Справа № 187/1589/25
2/0187/603/25
"27" листопада 2025 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визнання права власності, -
18.09.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Васильцова О.М. до Обухівської селищної ради про визнання права власності, в якій позивачка та її представник просять суд:
1.Визнати продовженим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею - 7,0035 га, з них: ріллі - 5,9457 га, та кормові угіддя 1,0578 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 116.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) загальною площею - 7,0035 га. За життя ОСОБА_2 заповіт не складала. 05 серпня 2025 року позивачка звернулася до державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. з питання видачі Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , але у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено, у зв'язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку, про що надано відповідну відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2025.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що пропустила встановлений строк для оформлення спадщини через те, що разом з матір'ю ОСОБА_2 (також на день її смерті) проживав ОСОБА_3 , її батько. Він фактично прийняв спадщину та ОСОБА_1 не заперечувала, що батько буде єдиним спадкоємцем на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку (пай). У зв'язку із цим після смерті матері ( ОСОБА_2 ) позивач протягом 6-ти місяців до нотаріуса не звернулася.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , батько позивачки. У його будинку була зареєстрована (також на день його смерті) та стала проживати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька позивачки, на яку був складений заповіт ОСОБА_3 на усе його майно.
До 2025 року оформленням документів на житловий будинок та на земельну ділянку (пай) донька позивачки не займалася.
Але, звернувшись до нотаріуса із заповітом для вступу у спадщину після померлого дідуся ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька позивачки) дізналася, що ОСОБА_3 після смерті дружини ОСОБА_2 вступив у спадщину лише на житловий будинок, та написав нотаріальну відмову від земельної ділянки (паю) на користь ОСОБА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 116.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона взагалі не була обізнана про те, що батько написав нотаріальну відмову на її користь від паю, а тому від незалежних від неї обставин не мала можливості вчасно звернутися до нотаріуса.
За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Вимоги ухвали від 19.09.2025 позивачем виконано у повному обсязі.
Ухвалою судді від 23.09.2025 відкрито провадження по справі. Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.11.2025 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явились, однак надіслали до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення документів до його електронного кабінету. Відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача по справі, з метою дотримання встановлених законодавством строків розгляду судом справи, зі згоди позивача, суд може ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Як передбачено ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом (частина 1статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Виконкомом Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області.
Родинні відносини позивачки з померлою матір'ю підтверджуються, зокрема, копією повторно виданого свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , згідно якого в графі мати вказано « ОСОБА_2 ».
Факт зміни прізвища позивачки з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 09.12.2008 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого Виконкомом Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області і наведеним свідоцтвом про народження позивача.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщини, яка складається із земельної частки (паю) загальною площею - 7,0035 га, з них: ріллі - 5,9457 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, та кормових угідь пасовища - 1,0578 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 116 від 19.05.1999.
Після смерті матері ОСОБА_2 , заведено спадкову справу за № 487/02.
Згідно спадкової справи № 487/02, заведеної 29.11.2002 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовився від належної йому частини в спадковому майні померлої: права на земельну частку пай, на користь доньки померлої ОСОБА_1 подавши відповідну заяву 29.11.2002.
Постановою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори від 05.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із неприйняттям спадщини.
За матеріалами спадкової справи заповіт ОСОБА_2 не складався.
У позовній заяві позивачка зазначає, що пропустила встановлений строк для оформлення спадщини через те, що разом з її матір'ю ОСОБА_2 (на день її смерті) проживав ОСОБА_3 , батько позивачки. Він фактично прийняв спадщину та позивачка не заперечувала, що батько буде єдиним спадкоємцем на житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку (пай). У зв'язку із цим після смерті матері позивачка протягом 6-ти місяців до нотаріуса не звернулася.
Після смерті батька позивачки ОСОБА_3 у його будинку була зареєстрована (на день його смерті) та стала проживати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька позивачки, на яку був складений заповіт ОСОБА_3 на усе його майно.
До 2025 року оформленням документів на житловий будинок та на земельну ділянку (пай) донька позивачки не займалася.
За твердженням позивача її донька, звернувшись до нотаріуса із заповітом для вступу у спадщину після померлого дідуся ОСОБА_3 дізналася, що ОСОБА_3 після смерті дружини ОСОБА_2 вступив у спадщину лише на житловий будинок, та написав нотаріальну відмову від земельної ділянку на користь позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3).
Як зазначено у п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Тобто, за змістом ч. 4, ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року (постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №556/1354/15-ц).
Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини.
Як ч. 2 ст. 1220 ЦК України, так і ст. 525 ЦК УРСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ч. 1). Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 2).
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК УРСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз'яснено, що при вирішенні спорів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судам слід звертати увагу на час відкриття спадщини та дію актів цивільного законодавства відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. ... Передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи, що матеріали спадкової справи відносяться до нотаріальної таємниці і не підлягають розголошенню, відомості про повідомлення позивача щодо складення її батьком заяви про відмову від частини спадщини на її користь в спадковій справі відсутні, тому посилання ОСОБА_1 про те, що вона не була обізнана про таку заяву до моменту звернення до нотаріуса її доньки з метою спадкування після ОСОБА_3 , логічні і послідовні, а її твердження про те, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин обґрунтоване з розумною ступінню достовірності.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, відсутність заперечень на позов від відповідача, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549, 550 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 4, 5, 10,12,76-80,89, 211, 223, 247, 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визнання права власності, задовольнити повністю.
Визнати продовженим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею - 7,0035 га, з них: ріллі - 5,9457 га, та кормові угіддя 1,0578 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 116.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - Обухівська селищна рада, ЄДРПОУ 04338339, адреса: вул. Центральна, буд. 35, селище Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, 52030.
Суддя: В. О. Говоруха