справа № 179/1940/25
провадження № 3/179/1029/25
27 листопада 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №951541 від 09.11.2025 вбачається, що 09 листопада 2025 року, близько 08-46 годин, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлював погрози, ображав свою матір, ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи, що ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та наявністю прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
- психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- економічне насильство - навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки.
Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Самі по собі, конфліктні стосунки, вживання нецензурної лексики та образи особи, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю особи, зазначені дії становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдала шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
В даному випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення такі наслідки не зазначені, та до матеріалів справи доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять об'єктивних належних доказів, які б доводили наявність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, працівниками поліції до протоколу додані: журнал єдиного обліку; заява та письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких вона просить прийняти міри реагування відносно сина, ОСОБА_1 , який 09.11.2025 о 08-30 годин на ґрунті побуту вчинив їй безпідставну сімейну сварку, в ході якої ображав її; письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній пояснив, що 09.11.2025 о 08-30 годин він дійсно він вчинив своїй матері сімейну сварку, в ході якої ображав її; рапорт працівника поліції.
Суд вважає, що вказані докази не можуть бути покладені судом в основу судового рішення, оскільки не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , оскільки підтверджують лише факт побутової сімейної сварки.
Будь-які інші письмові докази які б могли підтвердити факт вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні. Таким чином, всі наведені вище докази не можна визнати належними та достатніми для доведення обвинувачення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 280, 283,284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя О.Ю.Кравченко