Справа №461/7904/25
02 грудня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі головуючого судді Мисько Х.М.
за участю секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення боргу за кредитним договором,-
АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 181 881,25 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 28.01.2022 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено генеральний кредитний договір №ГКД - 942607.1, згідно якого сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, в порядку, розмірі та строки, передбачені договором та діючими тарифами банку.
08.03.2023 року, в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.010014173 в розмірі 118 449,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 28.08.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 181881,25 грн.
Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 28.08.2025 року. У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 02.07.2025 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 , будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.
17.11.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зачепіло З.Я. скерувала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
В обґрунтування відзиву покликається на те, що надана позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитним договором є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і є не правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Крім того, представник відповідача вказує, що роздруківка з сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки такий повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. Також представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, а відтак, в силу ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звільнена від сплати відсотків, штрафів, пені та інших штрафних санкцій за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями. Просить у позові відмовити повністю.
26.11.2025 року представник позивача АТ «Ідея Банк» скерував на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, відповідно до якого виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, вважає, що надана Позивачем виписка за рахунком Відповідача, у сукупності з іншими у справі доказами (зокрема, довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором), у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованості по кредиту. Крім того, зазначає, що пільги для дружин (чоловіків) військовослужбовців щодо несплати зокрема процентів поширюються на вищевказану категорію осіб з 18.05.2024. Позивач не нараховував по Кредитному договору штрафні санкції/пеню. Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Відповідачем не надано доказів того, що її чоловік з 18.05.2024 по 08.02.2025 року (зупинено нарахування процентів по кредиту у зв'язку із надісланням Позивачем вимоги Відповідачу) проходив військову службу, а відтак, відсутні правові підстави для застосування пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» по Кредитному договору в частині не нарахування Відповідачу процентів за користуванням кредитом у зазначений період. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Судом встановлено, що 05.09.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено генеральний кредитний договір ГКД - 942607.1, згідно якого сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, в порядку, розмірі та строки, передбачені договором та діючими тарифами банку.
08.03.2023 року, в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.010014173 в розмірі 118 449,00 грн.
Згідно п. 1.2. генерального договору, строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з моменту відкриття, строк дії окремого траншу становить 60 місяців.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що видача траншу за цим договором здійснюється на підставі наданого позичальником погодження на отримання траншу у спосіб та в рамках цього договору. У день надання траншу банк передає особисто позичальнику або надсилає поштою рекомендованим листом, а позичальник надає згоду на отримання у такий спосіб, графіка щомісячних платежів за черговим траншем та не пізніше наступного банківського дня за днем надання траншу, здійснює грошовий переказ за траншем з позичкового рахунку на банківський поточний рахунок позичальника.
Порядок надання пропозиції про отримання траншу відповідачем, його умови (сума, строк тощо), а також погодження (волевиявлення) на отримання чергового траншу за генеральним договором передбачені пунктами 1.7, 1.8. цього договору, абонентський номер вказано відповідачем в генеральному договорі в розділі 3 «Реквізити та підписи сторін», за допомогою якого може здійснюватися сторонами виконання п.п.1.7, 1.8 генерального договору.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіального ордеру.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не повернула в отриманий транш у встановлений термін та не сплатив нараховані відсотки, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 28.08.2025 року становить прострочений борг 110823,11 грн., прострочені проценти 71058,14 грн.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 02.07.2025 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно із даною вимогою АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення Кредитного договору відповідач ознайомилась з текстом та змістом договору в цілому, погодилась з умовами такого, а тому Банком була надана інформація Відповідача, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування». Також Позичальник підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Підписавши Кредитний договір, Позичальник зобов'язувалась виконувати всі його умови та узгодила усі платежі за таким договором і протягом 14 календарних днів з дня укладення договору Позичальник не відмовилась від нього без пояснення причин.
Крім цього відповідачем не надано підтверджуючих документів, що вона зверталась до АТ «Ідея Банк» з вимогою надати роз'яснення щодо незрозумілості умов Кредитного договору. При цьому протягом певного часу виконувала такий, що свідчить про розуміння нею умов договору та їх погодження.
Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд, викладеної у постанові від 21.01.2021 у справі №755/6962/19.
Тобто, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, Позичальник була ознайомлена з умовами Кредитного договору до його підписання, з якими вона погодилась в повному обсязі, оскільки підписала його та на протязі тривалого часу з моменту укладення Кредитного договору сплачувала платежі, які нею передбачені, що додатково свідчить про погодження Позичальника з усіма умовами Кредитного договору
Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи та регістри бухгалтерського обліку» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/4300/16-ц від 25.05.2021 банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
На підтвердження своїх вимог АТ «Ідея Банк» надав суду оригінал виписки з Поточного рахунку по Угоді Відповідача, яка є первинним бухгалтерським документом та відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому твердження Відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів є необґрунтованими.
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
AT «Ідея Банк» надав суду належним чином засвідчену копію Кредитного договору з додатками, а тому доводи відповідача про відсутність фактичного підтвердження правовідносин між AT «Ідея банк» та ним є безпідставними та надуманими.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час розгляду, а тому підлягають до задоволення.
Щодо можливості застосування до відповідача, як позичальника за кредитним договором, укладеним з банком, пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
З матеріалів справи вбачається, що з 18.05.2024 року АТ «Ідея Банк» не здійснювало позивачу нарахування штрафних санкцій та пені за кредитним договором №ГКД - 942607.1.
На підтвердження застосування до відповідача, як позичальника за кредитним договором, укладеним з банком, пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідачем ОСОБА_1 долучено копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.05.2016 року.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно із п. 3 вказаного Положення передбачено, що Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій».
При цьому, перелік осіб, що мають статус учасника бойових дій закріплено у ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналіз вищевказаних норм свідчить, що не усі військовослужбовці (ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»), під час дії особливого періоду, в тому числі, що отримали посвідчення УБД (ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), мають право на отримання пільг закріплених у п.15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону від 30 березня 2021 року №1357-ІХ, який набрав чинності з 23 квітня 2021 року, та яка діяла зі змінами, внесеними згідно із Законом №2459-IX від 27 липня 2022 року до 04 травня 2024 року), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Законом України 21 березня 2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 04 травня 2024 року, пункт 15 статті 14 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Дана норма в такій редакції діяла до 18 травня 2024 року, адже з цього часу набрала чинності її нова редакція, у зв'язку із набранням із цієї дати чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким пункт 15 статті 14 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Зважаючи на те, що, доказів з даного приводу відповідач не надала, а тому посвідчення УБД не можуть бути достатніми доказами на підтвердження приналежності останнього до осіб, що мають пільги визначені п. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, відповідачем не підтверджена, жодними фактичними даними, обставина надання таких документів відповідачу АТ «Ідея Банк» під час дії кредитного договору, та порушення питання зміни істотних умов договору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за генеральним кредитним договором №ГКД - 942607.1 від 28.01.2022 року в сумі 181881,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2422,40 грн. судового збору.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.12.2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя Х.М.Мисько