Дата документу 02.12.2025
Справа № 334/9164/25
Провадження № 3/334/3055/25
02 грудня 2025 року
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М,, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
За ч.1 ст. 130 КпАП України,
ОСОБА_1 17.10.2025 року о 20.45 год. у м. Запоріжжя, пр. Металургів, 2 керував транспортним засобом Mercedes Benz А170 держномер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор Motorola Solution vb400 474580:474997. Від керування транспортним засобом був відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явився.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, зазначивши, що відеозапис з нагрудних боді-камер співробітників поліції містить в собі відомості, які спростовують наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Поліцейський формально, з метою створення штучних підстав для пред'явлення вимоги ОСОБА_2 про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, вигадав відомості про наявність у нього ознак сп'яніння.
Відеозапис містить собі відомості, що достеменною причиною для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу слугувала інформація про притягнення власника транспортного засобу «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а не наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , він взяв вказаний автомобіль у свого побратима для поїздки у особистих справах. Вказані пояснення ОСОБА_1 надав поліцейським на місці зупинки під відеозапис.
Однак, співробітники поліції продовжили вимагати у ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Під час огляду поліцейським ОСОБА_1 з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, ОСОБА_1 виконав усі вказівки поліцейського, зокрема: витягнув руки перед собою та продемонстрував відсутність тремтіння пальців рук, виконав вимогу доторкнутися вказівним пальцем руки до носа із закритими очима. Тобто, фактично, стан ОСОБА_1 цілком відповідав тверезій людині, що він продемонстрував під відеозапис.
Співробітники поліції продовжили наполягати на огляді ОСОБА_1 в медичному закладі, на що останній зазначив, що вказана вимога є незаконною, та підстави для його доставлення до медичного закладу відсутні.
В подальшому, співробітники поліції, без роз'яснення санкції статті 130 КУпАП, повідомили про те, що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 , після розмови зі своїм командиром, який роз'яснив, що наслідком відмови від проходження огляду на стан сп'яніння може бути позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, звернувся до поліцейського із запитанням про можливість проходження огляду, на що отримав відмову.
Поліцейський зазначив, що вже нічого зробити не можна, оскільки процес складення адміністративних матеріалів вже розпочатий.
ОСОБА_1 на місці зупинки ТЗ повідомив співробітнику поліції, що у такому разі він поїде до медичного закладу та пройде огляду на стан сп'яніння.
За таких умов, матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать про відсутність у ОСОБА_1 умислу на ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Відразу після складення адміністративних матеріалів (о 21 год. 15 хв.), ОСОБА_1 поїхав до медичного закладу та пройшов огляд на стан сп'яніння. Згідно висновку від 17.10.2025 року (час проходження огляду 22 год. 35 хв.), що складений лікарем ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп'яніння.
Також, захисник повідомив, що 18.11.2025 року ОСОБА_1 під час руху на цьому ж транспортному засобі «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 був зупинений співробітниками поліції, з підстав, що власник вказаного автомобіля притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Цього разу, будучі обізнаним з можливими наслідками складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 відразу погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Вказаним оглядом встановлена відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 .
Захисник вказав, що відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 також підтверджується висновком лікаря-нарколога від 17.10.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/2785.
Відповідно до п. 12 Розділ ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Розділ ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 15 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Відповідно до п. 16 Розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні оглянуто відеозапис з реєстратора поліції, на якому зафіксований факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суд визнає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Вирішуючи питання щодо розміру адміністративного стягнення слід врахувати особу правопорушника, ставлення до правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно із Законом України "Про судовий збір" з ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто в сумі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Гнатюк О. М.