Справа № 454/2730/25
про відмову у видачі судового наказу
01 грудня 2025 року суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали наказного провадження за заявою Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами
Заявник звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 1633,50грн. та сплачений судовий збір.
Частиною 1 статті 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом було здійснено запит, щодо з'ясування зареєстрованого місця проживання боржників.
З отриманої відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації ГУДМС України у Львівській області встановлено, що з ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим у АДРЕСА_1 .
З поданої суду заяви вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають борг перед підприємством за надання послуг з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду не надано інформації зокрема із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників майна за вищевказаною адресою.
Таким чином, беручи до уваги те, що заявник звернувся до суду із заявою про стягнення заборгованості, а отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, із поданої заяви не можливо встановити, чи є боржники власниками майна за вказаною адресою за якою надавалися послуги з вивезення побутових відходів тому встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, неможлово а тому у видачі такого наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у заяві Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за надані послуги з поводження з побутовими відходами.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського Апеляційного суду з дня вручення йому відповідної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Суддя: Л. Ю. Фарина