Справа № 523/14975/25
Провадження №2/523/6096/25
(заочне)
"19" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі головуючої - судді: Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання: Павлова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/14975/25 за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,-
Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.02.2023 року № 1099-VIII, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування». Основними завданнями Департаменту є призначення та виплата соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували на обліку в Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у період із 27.09.2022 року по 20.01.2023 року.
Із 20.01.2023 року по теперішній час ОСОБА_1 , разом із дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 були оформлені за допомогою мобільного додатку «Дія».
В подальшому, 03.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась на прийом до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та дітей.
26.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та дітей на другий шестимісячний період.
За результатами перевірки, проведеної Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби в Одеській області, а саме згідно Акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дитини № ОД25-П3/48А від 25.04.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 та її діти перебували закордоном більше шістдесяти днів поспіль.
Відповідно до п. 6 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022 року, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно п. 8 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022 року нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місяця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Повідомлень про виїзд за кордон від відповідачки до управління не надходило.
Починаючи із 01.01.2024 року ОСОБА_1 разом з дітьми втратили право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та у період із 01.01.2024 по 31.08.2024 отримали допомогу на проживання неправомірно.
Оскільки, станом на дату подачі дійсного позову заборгованість відповідачки за надміру виплаченої допомоги не погашена, просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 64000,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
Представник позивача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - Трусова Ю.В. в судове засідання не з'явилась. Однак, надала суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, направлялось повідомлення за місцем проживання відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутня, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи за відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини між сторонами є цивільно - правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 08.02.2023 року № 1099-VIII, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували на обліку в Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у період із 27.09.2022 року по 20.01.2023 року.
Із 20.01.2023 року по теперішній час ОСОБА_1 , разом із дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 були оформлені за допомогою мобільного додатку «Дія».
03.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась на прийом до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та дітей.
Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання № 1486434834-2023-1 від 04.07.2023 року призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000,00 грн., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного документа.
26.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та дітей на другий шестимісячний період.
Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання № 1486434834-2024-2 від 06.05.2024 року призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000,00 грн., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного документа.
За результатами перевірки, проведеної Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби в Одеській області, а саме згідно Акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дитини № ОД25-П3/48А від 25.04.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 та її діти перебували закордоном більше шістдесяти днів поспіль.
Відповідно до п. 6 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022 року, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно п. 8 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022 року нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місяця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім'ї, смерть членів її сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
Повідомлень про виїзд за кордон від відповідачки до управління не надходило.
Факт перебування відповідачки за кордоном підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Державної прикордонної служби України № 19/51476-25-Вих. Від 20.06.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 за кордоном, останній було надміру виплачені кошти у період із 01.01.2024 по 31.08.2024.
Відповідно до п. 29 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 332 від 20.03.2022 року у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30-ти робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості), засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Відповідачку було повідомлено про необхідність повернення надміру виплаченої допомоги Viber листом-повідомленням № 20.08-17/72 від 02.05.2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного листа.
Однак, така вимога залишена без відповідного реагування зі сторони відповідачки.
Таким чином, заборгованість відповідачки складає 64000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості, який суд вважає належним доказом в підтвердження порушеного права позивача.
Відповідачкою ОСОБА_1 вказаний розрахунок заборгованості спростовано не було.
Згідно із ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язання повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно висновків, які викладені у постанові Верховного Суду України Верховного суду України від 02.07.2014 № 6- 91цс14, за змістом частини першої ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті соціальної допомоги, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть особи, які звернулись за призначенням тимчасової допомоги.
З огляду на зазначене вище, беручи до уваги всі обставини справи, суд доходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими, достовірними, а в своєї сукупності достатніми для встановлення порушеного права позивача та його захисту в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland», заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, п. 30).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки, відповідачка доказів щодо погашення заборгованості не надала, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 64000,00 грн.
Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, ст. 1166, 1212 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 64000/шістдесят чотири тисячі/грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.
Учасники справи:
Позивач: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
У зв'язку із періодичним та довготривалим відключенням електроенергії в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси повний текст рішення суду складено 01 грудня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер