вручено захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 .
Таким чином 19.11.2025 у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
26.11.2025 підозрювана ОСОБА_5 оголошена в розшук у зв'язку з тим, що остання переховується від органів досудового розслідування та суду на території, що тимчасово підконтрольна представникам т.зв. «ДНР» та окупаційним військам РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та встановлено набуття ОСОБА_5 права власності на об'єкти нерухомого майна (будинки, квартири, земельні ділянки, нежитлові приміщення) а саме:
- об'єкт нерухомого майна, тип об'єкта - квартира, реєстраційний номер об'єкта - 33878319, загальна площа (кв.м.) - 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідальність за ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачена за добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, на зазначене майно підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно накласти арешт.
Орган досудового розслідування станом на час подання клопотання не володіє інформацією про те, чи передавала підозрювана за довіреністю або іншим чином право відчужувати належне їй майно своїм родичам або іншим особам.
На підставі викладеного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилася, про час та місце його розгляду повідомлена належним чином, просила в клопотанні провести розгляд без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної та її захисника.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2025 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, КК України, вручено захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 .
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Також встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майнащодо суб'єкта, підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частини об'єкту нерухомого майна, тип об'єкта - квартира, реєстраційний номер об'єкта - 33878319, загальна площа (кв.м.) - 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 3, 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадках, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, або на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якого передбачає у тому числі конфіскацію майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваної, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваній та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернулася із клопотанням.
А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000814 від 14 серпня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
- 1/ 2 частини об'єкту нерухомого майна, тип об'єкта - квартира, реєстраційний номер об'єкта - 33878319, загальна площа (кв.м.) - 26,7, розташована за адресою: АДРЕСА_1 - з позбавленням права користування, відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1