Справа № 748/1658/25 Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В.
Провадження № 33/4823/885/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
02 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Моленя Р. Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції із захисником, з використанням його власних технічних засобів, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець і житель АДРЕСА_1 , із професійної-технічною освітою, одружений,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 02 травня 2025 року, о 10 год. 09 хв. на 117 км автодороги М01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, с. Топчіївка, Чернігівського району та області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen LT 35, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У разі відмови - направити справу на новий розгляд в іншому складі суду. Мотивує тим, що з переглянутого відеозапису, видно як він одразу погодився на проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, але співробітник поліції дорогою до лікарні фактично схилив його до відмови від проходження відповідного огляду.
Разом з тим, його не було проінформовано, що відмова від проходження огляду рівноцінна факту підтвердження його винуватості, натомість поліцейські повідомили, що це буде вирішено судом і він має таке право.
Усупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, працівники поліції його не відсторонили від керування транспортним засобом.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Молень Р. Б. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
ОСОБА_1 в апеляційному суді пояснював, що від фірми ТОВ «Сейлер Сервіс» він переганяв транспортний засіб з м. Чернігова в м. Тернопіль і за розпорядженням керівника повинен був повернутися до 19 години 02 травня 2025 року. У с. Топчіївка Чернігівського району Чернігівської області його зупинили поліцейські за перевищення швидкості руху, склали постанову. Потім інший поліцейський став питати про його відношення до наркотичних засобів. Він наркотичних засобів не вживає, а тому погодився на проходження огляду у медичному закладі. Дорогою поліцейські його схилили до відмови, пояснивши, що після проходження огляду його буде відсторонено від керування, у той час у разі відмови від медичного огляду, він продовжить рух.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, аргументи його захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на ознаки алкогольного сп'яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У той час як ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, за виключенням запаху алкоголю з порожнини рота, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб Volkswagen LT 35, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції на автодорозі М01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, с. Топчіївка, Чернігівського району та області за перевищення швидкості в населеному пункті.
У подальшому, при перевірці документів та виписуванні постанови про порушення Правил дорожнього руху, поліцейська, переглядаючи планшет, побачивши та озвучивши фразу «вже було» й назвавши роки 2019 - 2020, після чого поліцейський запитав: «… коли останній раз вживали наркотичні засоби?...».
У відповідь ОСОБА_1 підтвердив, що це було давно, оскільки згадана поліцейськими постанова мала місце 2019 -2020 роках і на теперішній час жодних зв'язків з наркотичними засобами не має.
У ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівник поліції почав перевіряти зіниці очей, тремтіння пальців рук та встановив типові шаблонні ознаки, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 пояснив, що такі ознаки є наслідками проблем зі здоров'ям під час перебування 3, 5 років на військовій службі, а також наслідками стресу за ці роки та життя в польових умовах.
Також, при спілкуванні з поліцейськими, ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що на даний момент він мобілізований, за наказом керівника, потягом ночі їхав з м. Тернополя до м. Чернігова, щоб перевезти транспортний засіб, тим паче за вказівкою керівника назад він повинен прибути до 19 год. 02 травня 2025 року.
Не зважаючи на такі обставини, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що останній без будь - яких вагань одразу погодився й вирушив із працівниками поліції для його проходження.
У подальшому, після слів ОСОБА_1 про те, що чим швидше він здасть аналізи, тим швидше зможе продовжити рух, поліцейські повідомили, що він буде відсторонений від керування на час отримання результатів аналізів.
ОСОБА_1 намагався додзвонитися керівнику, щоб попередити про обставини події й скоординувати подальші дії, але не зміг.
У дорозі до медичного закладу відбувалося спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, під час якого ОСОБА_1 постійно намагався з'ясувати процедуру проходження огляду, оскільки хотів знати час затримки. У ході спілкування з поліцейськими щодо прав ОСОБА_1 та можливих наслідків у разі відмови від проходження огляду або можливості пройти огляд пізніше, останній неодноразово отримував відповіді: «… нічого страшного не має у відмові, можете відмовитись - це ваше право…», що практично і ввело в оману ОСОБА_1 .
Більше того ОСОБА_1 не було проінформовано, що відмова від проходження огляду рівноцінна факту підтвердження його винуватості, натомість працівники поліції повідомили, що все це буде вирішувати суд і він має таке право. На питання поліцейського чи все зрозуміло, ОСОБА_1 відповів: «… зрозуміло, що нічого не зрозуміло…».
Як зазначено в протоколі, поліцейським на місці зупинки було виявлено такі ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість; виражене тремтіння пальців рук.
Разом з тим, на наявному у справі відеозапису, водій поводив себе адекватно, відповідав на усі поставлені питання, нормально реагував на події, що відбувалися. Щодо ознак наркотичного сп'яніння, то водій неодноразово пояснював, чому такі ознаки могли виникнути, проте працівники поліції не звертали на це уваги та не перевіряли їх правдивість.
Наведені обставини, ставлять під сумнів викладену в протоколі інформацію про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Заява працівника поліції, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, була нічим не обґрунтована, а тому водій цілком правомірно запитав, на підставі чого у поліцейського виникли такі підозри. Відеозапис проводився у ранковий час, при яскравому освітленні водій мав звичайний вигляд, усвідомлював свої дії, чітко вимовляв фрази, одягнений у чистий одяг, колір обличчя був природним.
Перевірка поліцейським реакції зіниць водія викликає обґрунтований сумнів, що поліцейський взагалі має уявлення як це повинно проводитися, а тим більше побачити реакцію зіниць.
Загальновідомо, що така функція зіниць, як звуження й розширення, спостерігається в залежності від освітлення. Коли темно або сутінки, зіниці розширюються. Коли ж ясна погода чи ми раптом бачимо яскраве світло, зіниці звужуються. 02 травня 2025 року, о 10 год. 09 хв. був ранковий час і побачити звужені зіниці очей, які не реагують на світло, при візуальному огляді, фізично не можливо.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те ознак, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд не забезпечив всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив необґрунтоване рішення про накладення стягнення, яке підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець