454/1398/25
"07" жовтня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130, ст.124 та ст.122-4 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення
07.04.2025 року близько 14.00год. на автодорозі у м.Сокаль, вул.Шептицького 105 Львівської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та почервоніння обличчя. Водій від огляду на стан сп'яніння відмовився в законному порядку (під запис камер).
Також, водій 07.04.2025 року близько 14.00год. на автодорозі у м.Сокаль, вул.Шептицького 105 Львівської області керував транспортним засобом марки «Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 07.04.2025 року близько 14.00год. на автодорозі у м.Сокаль, вул.Шептицького 105 Львівської області залишив місце події, чим порушив п.2.10а ПДР України
За даними фактами за вчинення ОСОБА_1 кількох правопорушень було складено три протоколи ЕПР1 №293436 за ч.1 ст.130 КУпАП, ЕПР1 №293449 за ст.124 КУпАП та ЕПР1 №293464 за ст.122-4 КУпАП, а тому для повного з'ясування усіх обставин справи їх слід об'єднати в одне провадження.
При об'єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
ОСОБА_1 надав суду клопотання у якому просив справу відносно нього закрити на підставі ст.247 КУпАП. В своє обґрунтування зазначає, що того дня за кермом його автомобіля був син, а він лише відпочивав в салоні автомобіля, факт керування на відеоматеріалах відсутній. Оскільки син не відчув що допустив зіткнення з іншим автомобілем, тому поїхав дальше по своїх справах. Після чого йому повідомлено про факт ДТП, тому він зв'язався з потерпілими та одразу відшкодував завдану шкоду, про що наявна відповідна розписка. Таким чином його дії не підпадають під адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи та надані пояснення судом встановлено наступне.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до вимог ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
На підтвердження вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд водія, рапорт, довідки та відеозапис.
Під час судового розгляду обов'язковому доведенню підлягає факт керування особою транспортним засобом, так як це умова притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З оглянутого під час судового розгляду відеоматеріалу встановлено конфліктну ситуацію між працівником поліції та ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом, оскільки останній знаходився в салоні автомобіля та просто відпочивав на березі річки. Під час розмови з водієм працівники поліції показують пошкоджене авто а у водія запідозрили ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки на що водій не погодився, поліцейський також пропонує проїхати в медичний заклад для огляду. Однак працівники поліції з розмови не намагаються встановити хто насправді керував вказаним автомобілем а лише констатують факт ДТП у м.Сокаль та співставляють факт пошкодженого авто із пошкодженнями на іншому автомобілі.
Судом в ході розгляду справи, встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю обов'язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб'єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Суд не має права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії, пункт 54 справи «Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Оскільки з матеріалів справи неможливо встановити сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого суд також приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та 122-4 КУпАП, оскільки таких доказів матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 до письмових пояснень надає розписку потерпілого, про те що йому відшкодовані збитки за пошкоджений автомобіль, тому враховуючи з пояснень автомобілем того дня керував його син, що не утворює склад у сукупності з іншими обставинами правопорушення за ст. 124 та 122-4 КУпАП.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 статті 130 КУпАП, ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130, ст.124 та ст.122-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: Л. Ю. Фарина