Справа № 462/4959/25
02 грудня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мруць І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Булавки Х.Н.
справа №462/4959/25
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
представник позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення (за особовим рахунком НОМЕР_1 ) на загальну суму 3597 грн. 04 коп., та сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач є власником та зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1 за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , користується послугами ЛМКП «Львівводоканал», однак, всупереч ст.68 ЖК, оплату за такі послуги не здійснює. Зазначає, що станом на 01 червня 2025 року заборгованість відповідача за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2023 року по 01 липня 2025 року становить 2445.42 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування постачання води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 710.68 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 440.94 грн. Зазначає, що у квітні 2025 року відповідачу скеровано досудове повідомлення про необхідність оплати наданих послуг, проте відповідач борг не оплатила. У зв'язку із наведеним просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
10 листопада 2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова позовну заяву було залишено без руху та в подальшому недоліки усунено.
12 листопада 2025 року від представника позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни надійшла заява про зменшення позовних вимог враховуючи попередньо видані судові накази про стягнення заборгованості з відповідача в наказному провадженні.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала, про розгляд справи повідомлялася належним чином шляхом неодноразового направлення поштової рекомендованої кореспонденції, та оголошенням на офіційному сайті суду.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із матеріалів справи, Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» є суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (пункт 5-6 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується Довідкою №1 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації ЛКП «Львівводоканал» м. Львів від 03.05.2025 року, а також відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЗМУДМС України від 14.07.2025 року. Окрім цього, відповідно до Довідки №1 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації ЛКП «Львівводоканал» м. Львів від 03.05.2025 року ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 4, 16)
Враховуючи наведене, відповідач є споживачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до розрахунку нарахування та оплат за послуг централізоване водопостачання холодної води та водовідведення, розрахунків за абонентське обслуговування водопостачання та водовідведення за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 заборгованість становить 3597.04 грн. та складається з:
заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 2445.42 грн.;
заборгованості за абонентське обслуговування постачання води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 710.68 грн.
заборгованості за абонентське обслуговування відведення води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 449.94 грн. (а.с.26-28)
Таким чином, відповідачу надавались послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відмови ним від надання позивачем послуг у встановленому законом порядку, що б давало підстави для звільнення їх від оплати, суду не надано.
Отже, між позивачем та відповідачем склалися зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.
За положеннями ч. 1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Питання надання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 85 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з приписами ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Згідно з вимогами ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установленому порядку.
Так, згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Однак, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна позиція міститься у висновку Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.
Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно із п. 17, 21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (чинних на момет виникнення спірних правовідносин), плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами, з розрахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця та за нормами на ведення особистого підсобного господарства або за показаннями засобів обліку води і теплової енергії, встановленими на вводі у будинок чи у квартиру (приватний будинок), та тарифами за 1 куб. метр води або 1 Гкал. теплової енергії. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. А у відповідності до п. 30 даних Правил споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до п.34 Постанови КМУ від 02 лютого 2022 р. № 85 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до п.35 Постанови КМУ від 02 лютого 2022 р. № 85 плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та водовідведення, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послуги та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем стверджується, що з метою досудового врегулювання спору ЛМКП «Львівводоканал» у квітні 2025 року було направлено на адресу відповідача лист з вимогою про оплату боргу за надані послуги, однак відповідачем заборгованість не оплачена (а.с. 5).
Відповідно до розрахунку нарахування та оплат за послуг централізоване водопостачання холодної води та водовідведення, розрахунків за абонентське обслуговування водопостачання та водовідведення за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 заборгованість становить 3597.04 грн. та складається з:
заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 2445.42 грн.;
заборгованості за абонентське обслуговування постачання води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 710.68 грн.
заборгованості за абонентське обслуговування відведення води за період з 01 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року в сумі 449.94 грн. (а.с.26-28)
Відповідачем, всупереч положенню ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем послуг.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи (а.с.3). На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 3028 грн.
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовну заяву представника Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - Бегей Наталії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - 3597 (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) гривень, 04 копійки заборгованості за надані послуги (за особовим рахунком №НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - 3028(три тисячі двадцять вісім) гривень, 00 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Учасники справи:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (місце знаходження - м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ 03348471.);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду складено 02 грудня 2025 року.
Суддя: І.С. Мруць