Справа №443/1445/25
Провадження №2/443/884/25
іменем України
28 листопада 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
за участю:
відповідачки ОСОБА_1 ,
встановив:
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідачки на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» суму заборгованості в розмірі 245 000,00 грн, з яких сума кредиту 25 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 160 000,00 грн, нараховані позивачем проценти за 96 календарних днів - 60 000,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 04.04.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1536959 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон кредит» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 25 000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 04.04.2024 по 30.03.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон кредит» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 25 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». Відповідно до реквізитів Договору № 1536959 від 04.04.2024, укладеного між сторонами, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M043». Оскільки ТОВ «Слон кредит» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ "Пейтек". За інформацією в листі ТОВ «Пейтек», відповідно до зазначеного договору № 1536959 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 25 000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 24.12.2024 ТОВ «Слон кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки. Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором № 1536959 від 04.04.2024 на загальну суму заборгованості 197 500 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 25 000 грн, заборгованості за процентами - 160 000 грн, штрафні санкції 12 500,00 грн. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, строк дії Договору № 1536959 від 04.04.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачкою, ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у період з 25.12.2024 по 30.03.2025 (96 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 60 000,00 грн. Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за Договором № 1536959 від 04.04.2024 загальною сумою 245 000,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 25 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 160 000 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 96 календарних днів 60 000,00 грн.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 24.09.2025. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (в паперовому вигляді) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 04.04.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приват банк», у сумі 25 000 грн, за ініціативою ТОВ «Слон кредит» (код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек»./а.с. 92-94/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.09.2025 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.10.2025 /а.с.115-116/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.10.2025 у зв'язку з клопотанням відповідачки справу розглядом відкладено на 28.11.2025 /а.с.139/.
Розгляд справи по суті відбувся 28.11.2025 без участі сторін.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме тіло кредиту - 25 000,00 грн та проценти у розмірі 60 000,00 грн, оскільки у неї троє дітей та складний матеріальний стан, а також просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі значно завищені.
Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а відтак позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
04.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1536959 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» /а.с.126-134/.
Відповідно до п. 1.1. даного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.
1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 25 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
1.4. Строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
1.4.1. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитор, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Споживача, може направити Споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо Споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, Споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку "SlonCredit", стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Споживачу є правом Товариства, а не обов'язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Споживача.
1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день.
1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,46 % в день.
1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 225 000,00 грн.
1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 221 250,00 грн.
1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 465,53 % річних.
1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 58 593,56 % річних.
1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 250 000,00 грн.
1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 246 250,00 грн.
2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
2.2. Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 04.04.2024 або 05.04.2024.
5.1. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.
Даний кредитний договір підписано ОСОБА_1 04.04.2024 о 15 год 56 хв за допомогою одноразового ідентифікатора М043 /а.с.134/.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №1536959 від 04.04.2024 визначено періоди погашення кредиту та надано реквізити для оплати кредиту /а.с.29/.
Також у матеріалах справи містяться правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту «ТОВ «Слон кредит» та офіційні правила програми лояльності ТОВ «Слон кредит», у яких зокрема міститься інформація щодо загальних положень, визначення термінів, доступ до інформації щодо лояльності товариства та надання кредитів, порядок інформування споживача щодо послуги споживчого кредиту, вимоги до клієнтів, загальні умови та порядок укладання кредитних договорів з клієнтами, особливості укладення кредитних договорів з споживачами в електронній формі через ІКС товариства, особливості укладення кредитних договорів з споживачами в паперовій формі та інші умови /а.с.55-67, 68-70/.
Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» між ними та ТОВ «Слон кредит» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 2022.06.06. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон кредит»: 04.04.2024 15:58:14 на суму 25 000,00 грн. /а.с.19/.
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація /а.с.31-32/.
Як вбачається розрахунку заборгованості за кредитним договором №1536959 від 04.04.2024, заборгованість відповідачки перед ТОВ «Слон Кредит» становить 197 500 грн з якої заборгованість за основною сумою боргу 25 000 грн, заборгованості за відсотками 160 000 грн, заборгованість за пенею 12 500 грн /а.с.35/.
24.12.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» укладено договір факторингу №24122024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло право нового кредитора до відповідачки за кредитним договором. /а.с.76-84/.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1536959, загальна сума заборгованості склала 197 500 грн, з якої заборгованість за основною сумою боргу 25 000 грн, заборгованості за відсотками 160 000 грн, заборгованість за пенею 12 500 грн /а.с.16/.
ТОВ «Слон кредит» було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1536959 від 04.04.2024 та надано реквізити для оплати /а.с.33/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1536959 від 04.04.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у період з 25.12.2024 по 30.03.2025 (96 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 60 000,00 грн /а.с.36-37/.
На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 27.08.2025 про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку, згідно якої 04.04.2024 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 25 000 грн /а.с.112/.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Досліджуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором. Отже, оскільки відповідачкою прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором в повному обсязі відповідачкою суду не надано, суд вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості за кредитним договором № 1623163 від 24.05.2024.
Визначаючись щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 1536959 від 04.04.2024 становить 245 000,00 грн та складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 25 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 160 000 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 96 календарних днів 60 000,00 грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а аткож те,що відповідачка визнала тіло кредиту, суд доходить висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 25 000,00 грн.
Щодо стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом у розмірі 220 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Судом було встановлено, що у кредитному договорі № 1536959 від 04.04.2024, денна процентна ставка установлена на рівні 2,5%, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Однак, опісля внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитного договору умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, а тим паче процентну ставку вище 1% на день, яка, за своєю суттю, є складовою денної процентної ставки, суперечить вимогам чинного законодавства. Так, максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Зазначений Закон України прийнятий від 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір № 4367743 укладений 07.02.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». Отже, відсоткова ставка, встановлена цим договором, не відповідає умовам чинного законодавства.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 203 й ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, умови кредитного договору в частині, що суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.
Відповідно до п. 17 Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ « ФК «Фінтраст капітал» підлягає стягненню за кредитним договором проценти за користування кредитними коштами в сумі 137 000 грн ( 25 000 х 2,5% х 18 = 11 250 грн; 25 000 х 1,5 % х 120 = 45 000 грн; 25 000 х 1 % х 223 = 55 750 грн; 11 250 грн + 45 000 грн + 55 750 грн = 137 000 грн).
Оскільки позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 354,61 (137 000 х 100% : 245 000 = 55,92 %; 2 422,40 х 55,92 % : 100% = 1 354,61).
Щодо витрат на правову допомогу
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження понесених витрат, адвокат Столітній М.М. надав суду наступні докази.
Ордер про надання правничої допомоги, рахунок на оплату №9817-12/08-2025 від 12.08.2025, згідно якого вартість послуг становить 10 000 грн, свідоцтво Столітнього М.М. про право на зайняття адвокатською діяльністю, заявку №9817 від 14.07.2025 на виконання доручення №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.08.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 згідно з яким вартість наданих послуг становить 10 000 грн, Договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 згідно якого клієнт ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» доручає, а адвокат Столітній М.М. бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 4.1 вказаного договору, передбачено, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, з урахуванням позиції відповідачки, яка просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, а також виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610, 611, 625-629, 639, 1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 264, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (м. Київ, вул. Загородня, 15, оф.118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором № 1536959 від 04.04.2024 в розмірі 137 000 (сто тридцять сім тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 1 354 (одну тисячу триста п'ятдесят чотири) гривні 61 копійку та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього разом стягнути 142 354 (сто сорок дві тисячі триста п'ятдесят чотири) гривні 61 копійку.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення у повному обсязі буде складено та підписано протягом п'яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.12.2025.
Суддя Р.Г. Равлінко