Справа №303/8489/25
1-кп/303/666/25
01 грудня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному 05.02.2024 до ЄРДР за №12024070000000061 відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_5 ,
з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 ,
інших учасників потерпілої ОСОБА_7 , представниці ОСОБА_8
Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024070000000061 від 05.02.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Прокурором ОСОБА_5 подано клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу - тримання під вартою.
В обґрунтування даного клопотання прокурор вказує на те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, існування яких було встановлено під час досудового розслідування, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, на даний час не втратили своєї актуальності та не зменшилися. При цьому, застосування альтернативних запобіжних заходів не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 підтримано клопотання з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд, при продовженні дії запобіжного заходу ОСОБА_4 , визначити останньому заставу
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Потерпіла ОСОБА_7 , її представниця - ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали клопотання прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд має перевірити обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України на предмет того чи виправдовують вони подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Під час вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу застосованого раніше до обвинуваченого, суд виходить з того, що прокурором доведено наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, ризик переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками, зокрема, суворістю можливого покарання.
Так, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років, що являється вагомим психологічним фактором, який може сприяти його переховуванню від суду.
Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, що унеможливить об'єктивний судовий розгляд провадження, оскільки кримінальне провадження по суті ще не розглядалось.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд вважає малоймовірним, так як ОСОБА_4 раніше не судимий. Наявність відносно нього іншого кримінального провадження, в якому ще не прийнято судове рішення, не є безумовним доказом існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , а саме ч.2 ст.286 КК України, є необережним злочином.
Таким чином, прокурором належним чином не доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки вважає, що ризики, визначені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування саме такого запобіжного заходу, з часом не зменшились та не змінились, обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заходу відпала, судом не встановлено.
Разом з тим, суд враховує, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_4 є необережним, а також приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місця проживання, має на утриманні малолітню доньку. Також судом встановлено, що обвинувачений частково відшкодував потерпілій завдану шкоду у розмірі 100000,00 гривень.
При цьому, з ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.10.2025 встановлено, що до ОСОБА_4 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в іншому кримінальному провадженні, яку останній вніс та виконував покладені на нього обов'язки, що свідчить про дієвість запобіжного заходу у виді застави задля виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту щодо можливості визначення обвинуваченому застави, яка на цьому етапі кримінального провадження, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК заслуговують на увагу.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину, обставини його вчинення, майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначено у відповідності до вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
З врахуванням вищенаведеного клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 196-199, 331, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , до 28 січня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Покласти на ОСОБА_4 , в разі внесення ним застави, такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
В разі внесення застави, звільнити обвинуваченого з-під варти, зобов'язавши виконувати обов'язки, передбачені ст.194 КПК України. У разі невиконання покладених обов'язків обвинуваченим, настають наслідки передбачені КПК України.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Відповідно до ч.2 ст. 392 КПК України, на ухвалу суду, в частині продовження строку тримання під вартою, може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1