Справа № 308/17093/25
1-кс/308/6666/25
01 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12025070000000483 від 12.11.2025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, про накладення арешту,
встановив:
Зі змісту клопотання з'ясовано, що 11.11.2025 близько 23.15 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки «Ford», модель «Transit Connect», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору та їдучи в місті Тячів по вулиці Армійська, на заокругленні дороги праворуч проявила неуважність до дорожньої обстановки, внаслідок чого не впоралась з керуванням, виїхала на зустрічну смугу руху, а у подальшому на ліве узбіччя по ходу свого руху, де допустила зіткнення з металевим стовпцем, що розташований у м. Тячів, по вул. І. Франка №2, навпроти магазину «Майстер». Внаслідок вказаної ДТП 12.11.2025 за допомогою звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , яка являється донькою водія ОСОБА_4 та була пасажиром вище вказаного автомобіля, у зв?язку з чим остання була госпіталізована в КНП Тячівська РЛ з попереднім діагнозом тупа травма живота, розрив селезінки.
У ході огляду місця події від 12.11.2025 року за адресою с. Калини, вул. Джона Ленона біля будинку №3, Тячівського району, у відповідності до вимог ст.237 КПК України, вилучено автомобіль марки «Ford», модель «Transit Connect», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, яким на момент ДТП користувалась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 та який фактично зареєстрований за ОСОБА_6 , мешканцем АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про реєстраціє транспортного засобу НОМЕР_2 , переміщено з вище вказаного місця на майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, що за адресою м. Тячів, вул. Промислова, 6А, Тячівського району, Закарпатської області;
Вказаний транспортний засіб переміщено після ДТП 11.11.2025 за адресою м. Тячів по вул. І. Франка №2 навпроти магазину «Майстер», особисто водієм ОСОБА_4 та залишила у с. Калини на вул. Джона Ленона біля будинку №3, Тячівського району, де в подальшому був виявлений та вилучений на майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів, для подальших фіксації відомостей, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, збереження на ньому слідів та пошкоджень як речового доказу, проведення його огляду, експертних досліджень та проведення судових експертиз.
З огляду на те, що транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_7 , 13.11.2025 прийнято рішення про визнання речовим доказом - автомобіль марки «Ford», модель «Transit Connect», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
Прокурор в клопотанні зазначає, що вилучений в ході проведення огляду місця події транспортний засіб має значення речового доказу, на якому збереглися сліди злочину, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації (деформацій) внаслідок наїзду (зіткнення), характеру їх утворення, проведення експертних досліджень та судових експертиз (технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної експертизи, авто-технічної експертиз, авто-товарознавчої експертизи та інших), для чого необхідним є безпосереднє дослідження транспортного засобу, з метою унеможливити розпоряджатися власникові цим рухомим майном, здійснити їх ремонт, знищення до проведення необхідних експертиз, з метою забезпечення кримінального провадження просить накласти арешт на автомобіль.
В судове засідання сторона обвинувачення не з'явився, подано заяву про розгляд клопотання без їх участі, клопотання просять задовольнити, зазначено, що повідомлено власника т/з про розгляд клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Витягом з ЄРДР стверджується, що ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000483 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З протоколу огляду місця ДТП від 12.11.2025 видно, що в ході проведення означеної слідчої дії вилучено вилучено автомобіль марки «Ford», модель «Transit Connect», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
Вилучене за постановою слідчого від 13.11.2025 визнано речовими доказами.
В клопотанні вказано, що на момент ДТП автомобілем користувалась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтва про реєстраціє транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль фактично зареєстрований за ОСОБА_6 , мешканцем АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
З системного аналізу вищевказаної норми можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, є об'єктом кримінальних-протиправних дій чи набуто протиправним шляхом.
Слідчий суддя, з огляду на конкретні обставини справи, та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на речі, виявлені та вилучені під час огляду місця ДТП.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відтак, враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Накласти арешт на автомобіль марки «Ford», модель «Transit Connect», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого згідно зі свідоцтва про реєстраціє транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1