Справа № 215/1720/25
Провадження № 2/211/2150/25
іменем України
26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Дараган Ю.О., 18.03.2025 року звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області засобами поштового зв'язку «Укрпошта» із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за договором позики №2253516 в розмірі 17 315 грн. 00 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею; за договором позики №79255498 в розмірі 15 475 грн. 50 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 975 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 22.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі скорочено - ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2253516 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено у п.21 договору. За умовами договору, позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника, в обмін на зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Підписанням договору позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодилася, що до моменту підписання договору ознайомилася з його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань сторін на наслідки укладення договору їй зрозумілі. Свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі. Натомість ОСОБА_1 в порушення умов договору, свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 17 315 грн. 00 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею. При цьому, 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором позики №2253516 від 22.03.2024 року в загальному розмірі вимог 17 315 грн. 00 коп.
Крім того, 20.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі скорочено - ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79255498 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що зазначено у п. 20 договору. За умовами договору, позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника, в обмін на зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Підписанням договору позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодилася, що до моменту підписання договору ознайомилася з його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань сторін на наслідки укладення договору їй зрозумілі. Свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі. Натомість ОСОБА_1 в порушення умов договору, свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 15 475 грн. 50 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 975 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками. При цьому, 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором позики №79255498 від 22.03.2024 року в загальному розмірі вимог 15 475 грн. 50 коп.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитними договорами дійсним кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» нарахування жодних санкцій, процентів на заборгованість не здійснювалось. З огляду на те, що відповідач наявну заборгованість за кредитними договорами в добровільному порядку не погашає, тому позивач, будучи дійсним кредитом, вимушений звернутися до суду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.03.2025 року позовну заяву направлено для розгляду за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 46).
Ухвалою суду від 21.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 51).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав. Причини неявки суду не відомі.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд уважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідатиме ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами п.1 договору, позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у безготівковій формі в сумі 5400 грн. шляхом зарахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський рахунок позичальника - банківську картку, емітовану банком України. Строк позики - 30 днів з кінцевою датою повернення позики - 21.04.2024, процентна ставка - 2,5% за день (фіксована), 2,70% за день - за понадстрокове користування позикою (її частиною), орієнтовна загальна вартість позики - 6615 грн. 00 коп.
Підписанням договору, позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодився, що до моменту підписання договору ознайомився з його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань сторін на наслідки укладення договору йому зрозумілі (п.п.5.1-5.3 договору).
Крім того, 20.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами п.1 договору, позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у безготівковій формі в сумі 4500 грн. шляхом зарахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський рахунок позичальника - банківську картку, емітовану банком України. Строк позики - 30 днів з кінцевою датою повернення позики - 18.04.2024, процентна ставка - 2,5% за день (фіксована), 2,70% за день - за понадстрокове користування позикою (її частиною), орієнтовна загальна вартість позики - 5350 грн. 50 коп.
Підписанням договору, позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодився, що до моменту підписання договору ознайомився з його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань сторін на наслідки укладення договору йому зрозумілі (п.п.5.1-5.3 договору).
Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.ч.1, 2 ст.1047 ЦК України).
Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст договору позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року та договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року, їх форму, наявність електронних підписів одноразовим ідентифікатором з боку позичальника ОСОБА_1 та представників кредиторів, суд дійшов висновку, що обидва договори дійсно укладені сторонами правочинів в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідають вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договорів.
Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов'язання за кредитними договорами кредитори виконали належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредиторів вимагати їх повернення.
Натомість ОСОБА_1 в порушення умов договору позики (з фіксованою процентною ставкою) № 2253516 від 22.03.2024 року та договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість:
-за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року у загальному розмірі 17 315 грн. 00 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею;
-за позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року у загальному розмірі 15 475 грн. 50 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 975 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Під час судового розгляду також встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором позики №2253516 від 22.03.2024 року в загальному розмірі вимог 17 315 грн. 00 коп.
Крім того, 14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором позики №79255498 від 20.03.2024 року в загальному розмірі вимог 15 475 грн. 50 коп.
Факт передання права вимоги у зазначених розмірах підтверджується актами прийому-передачі реєстрів боржників та витягами з реєстру до договорів факторингу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Враховуючи, що ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», як первісні кредитори свої зобов'язання за договорами перед ОСОБА_1 виконали у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення до суду.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з розрахунком заборгованості до договору позики №2253516 від 22.03.2024 року станом на 31.01.2025 року ОСОБА_2 має загальну суму заборгованості за вказаним договором у розмірі 17 315 грн. 00 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 700 грн. 00 коп. - сума заборгованості за пенею. Після відступлення прав вимоги від первісного кредитора ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», нарахування процентів на тіло кредиту не здійснювалось, а сума відступленого боргу залишилась незмінною (а.с. 12).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №79255498 від 20.03.2024 року ОСОБА_2 має загальну суму заборгованості за вказаним договором станом на 31.01.2025 року у загальному розмірі 15 475 грн. 50 коп., з яких: 5 400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 975 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками. Після відступлення прав вимоги від первісного кредитора ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», нарахування процентів на тіло кредиту не здійснювалось, а сума відступленого боргу залишилась незмінною (а.с. 25).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.
Зважаючи на те, що відповідач жодного разу не здійснив погашення заборгованості по кредитам ні перед попереднім кредитором, ні перед дійсним, та не повернув кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договорів, тим самим допустив істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в сумі 5 400 грн. 00 коп. та 4 500 грн. 00 коп., які підлягають задоволенню.
Проаналізувавши зміст договору позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року та наданий позивачем розрахунок заборгованості суд приходить до висновку, що нарахування процентів проведено арифметично вірно, в рамках строку дії договору, узгодженої процентної ставки та з урахуванням виконаних відповідачем зобов'язань, а відтак заявлена суми заборгованості по процентам 1 215 грн. 00 коп. є доведеною. З моменту отримання права грошової вимоги до відповідача, дійсний кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій, вимог про застосування положень ст. 625 ЦК України у рамках даного спору не заявляв, обмежившись пред'явленням вимог про стягнення боргу у розмірі відступлених на його користь вимог за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року. Підстав які б визначали можливість застосування зниженої процентної ставки, в рамках відносин із ОСОБА_2 , з огляду на істотність порушення виконання ним зобов'язань та їх тривалість, судомне встановлено.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача 10700 грн. заборгованості за пенею за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов'язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, неустойки.
При цьому, суд не погоджується із розміром заявленої заборгованості по процентам за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України.
Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, кредитор повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно умов укладеного договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року, сторони домовились, що договір є строковим: за умовами п.1 договору, позичальник ОСОБА_2 отримав кредит у безготівковій формі в сумі 4500 грн. 00 коп., строк позики - 30 днів з кінцевою датою повернення позики - 18.04.2024, процентна ставка - 2,5% за день (фіксована), орієнтовна загальна вартість позики - 5350 грн. 50 коп.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
До того ж слід зауважити, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.
Відтак, у межах обумовленого договором 30-денного строку кредитування до закінчення дії кредитного договору, а саме до 18.04.2024 року, відповідач зобов'язаний був повернути кредитору позику в сумі отриманого тіла кредиту в розмірі 4500 грн., і сплатити проценти за користування ним за узгодженою ставкою за кожен день користування позикою у розмірі 2, 5%. Оскільки строк дії вищевказаного договору позики закінчився 18.04.2024 року, тому нарахування кредиторами відсотків за користування кредитними коштами мало здійснюватись виключно у межах строку кредитування.
У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Відтак, беручи до увагу строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі (фіксована ставка - 2,5% за кожен день кредитування, строк кредитування - 30 днів), провівши калькулятивний розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд доходить висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року у розмірі 850 грн. 50 коп., виходячи з розрахунку: 4 500 грн. * 0,63% / 100%*30, що з урахування розміру позики не перевищує обумовлену в договорі орієнтовну загальну вартість позики - 5350, 50 грн. (відповідно 4500 + 850, 50).
Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про доведеність істотного порушення ОСОБА_2 кредитно-договірних зобов'язань, правомірність пред'явлення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» як дійсним кредитором, які підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договорами позики у загальному розмірі вимог 11 965 грн. 50 коп., з яких:
- заборгованість за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року у загальному розмірі 6615 грн. 00 коп., що включає: заборгованість за основною сумою боргу - 5400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 1215 грн. 00 коп.;
- заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року у загальному розмірі 5350 грн. 50 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 850 грн. 50 коп.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1104 грн. 91 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог (36,49%).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі вимог 11 965 грн. 50 коп., з яких:
- заборгованість за договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2253516 від 22.03.2024 року у загальному розмірі 6615 грн. 00 коп., що включає: заборгованість за основною сумою боргу - 5400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 1215 грн. 00 коп.;
- заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79255498 від 20.03.2024 року у загальному розмірі 5350 грн. 50 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 850 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 1104 грн. 91 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про сторін:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Лебеженко