Справа № 521/15523/25
Номер провадження № 2/521/7104/25
26листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Присяжнюка О.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні у залі суду м. Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК ЕЙС«») 03.09.2025 року звернулось до Хаджибейського районного суду м. Одеса з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором кредиту № 536273375 від 15.03.2024р. який укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , в розмірі 24097, 50 грн.
Позовні вимоги мотивовані, тим що 15.03.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №536273375 від 15.03.2024р. на суму 5100,00 грн.
Укладання вказаного кредитного договору було здійснено в електронній формі з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, після чого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконала прийняті на себе зобов'язання та надало ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 5100,00 грн. строком на 30 днів, які були перераховані на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , а останній отримавши кредитні кошти у строки та на умовах, визначених договором їх не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі зазначеному вище.
28.11.2018р. між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 за умовами якого до останнього перейшло право вимоги по кредитному договору №536273375 від 15.03.2024р. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
19.12.2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу №19/1224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАІЛОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
08.07.2025року між ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №536273375 від 15.03.2024р. в сумі 24097, 50 грн.
Оскільки відповідачем кредитні зобов'язання за договором кредиту не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.09.2025р. відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у позові просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання 15.10.2025 року, та 26.11.2025 року не з'явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи направлялась судова повістка належним чином за місцем реєстрації відповідача. Згідно поштового повідомлення відповідач відсутній за вказаною адресою, що вказує на його повідомлення про час та місце розгляду справи належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).
За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву справа розглянута в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що тим що 15.03.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №536273375 від 15.03.2024р. на суму 5100,00 грн.
Укладання вказаного кредитного договору було здійснено в електронній формі з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, після чого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконала прийняті на себе зобов'язання та надало ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 5100,00 грн. строком на 30 днів, які були перераховані на банківську картку відповідача №5167-80ХХ-ХХХХ-1641, а останній отримавши кредитні кошти у строки та на умовах, визначених договором їх не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі зазначеному вище.
28.11.2018р. між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 за умовами якого до останнього перейшло право вимоги по кредитному договору №536273375 від 15.03.2024р. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
19.12.2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу №19/1224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАІЛОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
08.07.2025року між ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №536273375 від 15.03.2024р. в сумі 24097, 50 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором кредиту №536273375 від 15.03.2024р. розмір заборгованості відповідача становить в сумі 24097, 50 грн., яка складається: суми заборгованості по тілу кредиту- 5100,00 грн., та сума заборгованості за відсотками в розмірі 18997,50 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем не спростовані доводи та аргументи наведені позивачем у позовній заяві та доданих до неї документів.
Також, судом встановлено, що судові на правову допомогу позивача склали 7000 гривень. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору № 11/08/25-01 від 11.08.2025 року, Додаткової угоди до нього № 25770843769 від 11.08.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 11/08/25-01 від 11.08.2025 року укладеного між позивачем та АБ “СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючої адвоката Соломка О.В., згідно якого позивач сплатив для адвоката вартість правової допомоги у розмірі 7000,00 гривень. :
- складання позовної заяви: 2 год. - 5000,00 грн;
- вивчення матеріалів справи: 2 год. - 1000,00 грн.;
- складання адвокатського запиту: 1 год. - 500 грн.;
- підготовка та подача клопотань: 1 год - 500 грн.
Відповідно до позиції викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 910/4881/18 від 18.12.2018 року, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.
Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Верховний Суд розглядаючи справи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу неодноразово звертав увагу, також, на сутність стягнення судом таких судових витрат, зазначаючи, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 р. у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 р. у справі № 826/13270/16).
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «ФК “EЙС»» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн., наведене підтверджується платіжною інструкцією.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ст.ст.137,141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268,279,280-282 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором кредиту в розмірі в сумі 24097,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) витрати на правову допомогу розмірі 7000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01.12.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО