Справа № 450/2880/25 Провадження № 2/450/1904/25
"28" жовтня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за договором №75176973 від 22.08.2021 у розмірі 6084,54 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 2000 грн., заборгованість за процентами - 4084,22 грн., три відсотки річних - 0,32 грн. Також просили стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.
В обгрунтування позову вказує, що 22.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75176973, за умовами якого відповідач отримав 2000,00 грн. Відповідач здійснив дії спрямовані на укладення вказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти. 22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за договором позики, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №75176973 від 22.08.2021. У свою чергу, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за договором позики, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №75176973 від 22.08.2021. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, у зв'язку із чим утворилась заборгованість договором позики №75176973 у загальному розмірі 6084,54 грн. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за договором № 4358715 від 03.09.2021 у розмірі 56652,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8500 грн., заборгованість за процентами - 47302,50 грн., заборгованість за комісіями - 850 грн. Також просили стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
В обгрунтування позову вказує, що 03.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4358715, за умовами якого відповідач отримав 8500,00 грн. Відповідач здійснив дії спрямовані на укладення вказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти. 15.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за договором позики, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 4358715 від 03.09.2021. У свою чергу, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за договором позики, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 4358715 від 03.09.2021. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, у зв'язку із чим утворилась заборгованість договором позики № 4358715 у загальному розмірі 56652,50 грн. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Позиція відповідача: Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
08.09.2025 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 22.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75176973, за умовами якого відповідач отримав 2000,00 грн.
Так, за умовами договору кредит надається строком на 30 днів до 21.09.2021, проценти нараховуються за ставкою 1,99 відсотків за кожен день строку користування кредитом, процентна ставка за понаднормове користування кредитом 2,70 відсотків за кожен день.
Договір позики №75176973 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «TCq4dx0oGE» 22.08.2021 (таким же одноразовим ідентифікатором підписано відповідачем додаток № 1 до договору позики №75176973).
Перерахування коштів підтверджується відповідю ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 06.03.2025, згідно якого на підставі укладеного між товариствами договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» на номер картки № НОМЕР_1 , який був зазначений відповідачем у договорі позики, 22.08.2021 перерахувало 2000,00 грн.
Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 по договору позики №75176973 від 22.08.2021 станом на 03.07.2025 складає 6084,54 грн., з яких 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 4084,22 грн. по відсотках та 3% річних у сумі 0,32 грн.
22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за договороми, у т.ч. за договором позики № 75176973 від 22.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 6084,54 грн.
Також, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за договором позики, у т.ч. за договором позики № 75176973 від 22.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 6084,54 грн., з яких 2000 грн. сума основного боргу, 4084,22 грн. заборгованість по процентам та 3% річних у сумі 0,32 грн.
Із змісту позову вбачається, що відповідач зобов'язання за договором позики належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача ТОВ «Коллект Центр» становить 6084,54 грн., з яких 2000 грн. сума основного боргу, 4084,22 грн. заборгованість по процентам та 3% річних у сумі 0,32 грн.
Із матеріалів справи встановлено, що 03.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4358715, за умовами якого відповідач отримав 8500,00 грн.
Так, за умовами договору кредит надається строком на 30 днів до 21.09.2021, проценти нараховуються за ставкою 1,99 відсотків за кожен день строку користування кредитом, процентна ставка за понаднормове користування кредитом 2,70 відсотків за кожен день.
Договір позики №75176973 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Z35557» 03.09.2021 (таким же одноразовим ідентифікатором підписано відповідачем додаток № 1 до договору позики № 4358715).
Перерахування коштів на суму 8500 грн. підтверджується копією квитанції за № 1753221679 від 03.09.2021 року.
Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 по договору позики №75176973 від 22.08.2021 станом на 03.07.2025 складає 56652,50 грн., з яких 8500 грн. заборгованість за тілом кредиту та 47302,50 грн., за комісією у сумі 850 грн.
15.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за договороми, у т.ч. за договором позики № 4358715 від 03.09.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 26477,50 грн.
Також, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за договором позики, у т.ч. за договором позики № 4358715 від 03.09.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 56652,50 грн., з яких 8500 грн. сума основного боргу, 47302,50 грн. заборгованість по процентам та комісії у сумі 850 грн.
Із змісту позову вбачається, що відповідач зобов'язання за договором позики належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача ТОВ «Коллект Центр» становить 56652,50 грн., з яких 8500 грн. сума основного боргу, 47302,50 грн. заборгованість по процентам та комісії у сумі 850 грн.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
З матеріалів справи судом встановлено, що договори про надання фінансових послуг укладено в електронному вигляді, з застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позик, після чого позикодавці надіслали останній за допомогою засобів зв'язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договорів.
Таким чином, ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/146,04 84/20 (провадження №61-2303св21).
За умовами договору відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на зазначений ним банківський картковий рахунок.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Наявним у справі доказами підтверджується набуття ТОВ «Коллект центр» права вимоги до відповідача за вказаними вище договором позики, який укладений останнім в електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією та відсотками, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення можуть бути стягнуті річні проценти відповідно до ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 4358715 від 03.09.2021 року, та графіку платежів за даним договором, строк договору складає 30 днів, тобто з 03.09.2021 року до 03.10.2021 року, процентна ставка фіксована та становить 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 3187,50 грн.
З врахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки в межах строку дії договору, узгодженого сторонами, а саме з 03.09.2021 року до 03.10.2021 року, у розмірі 3187,50 грн. Доказів того, що в подальшому сторонами пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.
Правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих поза межами дії договору, тобто після 03.10.2021 року відсутні, а наведений позивачем розрахунок заборгованості за відсотками в розмірі 47302,50 грн. не узгоджується з сумою відсотків, яка доведена до відома споживача та не погоджена сторонами.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Згідно з п.1.5.1 Договору Комісія за надання кредиту 850,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі 363/1834/17 зауважила, що, виходячи з припису частини третьої статті 55 Закону № 2121-ІІІ, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (пункт 29 постанови).
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства (пункт 31 постанови).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 850,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4358715 від 03.09.2021 року у розмірі 11 687,50 грн., з яких: 8500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 187,50 грн. - заборгованість за відсотками.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 75176973 від 22.08.2021 року у розмірі 6084,22 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 4084,22 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з врахуванням наведеного з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі грн.
В той же час суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 9000 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, заява про надання юридичної допомоги № 1304 від 01.05.2025, витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 підписані позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в той час як скерована до суду позовна заява підписана не адвокатом, а директором ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М., яка представляє інтереси позивача, тому надання останніми правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеним належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.
Керуючись статтями 2,10,12, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,- задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за кредитним договором № 75176973 від 22.08.2021 р. у розмірі 6084,22 грн. (шість тисяч вісімдесят чотири гривні 22 коп.) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за кредитним договором № 4358715 від 03.09.2021 р. у розмірі 11 687,50 грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 50 коп.) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926 судовий збір у розмірі 686,20 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
СуддяЄ. О. Данилів