Провадження №2-о/447/161/25
Справа №447/1667/25
01.12.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бачуна О.І.
секретаря судового засідання Данилів О.І.
представника заінтересованої особи Тіщенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про встановлення факту що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що він проживав однією сім'єю , мав спільні права та обов'язки із ОСОБА_3 та був членом сім'ї ОСОБА_3 до дня його смерті, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Іванівське Бахмутського району Донецької області; встановити факт, що ОСОБА_1 перебував на утриманні в ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовує наступним.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрований в АДРЕСА_1 . Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 29.05.2025 №04/3560 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 21.12.2024 по теперішній час. Відповідно до сповіщення №349 Військової частини НОМЕР_1 його рідний брат ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . біля села Іванівське (півд.-зах. від населеного пункту Бахмут Донецької області. 19.06.2023 ОСОБА_3 похований у місті Миколаєві Стрийського району Львівської області на АЛЕЇ пам'яті загиблих. Заявник являється єдиним родичем який залишився у ОСОБА_3 . 31.01.2024 ОСОБА_1 подав заяву на отримання одноразової грошової допомоги як єдиний родич та спадкоємець ОСОБА_3 . Вказані документи було повернуто на доопрацювання. Заявник вказує, що з народження проживав разом із батьками - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 та братом - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьки померли . В даному будинку, в АДРЕСА_1 вони проживати на постійні основі однією сім'єю, мали спільні права та обов'язки щодо утримання будинку, вели спільне господарство, були нероздільно пов'язані спільним побутом, оскільки проживали всі в одному будинку однією сім'єю до його знищення пожежею. Син заявника з народження має проблеми із здоров'ям, та постійно перебуває на фактичному утриманні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який проживав разом із молодшим Братом та допомагав до своєї смерті всім необхідним. ОСОБА_3 своєї сім'ї не створив, дружини та дітей не мав. Після смерті батьків, в будинку в АДРЕСА_1 в якому сталась пожежа залишились зареєстрованими лише заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Так як вони є рідними братами проживали однією сім'єю із спільними правами та обов'язками по утриманню будинку та його ремонту після пожежі, спільно робили ремонт в будинку, мали однакові та спільні права щодо утримання домогосподарства, яке залишилось їм від батьків. З моменту вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_3 захищав нашу Батьківщину в складі Збройних Сил України. Згідно довідки Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області від 20.06.2023 №423/03-50/35в ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 дійсно займався похованням ОСОБА_3 . Після смерті свого брата заявник є єдиний член сім'ї загиблого військовослужбовця та має право на отримання одноразової грошовою допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 168 від 28.02.2022року так як перебував на утриманні військовослужбовця, у зв'язку із своїм станом здоров'я, так як проживали вони в одному будинку разом, були зареєстровані за одним і тим же місцем проживання, проживали фактично, як одна сім'я, спільно утримували будинок та домогосподарство, вели спільне господарство, були нероздільно пов'язані спільним побутом. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.06.2025року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
18.06.2025 представник ІНФОРМАЦІЯ_9 подав до суду відзив на заяву. З заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні не погоджується, вважає такою що не відповідає чинному законодавству та не підлягає до задоволення. Метою встановлення факту перебування на утриманні є отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168. Вважає, що надані ОСОБА_1 докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що останній перебував на утриманні загиблого ОСОБА_3 . У матеріалах справи відсутні докази щодо розміру доходів як загиблого ОСОБА_3 , так і заявника ОСОБА_1 , а також щодо розміру допомоги заявнику з боку ОСОБА_3 . Співвідношення розмірів допомоги, яку заявник отримував від брата, та інших одержуваних ним доходів не доведено, оскільки такі докази позивачем не подані. Отже, відсутні підстави для висновку, що заявник ОСОБА_1 перебував на повному утриманні свого брата ОСОБА_6 . Надані заявником письмові докази також жодним чином не підтверджують факту перебування на повному утриманні ОСОБА_1 , оскільки не містять інформації про надання померлим заявнику матеріальної допомоги на постійній основі, що була основним джерелом засобів до його існування, про розмір такої допомоги та розмір доходів ОСОБА_1 .У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 на момент виникнення права (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), був непрацездатним та потребував допомоги в утриманні. Вимогу заявника про встановлення факту проживання однією сім'єю для отримання одноразової грошової допомоги вважає безпідставною та такою що не породжує юридичних наслідків. Крім цього заявником зазначено, що в нього є сім'я (дружина та син).
Представник заявника - ОСОБА_7 24.06.2025року подав до суду заперечення на відзив на заяву, в якому зазначив, що відзив є повністю необґрунтованим. Вказав, що ОСОБА_3 перебував на утриманні померлого ОСОБА_1 , оскільки останній йому передав картку і пін-код до неї, що він міг користуватися коштами для здійснення реабілітації його хворого сина ОСОБА_8 та для їх проживання. Заявник вважає себе членом сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , оскільки вони проживали разом, вели спільний побут та мали взаємні права та обов'язки.
25.06.2025року представником Міністерства оборони України подано до суду письмові пояснення. Вважає, що обґрунтування заяви ОСОБА_9 є недостатніми, належних доказів для встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_3 заявником не надано. Коло осіб, які мають право на призначення та тримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця визначено ст..16-1 Закону №2011-ХІІ. Заявником не доведено, що допомога від ОСОБА_3 була систематичною, у нього не було інших джерел доходу окрім допомоги померлого. ОСОБА_1 є повнолітнім та працездатним. Матеріали справи не містять інформації щодо розміру допомоги ОСОБА_1 з боку брата ОСОБА_3 та його потреби у такій допомозі., тому просить у задоволенні заяви відмовити.
18.07.2025року представником ІНФОРМАЦІЯ_10 подано до суду письмові пояснення, вважає, що заява ОСОБА_1 є безпідставною та не підлягає до задоволення. Вказав, що для набуття статусу утриманця військовослужбовця необхідно одночасна наявність таких умов: належність до непрацездатних членів сім'ї визначених ст..30 Закону України №2262-ХІІ та отримання від військовослужбовця допомоги, яка є основним джерелом засобів до існування. Заявник ОСОБА_1 не може бути віднесений до жодної із цих двох категорії. Матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів факту проживання ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 однією сім'єю в розумінні положень ст..3 СК України. ОСОБА_10 не подав доказів співвідношення розміру допомоги яку він отримував від брата ОСОБА_3 та інших одержуваних ним доходів.
Заявник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Представник заявника ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутнотсі
Допитаний в судовому засіданні представник Міністерства оборони України ОСОБА_11 вказав, що належних доказів для встановлення факту перебування на утриманні брата заявник не надав, не довів систематичне та повне утримання, відсутність інших джерел доходів окрім допомоги померлого, а також не довів, що допомога годувальника була постійним основним джерелом засобів до його існування. З цих підстав, просив в заяві відмовити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_11 в судове засідання не прибули, мотиви відмови у задоволення заяви ОСОБА_1 виклали в письмових поясненнях та відзиву на заяву.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно витягу з реєстр територіальної громади від 26.01.2023року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 . Його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , 2016р.н. являється дитиною з інвалідністю підгрупи «А». Його законним представником (опікуном) визнано ОСОБА_2 .
Як вбачається із довідки №04/3560 від 29.05.2025року виданої військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вч НОМЕР_1 з 21.12.2024року по теперішній час.
Факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом підтверджується витягом із наказу №362 від 21.12.2024року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 . Його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до витягу із наказу №84 від 25.03.2023року , ОСОБА_3 призваний на військову службу за контрактом військової частини НОМЕР_1
Як вбачається із сповіщення сім'ї №102, ОСОБА_1 сповіщено про те, що брат солдат ОСОБА_3 відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок , в бою за Україну,її свободу і незалежність, загинув під н.п. Іванівське ( під.зах. від н.п. Бахмут) Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_14
Відповідно до довідки №443 від 03.07.2023року виданої Дроговизькимстаростинським округом Стрийського району Львівської області, останнім місцем реєстрації померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було АДРЕСА_1 . На день смерті за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки №423/03-50/35в від 20.06.2023року виданої Миколаївською міською радою Львівської області, ОСОБА_1 дійсно займався похованням свого брата ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_15 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , ОСОБА_4 помер21 серпня 1998року
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Як зазначено вище, за загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо. Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була неодноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Отже, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Наведений вище правовий висновок та аналогічні йому викладені у постановах Верховного Суду від 27червня 2018року в справі №210/2422/16-ц, від 22травня 2019року в справі №520/6518/17,від 22жовтня 2020року в справі №210/343/19,від 13січня 2021року в справі №592/17552/18,від 27січня 2021року в справі №584/1166/15-ц.
З огляду на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в редакції чинній на час виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги, встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 16-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній на дату загибелі військовослужбовця, визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якого настала протягом року після звільнення).
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно з частиною першою статті 31 цього ж Закону члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Отже, факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_3 , має значення для отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яку може бути призначено та виплачено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підтвердження факту перебування її на утриманні ОСОБА_3 надав Інтернет-переписку із соціальної мережі.
Проте, вище вказані докази не можуть бути достатніми для підтвердження факту перебування його на утриманні ОСОБА_3 , оскільки вказаними документами не можливо встановити, що утримання було повним або допомога, яка надавалась заявнику була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Крім цього, із вказаної переписки неможливо ідентифікувати осіб, між якими відбувалася переписка.
Суд зазначає, що стороною заявника не представлено роздруківки із банку про перерахунки коштів між заявником та братом ОСОБА_3 та не представлено доказів наявності у ОСОБА_1 банківської картки та пін коду від неї, виданої на ім'я ОСОБА_3 .
Крім цього, з матеріалів заяви та пояснень сторони заявника вбачається, що грошові кошти ОСОБА_3 надавав на лікування хворого сина заявника ОСОБА_8 . Опікуном хворого ОСОБА_8 являється ОСОБА_2 , яка зареєстрована с.Вишгород, Лановецького району Тернопільської області.
Крім цього, матеріали справи не містять інформації про те, чи отримує сім'я ОСОБА_1 допомогу від держави, оскільки його син ОСОБА_8 , 2016р.н. являється інвалідом.
Крім цього, суд критично оцінює покликання заявника ОСОБА_1 про те, що він перебував на повному утриманні ОСОБА_3 , оскільки відповідно до довідки від 29.05.2025року вч НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 21.12.2024 по теперішній час, що свідчить про те, що ОСОБА_1 є здоровою та працездатною особою, яка самостійно отримує дохід, докази протилежного відсутні. Тобто, у матеріалах справи відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 перебував на утриманні ОСОБА_3 , зокрема до призову такого на військову службу.
Суд критично оцінює покликання заявника про те, що він перебував на утриманні ОСОБА_3 , оскільки як вбачається із індивідуальних відомостей про застраховану особу наданих Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 був працевлаштований та отримував дохід, зокрема: 2013рік Військова частина НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ; 2016рік ТОВ «СЕ БОРДНЕТЦЕ -Україна» фактичний заробіток/дохід 68069,99грн.; 2017рік ТОВ «СЕ БОРДНЕТЦЕ -Україна» та ТОВ « ЛЕОНІ» фактичний заробіток/дохід 20314,30грн.;2019рік ОСОБА_12 фактичний заробіток/дохід 17000грн.;2020рік ОСОБА_13 фактичний заробіток/дохід 13095,25грн.;2021рік « ОСОБА_13 » фактичний заробіток/дохід 54857,00грн.; 2023рік « ОСОБА_14 » фактичний заробіток/дохід 35466,70грн.;2024рік «Військова частина НОМЕР_10 та НОМЕР_1 » фактичний заробіток/дохід 57487,75грн.;2025рік «Військова частина НОМЕР_1 » фактичний заробіток/дохід 218944,81грн.;
Як наголосив Верховний Суд у справі № 592/17552/18, що постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому отримання особою інших виплат не може бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.
Таким чином, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї.
Крім цього, суд зазначає, що заявник не надав належних доказів проживання однією сім'єю із ОСОБА_3 та наявність у них спільних прав та обов'язків, оскільки представив виключно довідки про те, що вони були зареєстровані за спільною адресою, а доказів ведення спільного побуту та господарства не представив. Матеріали справи містять інформацію про те, заявник та ОСОБА_2 записані батьками ОСОБА_8 .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини та проаналізувавши надані заявником докази додані до даної заяви, суд не встановив факту перебування ОСОБА_1 на утриманні брата ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надані заявником докази не є достатніми та переконливими доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України для того, щоб суд беззаперечно дійшов висновку про те, що надавалася систематична грошова допомога, за рахунок якої заявник проживав. А тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення відповідного факту.
Керуючись стст..258,259,263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про встановлення факту що має юридичне значення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 01.12.2025
Суддя Бачун О. І.