Справа № 496/3573/25
Провадження № 2-а/496/27/25
21 листопада 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шаньшиної М.В.,
при секретарі судового засідання - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА04925140 від 08.06.2025 року, винесену за ч.1 ст.122 КУпАП; визнати дії працівників поліції протиправними як такі, що порушують його процесуальні права; закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 08 червня 2025 року працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області винесено постанову серії ЕНА04925140 про притягнення мене до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП - за нібито перевищення швидкості руху в межах населеного пункту. Порушення було зафіксовано на вул. Ангарській у місті Одеса за допомогою приладу TRUCAM № TC008449. Позивач виїхав на цю ділянку дороги з прилеглої території (СТО/АЗС) та фізично не мав можливості побачити знак «Початок населеного пункту», оскільки він був встановлений лише на в'їзді з іншого напрямку. На самій ділянці не було жодного знака обмеження швидкості. Дорога має чотири смуги руху (по дві в кожному напрямку), розділені двома суцільними смугами, та пролягає серед мало забудованої території з полями й об'єктами господарської діяльності. За своїм виглядом і функцією ця ділянка має ознаки позаміської дороги, що вводить водія в об'єктивне непорозуміння щодо статусу зони руху.
Крім того, після зупинки позивач чітко заявив про бажання дочекатися адвоката та скористатися своїм правом на правову допомогу відповідно до статті 268 КУпАП. Працівники поліції проігнорували це та повідомили, що не будуть чекати адвоката. Позивач одразу ж подав усне клопотання про перенесення розгляду справи, однак: його видали зім'ятий аркуш паперу без письмового приладдя; на його прохання надати ручку відповіли: «Ми не канцелярія»; на вимогу зафіксувати усне клопотання зі слів відповіли: «Я не секретар»; пізніше пояснили свою відмову фразою: «Приймається письмове».
Ці дії є грубим порушенням, на думку позивача, права на захист, гарантованого законом. Частина друга статті 268 КУпАП прямо дозволяє особі подавати клопотання в усній формі, а також реалізовувати інші процесуальні права, зокрема користування правовою допомогою. Всі згадані події зафіксовані на відео з мого мобільного телефону. Проведення зупинки, фіксація події та розгляд справи здійснювали інспектори Управління патрульної поліції в Одеській області: Осипюк Артур Ігорович, старший лейтенант поліції (спец. жетон № 0002864); Васильчук Анатолій Анатолійович, старший лейтенант поліції (спец. жетон № 0131826). Осипюк А.І. безпосередньо розглядав справу та виніс постанову, не дотримавшись вимог процесуального закону. У зв'язку з вищевикладеним вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в ході виконання службових обов'язків у складі екіпажу патрульної поліції 08.06.2025 близько 16 год. 21 хв. інспектором взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Осипюк А.І., за адресою: м. Одеса, вул. Ангарська, 6, було виявлено транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який керував вищезазначеним транспортним засобом зі швидкістю 73 км/год в межах населеного пункту с-ще Авангард, де дозволена максимальна швидкість руху не більше 50 км/год, чим перевищив допустиму швидкість руху на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вищезазначене адміністративне правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCam II ТС008449 та підтверджується відеозаписом та роздруківками із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху.
На роздруківці з файлу лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM ТС008449 чітко зазначено: дату, час та місце здійснення фіксації, дозволена швидкість з якою може рухатися транспортний засіб 50 км/год; швидкість з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача 73 км/год; серійний номер лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів ТС008449; номерний знак транспортного засобу вимірювання швидкості якого було здійснено НОМЕР_1 , а також інша інформація.
Отже, позивачу було відомо тоді і зараз, що він знаходиться в межах населеного пункту міста Одеси та прилеглої до неї с-ща Авангард, а відтак він зобов'язаний був виконувати вимоги Правил дорожнього руху щодо встановленої максимальної швидкості руху транспортних засобів в межах населеного пункту - 50 км/год.
Також, позивачу відомо про наявність встановленого дорожнього знаку 5.51 «Початок населеного пункту», отже як водій, гр. ОСОБА_1 повинен був розуміти що вимога щодо максимальної швидкості руху 50 км/год в межах населеного пункту діє в його межах, тобто до дорожнього знаку 5.50 «Кінець населеного пункту» (за умови відсутності інших засобів регулювання дорожнього руху, які знижують швидкість руху транспортних засобів - дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 30/40 км/год» тощо).
Крім того, вбачається, що відповідно до покладених на поліцію завдань, поліцейський відреагував на виявлене ним порушення правил дорожнього руху та, відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», зупинив транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 .
Вподальшому, поліцейський що розглядав справу, повідомив гр. ОСОБА_1 причину зупинки керованого ним транспортного засобу - перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу, а саме рух зі швидкістю 73 км/год в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість руху не більше 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год, та відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР) повідомив про необхідність пред'явлення посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на даний транспортний засіб.
Завдяки отриманим документам була встановлена особа водія, ним виявився гр. ОСОБА_1 , який безпосередньо в той час керував транспортним засобом з перевищенням швидкості руху.
Під час розгляду справи позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило.
Але, під час розгляду справи, позивач усно просив перенести розгляд справи для того аби скористатись правовою допомогою адвоката. Поліцейський аргументовано відхилив дане клопотання про перенесення, пояснивши позивачу що йому було дано розумний строк для того аби позивач скористався своїм правом на отримання правової допомоги, а також роз'яснив що на момент розгляду справи на місці вчинення правопорушення є достатньо підстав та доказів, а також їх об'єктивного дослідження на місці зупинки, і подальшого винесення рішення (спрощене провадження).
Крім того, представник відповідача наголосив, що поліцейський надав достатньо часу (1 годину) для отримання правової допомоги, та він скористався своїм правом на отримання правової допомоги на власний розсуд.
Також, позивачу було роз'яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз'яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 9 КАС України встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КАС України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №4925140 від 08.06.2025 року, складену інспектором взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Осипюк А.І. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п. 12.4 ПДР України.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що 08.06.2025 року о 16.21 год в м. Одеса, вул. Ангарська, 6, водій керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 73 км/год. в межах населеного пункту при дозволеній максимальній швидкості 50 км/год., чим перевищив швидкість на 23 км/год., що зафіксовано на прилад TruCAM ТС008449, чим порушив п. 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
З наданого стороною відповідача фотофайла (роздруківка) з приладу TruCAM ТС008449 зображений транспортний засіб «VOLKSWAGEN JETTA», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 в момент фіксації швидкості руху.
На роздруківці з файлу лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM ТС008449 чітко зазначено: дату, час та місце здійснення фіксації, дозволена швидкість з якою може рухатися транспортний засіб 50 км/год; швидкість з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача 73 км/год; серійний номер лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів ТС008449; номерний знак транспортного засобу вимірювання швидкості якого було здійснено НОМЕР_1 , а також інша інформація. Це також підтверджується долученим до відзиву відеозаписом.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів та ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ст.280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як вбачається зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють «Правила дорожнього руху».
У силу положень ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п.п.1.3, 1.9 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно з приписами п.12.4. ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 35 «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказам МВС №1026 від 18 грудня 2018 року, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Відповідно до пп. 6 п. 3 Розділу І вищезазначеної Інструкції, портативний відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Як визначено ст. 35 «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні летальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото -і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
«TruCAM» - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. «TruCAM» автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Правомірність же використання співробітниками Департаменту ПП технічного приладу вимірювання швидкості «TruCAM» LTI 20/20, серійний номер ТС008449, підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом №22-01/32382 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданим ДП «Укрметртестстандарт» від 12.11.2024 року та чинне до 12.11.2025 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірюваної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.
Також суд зазначає, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Суд наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Так, відповідно до позиції висловленої колегією Верховного Суду України у постанові від 19.02.2020 року, винесеній за результатами розгляду справи № 524/1284/17, у разі якщо постанова про притягнення до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не містить даних про технічний засіб, яким таке адміністративне правопорушення зафіксоване, то такий відеозапис, не може бути визнано належним доказом у справі.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ЕНА №4925140 від 08.06.2025 року містить дані технічного засобу, яким було зафіксовано адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене відповідачем доведено, що постанова інспектора взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Осипюк А.І., серії ЕНА №4925140 від 08.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною, обґрунтованою та належною, а позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 251, 280, 283 КУпАП, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Шаньшина