Справа № 946/9643/25
Провадження № 2/946/4777/25
01 грудня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., розглянувши матеріали цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіна Олена Миколаївна про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 в якості члена сім'ї спадкодавця, починаючи з 2011 року та по день смерті спадкодавця ОСОБА_4 . А також, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ст.4 ч.2 п.1 п.п.1 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Суд також звертає увагу на те, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону(далі - нормативно-правові акти з оцінки майна),і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна(акта оцінки майна)від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах)оцінки майна,що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1ст. 9 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна,і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна,порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами)оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.
Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
В порушення вказаних вимог закону позивачем ОСОБА_1 невизначено ціну позову (з врахуванням дійсної вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на день подання позову,враховуючи, що заявлені вимоги майнового характеру щодо визнання права власності на спадкове майно та до позовної заяви не додано звіт про оцінку майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності сплати судового збору.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.20008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набрання чинності зазначеним кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Так, позивачем в позовній заяві в якості відповідачів по справі зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте з позовної заяви не зрозуміло до якої черги спадкування відносяться зазначені особи, з огляду на те, що в позовній заяві зазначено що позивач ОСОБА_5 є спадкоємицею за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємців попередніх черги спадкування немає так само як і відкотні відомості щодо складання заповіту від імені спадкодавця на зазначених в позові відповідачів.
В свою чергу, згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Разом з тим, позивачем не надано відмови нотаріуса щодо оформлення спадкового майна.
Відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіна Олена Миколаївна про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно підлягає залишенню без руху, оскільки позивачем в позові не зазначено ціну позову, не надано оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову, необґрунтовано зазначено в якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також не надано відмови нотаріуса щодо оформлення спадкового майна.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити ціну позову, надати оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та обґрунтувати підстави зазначення в якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , замість відповідної територіальної громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а також надати відмову нотаріуса щодо оформлення спадкового майна.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіна Олена Миколаївна про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити ціну позову, надати оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та обґрунтувати підстави зазначення в якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , замість відповідної територіальної громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а також надати відмову нотаріуса щодо оформлення спадкового майна.
Копію ухвали направити позивачу та роз'яснити, що інакше заява буде вважатись неподаною та повернута їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О.Бурнусус