Справа № 947/41181/25
Провадження № 2/947/6985/25
02.12.2025
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді БескровногоЯ.В. розглянувши у спрощеному проваджені справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося до суду з позовом до Прегуза про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2022 воно уклало з Прегуза договір №429393-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Прегуза пропозицію (оферту) укласти договір №429393-КС-002 про надання кредиту. 24.01.2022 Прегуза прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договір про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Прегуза через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9715, на номер телефону що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, між ним та Прегуза було укладено вказаний договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 18000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, лише часткового сплатила кошти, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 9.10.2025 становить 109094,83 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 16210,12 грн, суми прострочених платежів по процентах 92108,91 грн. та комісії 775,80 грн., які просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.
Ухвалою 7.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзиву не надала, ухвалу разом з матеріалами позову надсилалися йому за зареєстрованим місцем проживання та повернулися з відміткою «адресат відсутній».
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.81ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 8.06.2021 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та відповідачем укладено договір №209254-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86 проценти за кожен день користування кредитом на строк 24 тижні до 11.07.2022.
Договір про надання кредиту підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) G-9715.
Між сторонами 12.07.2022, 24.08.2022 та 7.10.2022 укладалися додаткові угоди, за якими остаточний строк повернення боргу зафіксований 26.01.2024.
Станом на 9.10.2025 заборгованість за договором №429393-КС-002 про надання кредиту у відповідача становить 108319,03 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 16210,12 грн, суми прострочених платежів по процентах 92108,91 грн.
Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1ст.625ЦКУкраїни зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором у сумі 108319,03 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 16210,12 грн, суми прострочених платежів по процентах 92108,91 грн.
Щодо стягнення з відповідача комісії суд зазначає наступне.
Згідно умов Договору, комісія за надання кредиту: 775,80 грн.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»
В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.
Ураховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення щодо встановлення комісії у сумі 2700 грн. є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 775,80 грн. простроченої комісії є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (99,29%) в розмірі 2405,20 грн.
Керуючись ст.ст.259,263-265,354,355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №429393-КС-002 від 24.01.2022 у розмірі 108319,03 грн. та судові витрати 2405,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду упродовж 30 днів з дня його підписання шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Я. В. Бескровний